ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24942/24
провадження № 3/753/8684/24
"30" грудня 2024 р.суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Дарницького районного суду м. Києва 18 грудня 2024 року з Управління патрульної поліції у м. Києві надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2024 року серії ААД № 961374, гр. ОСОБА_1 23 листопада 2024 р., близько 19 год. 30 хв. керуючи транспортним засобом - автомобілем «Nissan leaf», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною по пр-ту Бажана в м. Києві повернувши на з'їзд до вул. Дніпровська набережна здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу у невстановленому місці, без засобів світловідбивання. Унаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.18.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненному адміністративному правопорушенні визнала. Пояснила, що рухаючись через пішохідний перехід не помітила як жінка ОСОБА_2 почала перебігати дорогу у невстановленому місці та здійснила на неї наїзд.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до наступних висновків:
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Так, відповідно до п. 10.2 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і спричиненням пошкоджень.
Згідно п. 4.7 ПДР пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Також, згідно п. 4.16 ПДР надано право пішоходу на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.
Водночас, п. 18.1 ПДР вказує, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Вимога п. 18.1 ПДР передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.
Забороняється здійснювати об'їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід.
Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході (пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку, побігти або уповільнити хід) і спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і транспортного засобу можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.
У відповідності до положення ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2024 року серії ААД № 961374, складений стосовно ОСОБА_1 , схема місця ДТП, пояснення осіб.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, їй необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі ст.124 КУпАП та керуючись ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_3 , на користь держави, судовий збір, в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: І.В. МОНІН