ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14617/24
провадження № 3/753/6573/24
"23" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31.07.2024 до Дарницького районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05.08.2024 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП - для дооформлення, а саме для приєднання до протокола про адміністративне правопорушення відео з реєстратора 472254, про наявність якого зазначено у додатках до протоколу.
25.09.2024 на виконання постанови суду до Дарницького районного суду м. Києва надійшли дооформлені матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 031910 від 25.07.2024, ОСОБА_1 24.07.2024 о 18 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Тростянецька, 121, керуючи транспортним засобом під час руху заднім ходом, не переконався у безпечності маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого залишив місце ДТП, чим порушив п. 2.10 ПДР України.
Такими своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.
У судові засідання в справі ОСОБА_1 тричі не з'явився з невідомих суду причин (04.10.2024, 11.10.2024 та 23.10.2024), про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП його явка не є обов'язковою.
З переглянутого в судовому засіданні відео з реєстратора 472254, яке додано до протоколу, вбачається, що на ньому зафіксована лише процедура оформлення адміністративного протоколу на наступний після ДТП день, 25.07.2024. На зазначеному відео ОСОБА_1 категорично заперечує факт скоєння ним ДТП.
За результатом перегляду судом встановлено, що зазначене відео не відображає сам момент скоєння ДТП.
У своїх поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 031910 від 25.07.2024 ОСОБА_1 зазначив, що не згоден із ним.
Так само в матеріалах, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4, відсутні будь-які інші докази, що підтверджували б факт того, що автомобілем, який 24.07.2024 пошкодив автомобіль марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , керував саме ОСОБА_1 ..
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у справі відсутні.
Таким чином, факт щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому, відповідно до змісту п.1 ст. 247 КУпАП провадження в даній справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 23, 33, 40-1, 122-4, 251, 283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, за ст.122-4 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя В.Л. Котвицький