18.12.2024
ЄУН 389/522/24
Провадження №2-п/389/14/24
Ухвала
іменем України
18 грудня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного авіаційного університету про перегляд заочного рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.07.2024 у цивільній справі №389/522/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,
встановив:
Заочним рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.07.2024, ухваленим у цивільній справі №2/389/138/24 (ЄУН 389/522/24) за позовом ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2023 до 31.12.2023 в сумі 34 341 грн 41 коп та моральну шкоду в сумі 15 000 грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 26.08.2024 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, мотивуючи тим, що повний текст судового рішення відповідачем отримано 19.07.2024 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», однак на це рішення відповідачем подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду, а не заяву про перегляд заочного рішення до суду, який його ухвалив. За вказаних підстав Кропивницьким апеляційним судом ухвалою від 20.08.2024 у відкритті апеляційного провадження відмовлено. Копію ухвали відповідач отримав 22.08.2024 та негайно звернувся до суду з цією заявою, у зв'язку з чим просив визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Також зазначив, що позивачем позовну заяву подано до суду в паперовій формі, а не в електронній формі через електронний кабінет, тому на виконання ухвали суду від 02.02.2024 копія позовної заяви мала бути направлена судом належному відповідачу поштою в паперовій формі. Натомість відповідач копію позовної заяви в паперовій формі не отримував, в підсистемі Електронний суд позовна заява також не була оприлюднена, що унеможливило подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Крім того, при ухваленні рішення судом не були досліджені докази, наявні в матеріалах справи та які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суд дійшов висновку, що роботодавцем позивачки є Національний авіаційний університет, в той час, як позивачка перебувала в трудових відносинах з Льотною академією Національного авіаційного університету, яка є страхувальником позивачки та сплачує відповідні податки до бюджету. В даному випадку належним відповідачем у справі має бути Національний авіаційний університет в особі відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету. За вказаних підстав представник відповідача вважає, що заочне рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.07.2024 має бути скасованим.
Представник відповідача (заявника) в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Водночас, 18.12.2024 до суду надійшло клопотання Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут», в якому повідомляється, що 07.11.2024 діяльність Національного авіаційного університету (заявника) припинено шляхом поділу на Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українську державну льотну академію. Відповідно до п.5 розподільчого балансу Національного авіаційного університету Українська державна льотна академія (м.Кропивницький) є правонаступником Національного авіаційного університету в частині прав та обов'язків відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету та отримує все майно, зобов'язання та кошти, які перебували на балансі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 була працівником Льотної академії Національного авіаційного університету, Українська державна льотна академія є правонаступником Національного авіаційного університету в справі №389/522/24 і є належним відповідачем у справі. Тому просили здійснити заміну відповідача у справі №389/522/24 - Національний авіаційний університет на його правонаступника - Українську державну льотну академію.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи №2/389/138/24 (ЄУН 389/522/24), суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно з ч.4 ст.284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №2/389/138/24 (ЄУН 389/522/24) копія заочного рішення надіслана відповідачу в електронній формі в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України, та доставлена в електронний кабінет відповідача 19.07.2024.
Надалі, представник відповідача 25.07.2024 подала апеляційну скаргу на заочне рішення, у прийнятті якої ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20.08.2024 відмовлено, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням встановленого законом порядку оскарження заочного рішення.
Копію вказаної вище ухвали апеляційного суду відповідач отримав 22.08.2024, із заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся до місцевого суду 26.08.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 23.08.2024).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, суд виходить з наступного.
Встановлений ч.2 ст.284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.
Право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення судом першої інстанції його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.4 ст.287 ЦПК України).
Строк, як відрізок часу, обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Згідно з ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У питанні оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення судом враховуються критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.
З огляду на сформовані критерії, суд зазначає, що за обставинами цієї справи при вирішенні питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає оцінці, зокрема, процесуальні дії та поведінка відповідача після отримання інформації про ухвалене рішення.
Як встановлено судом, після отримання 19.07.2024 копії заочного рішення представник відповідача 25.07.2024 звернулася безпосередньо до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення, та після отримання 22.08.2024 ухвали про відмову у її прийнятті, у незначний проміжок часу, а саме 26.08.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 23.08.2024), подала заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції.
Оцінивши причини пропуску процесуального строку, зазначені заявником, та встановивши добросовісність його поведінки та процесуальних дій після отримання інформації про ухвалене рішення, суд дійшов висновку, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для перегляду заочного рішення, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Представник відповідача (заявника) зазначав, що після залучення Національного авіаційного університету до участі у справі в якості належного відповідача, останній копію позовної заяви поштовим відправленням не отримував, в підсистемі Електронний суд позовна заява також не була оприлюднена, що не дозволило відповідачу ознайомитися з позовними вимогами, реалізувати свої права сторони у справі та унеможливило подання відзиву на позов у встановлений судом строк.
Разом з тим судом встановлено, що ухвалою суду від 02.04.2024 у даній справі замінено первісного відповідача - Льотну академію Національного авіаційного університету, на належного -Національний авіаційний університет. В ухвалі суду належному відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Оскільки відповідач, як юридична особа, в обов'язковому порядку зобов'язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, і судом встановлено, що Національний авіаційний університет є користувачем, зареєстрованим в Електронному суді, тому судова повістка про виклик в судове засідання, призначене на 11.07.2024, разом з копією вказаної вище ухвали суду та копією позовної заяви з додатками надіслані відповідачу на його офіційну електронну адресу (електронний кабінет) у підсистемі «Електронний суд», що відповідає положенням ч.5 ст.14, ч.6 ст.128 ЦПК України.
Зазначені документи (судова повістка, ухвала суду та копія позову з додатками) отримані відповідачем 23.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, наявною в матеріалах справи.
Представник відповідача, з посиланням на ч.2 ст.190 ЦПК України, у заяві зазначала, що оскільки позивачем позовну заяву подано до суду в паперовій формі, а не в електронній, тому на виконання ухвали суду від 02.04.2024 копія позовної заяви з додатками мала бути направлена судом належному відповідачу поштою в паперовій формі.
Натомість, згідно з ч.7 ст.14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в суді, а також йому у встановленому законом порядку (в електронній формі) надіслана копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, однак в судове засідання представник відповідача не з'явився без поважних причин, відзив не подав, про причини неявки не повідомив, а відтак судом були дотримані процесуальні вимоги для заочного розгляду справи.
Щодо доводів, на які представник відповідача посилається в обґрунтування необхідності перегляду заочного рішення та його скасування, суд зазначає, що доказів, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи, всупереч вимогам ст.288 ЦПК України, в даному випадку суду не надано та в заяві не зазначено.
Незгода заявника із судовим рішенням ґрунтується на власній оцінці висновків рішення суду в частині належного/неналежного відповідача, що відповідно може бути підставою саме для апеляційної скарги, а не перегляду заочного рішення.
Суд наголошує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті досягти нового слухання справи та нового її вирішення.
Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п.52, ECHR 2003-X).
З огляду на викладене та враховуючи відсутність визнаних судом поважних причин неявки відповідача в судове засідання, а також доказів, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Враховуючи прийняте судом рішення, клопотання представника відповідача від 18.12.2024 про заміну у даній справі відповідача на його правонаступника на даній стадії вирішенню не підлягає.
Керуючись ст.14, 127, 258-260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд,
постановив:
Поновити Національному авіаційному університету строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву Національного авіаційного університету про перегляд заочного рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.07.2024 у цивільній справі №389/522/24 (провадження №2/389/138/24) за позовом ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного судупротягом тридцяти днів з дати постановлення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 31.12.2024.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва