Справа № 752/24237/24
Провадження №: 3/752/9364/24
28 листопада 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДПС у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , 1981 року народження, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
На розгляд Голосіївського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП України, складений відносно ОСОБА_1 .
Як зазначено в протоколі, 16.10.2024 року о 09.17 год. та 09.19 год. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , здійснила продаж товару через мережу Інтернет (olx.ua) та здійснено оплату на особистий рахунок № НОМЕР_1 фізичної особи ОСОБА_1 , не зареєстрованої фізичною особою підприємцем, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП, а саме провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Водночас, у протоколі вказано, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, оскільки вона не займалась господарською діяльність, тобто продажу товару систематично, а здійснила разовий продаж своїх речей. Надала суду розгорнуті письмові пояснення з мотивацією своєї позиції.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, виходячи з таких підстав.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 164-1 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП України, адміністративна відповідальність наступає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
У статті 3 Господарського кодексу України вказано, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Однією з ознак господарської діяльності є її систематичність.
У цій справі посадові особи податкового органу «провели розслідування» і встановили особу ОСОБА_1 , яка розмістила декілька оголошень про продаж товару на суму 50 грн.
Водночас, суду не надано жодних доказів, які би підтверджували, що ОСОБА_1 здійснювала саме підприємницьку діяльність, а не разовий продаж. Адже, якщо слідувати логікою посадової особи податкового органу, яка склала протокол, то кожний продаж маски в Україні, або іншої побутової речі, становить господарську діяльність і вимагає реєстрацію особи як суб'єкта господарювання. Суд із цим не погоджується, оскільки це не тільки не відповідає чинному законодавству, а й не узгоджується із здоровим глуздом.
Також, суд не може не звернути увагу, що посадова особа податкового органу у протоколі не визначилась із кваліфікацією дій ОСОБА_1 , кваліфікуючи одночасно за ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 164-1 КУпАП, що є різними складами адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.О. Вдовиченко