Справа № 162/312/14-к
Провадження № 1-в/162/39/2024
30 грудня 2024 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши подання головного державного виконавця Любешівського відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщук Ірини Василівни про примусовий привід боржника ОСОБА_1
Головний державний виконавець Міщук І.В. 25.10.2024 року звернулась до суду із поданням, в якому просила вирішити питання про привід боржника ОСОБА_1 до Любешівського ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що на виконанні в Любешівського ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №478839886 з примусового виконання виконавчого листа Любешівського районного суду Волинської області №162/312/14-к від 22.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 110000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що боржник фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , місцезнаходження його відоме, однак за викликом державного виконавця, який був адресно направлений боржнику 23.05.2024 року за №8279, до відділу не з'явився, пояснень щодо неявки не надав.
Учасники у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду подання.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Проаналізувавши матеріали подання, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошується за місцем виконання рішення або останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
До матеріалів подання долучено один виклик державного виконавця, згідно з яким боржник ОСОБА_1 викликався на 10 год 00 хв 03.06.2024 року.
Однак при відстеженні поштового відправлення за №4420101299680 (відповідно до доданої копії фіскального чека) даний виклик боржник отримав 11.06.2024 року.
Вказане свідчить про об'єктивну неможливість прибуття боржника до відділу ДСВ на зазначені у виклику державного виконавця дату та час.
Одночасно в матеріалах подання відсутні докази того, що державний виконавець вживав інших заходів для встановлення поважності причин неявки боржника.
Окрім того, у поданні державним виконавцем не зазначено дату та час, на які необхідно здійснити примусовий привід боржника, не вказано, для яких саме виконавчих дій чи інших заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», необхідна присутність боржника.
Привід за своєю природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи за для забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки.
Оцінивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що підстави для застосування до боржника примусового приводу відсутні, оскільки державним виконавцем не надано суду достатніх і достовірних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження та виклик, однак свідомо, навмисно, без поважних причин не прибула до державного виконавця, що свідчило б про його пряме ухилення від явки до державного виконавця та навмисне невиконання судового рішення.
За таких підстав, суд вважає подання державного виконавця про примусовий привід боржника передчасним, а відтак необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відмова у задоволенні подання про примусовий привід боржника не перешкоджає повторному зверненню виконавця до суду з поданням у випадку доведення необхідності застосування судом до боржника примусового приводу, з зазначенням у поданні, серед іншого, дати та часу, на які необхідно виконати органами поліції примусовий привід.
Керуючись ст.353,438 ЦПК України, суд
У задоволенні подання головного державного виконавця Любешівського відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщук Ірини Василівни про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ