Іменем України
№ 629/1095/20 № 1-в/610/192/2024
м. Балаклія31 грудня 2024 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» (далі - ПВК (№ 17) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання,
Посилаючись на втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, ПВК (№ 17) просить привести вирок у відповідність до Закону.
Адміністрація ПВК (№ 17), засуджений, прокурор просили розглянути подання за їхньої відсутності.
Судом встановлено наступне.
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2019:
«Затвердити угоду про примирення від 18.09.2019, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого - Регіональної філії «Південна залізниця» Виробничого підрозділу «Лозівська дистанція колії» ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки,
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов'язки, покладені на нього судом.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; докласти зусиль до пошуку роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації».
Його визнано винуватим у вчиненні крадіжок 20.05.2019 на 597,48 гривень, 25.05.2019 на 582,60 гривні, 27.05.2019 на 681,56 гривню, 30.05.2019 на 682,80 гривні та замахів на крадіжки 05.06.2019 на 639,42 гривень та 06.06.2019 на 965,86 гривень.
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.06.2020:
« ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2019, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.
- за ст. 395 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту;
- за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2019 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць».
Його, крім іншого, визнано винуватим у вчиненні крадіжок 23.01.2020 на 500 гривень, 14.02.2020 на 2704,88 гривні, 15.02.2020 на 1233,78 гривні, 20.02.2020 на 1903 гривні, 24.02.2020 на 1256 гривень, 27.02.2020 на 1903 гривні, 01.03.2020 на 1903 гривні, 04.03.2020 на 1903 гривні, 07.03.2020 на 1903 гривні, 11.03.2020 на 2461 гривню, 29.03.2020 на 995 гривень, 30.03.2020 на 414,50 гривень.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення кримінального правопорушення, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2019 році становив 1921 грн, у 2020 році - 2102 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Оскільки за вироками Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2019 та від 25.06.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України та за епізодом ч. 3 ст. 185 КК України від 15.02.2020 вартість викраденого майна не перевищувала 1921 гривню та 2102 гривні відповідно, вказані діяння перестали бути кримінально караними.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Проте за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.06.2020 за епізодами ч. 3 ст. 185 КК України від 14.02.2020 та 11.03.2020 вартість викраденого майна перевищувала 2102 гривні, отже вчинені діяння залишаються кримінально караними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537-539 КПК України,
1)Подання задовольнити.
2)Засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2019, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
3)Засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.06.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України та за ч. 3 ст. 185 КК України (4-й епізод), на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
4)Призначене ОСОБА_3 за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.06.2020 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України (3-й епізод та 12-й епізод) залишити без змін, виключивши посилання про призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилом ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю вироків за правилом ст. 71 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1