Справа № 643/16407/24
Провадження № 2-а/643/113/24
31.12.2024 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали адміністративного позову адвоката Мельниченка Євгенія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Адвокат Мельниченко Є.О. (представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3645494 від 11.12.2024.
Позовна заява надійшла на офіційну електронну адресу суду та скріплена електронним цифровим підписом представника позивача.
Представник позивача є адвокатом, а відтак - згідно з ч. 6 ст. 18 КАС України зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Відповідно до абзацу другого ч. 8 ст. 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
У п. 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 (Постанова від 13.09.20923) зазначено, що «адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
У п. 7.50 Постанови від 13.09.2023 вказано, що «слід розмежовувати спосіб звернення до суду із вимогами до оформлення процесуального документа. Якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб), але електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний».
Згідно з п. 7.53 Постанови від 13.09.2023 «звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду».
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що «законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку» (п. 12.1. - 12.3.).
Виходячи з вказаних вище норм законодавства та релевантної судової практики Великої Палати Верховного Суду, фізичні особи дійсно мають право звертатись до суду з процесуальними документами шляхом їх направлення на офіційну електронну адресу та скріплення електронним цифровим підписом. На відміну від фізичних осіб, єдиним можливим способом звернення адвоката до суду з процесуальними електронними документами, в тому числі позовної заявою, підписаними електронним цифровим підписом - є подання вказаних документів через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою у формі електронного документу не через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», а шляхом її направлення на офіційну електронну пошту суду.
Ураховуючи наведене та вказані вище висновки щодо застосування норм права Великої Палати Верховного Суду, у суду відсутні підстави констатувати, що позовна заява підписана представником позивача.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов не підписано.
Ураховуючи наведене, суд повертає позовну заяву позивачу.
Керуючись ст. 18, 160, 169, 241-243, 248, 256, 293-294 КАС України
Позовну заяву Мельниченка Євгенія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а також що в разі пропущення строків звернення до адміністративного суду він не позбавлений права на підставі ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення строку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Cуддя Д.А. Крівцов