Справа № 211/6044/20
Провадження № 3/211/162/24
іменем України
30 грудня 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області С.В. Ткаченко, розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
12 жовтня 2020 року, о 12-50 годині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки SKODA OCTAVIA номерний знак НОМЕР_1 у м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. Серафімовича, е/о 84, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, на перехресті вул. Серафімовича та вул. Колійна, здійснив обгін автомобіля ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та допустив з ним зіткнення. Наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки власникам. Постраждалі внаслідок ДТП відсутні. .
Своїми діями ОСОБА_1 , порушила п. 2.3б, 14.6 а Правил дорожнього руху України.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 , свою провину не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення не погодився вважаючи, що його дії не містять складу адміністративного правопорушення, винним у ДТП вважає водія ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 , надав суду письмове пояснення, відповідно до якого зазначив, що 12.10.2020 року він керуючи технічно справним автомобілем SKODA OCTAVIA номерний знак НОМЕР_1 рухався по проїжджій частині дороги вул. Серафимовича, з боку вул. Дніпровське шосе в напрямку вул. Башкирська. Швидкість руху керованого ним транспортного засобу складала 50 км./год. По переду нього біля правого краю дороги стояв автомобіль марки ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_2 в нерухомому стані без вказівників поворотів. Він з метою об'їзду нерухомої перешкоди, увімкнув лівий покажчик повороту та виїхав на смугу зустрічного руху. Здійснювати об'їзд перешкоди будь якої заборони в місці початку маневру не було. Не було ні дорожніх знаків ні дорожньої розмітки. Окрім того, про наявність по ходу руху його автомобіля перехрестя, він не знав, оскільки видимість його обмеження насадженнями дерев з лівого боку та характером перехрестя яке знаходиться під кутом до проїжджої частини. В момент об'їзду перешкоди - автомобіля ВАЗ 2107, бічний інтервал між його автомобілем та автомобілем ВАЗ 2107 складав 1 - 1,5 метри. Коли його транспортний засіб майже порівнявся із автомобілем ІВЗ 2107, останній раптово без вказівника повороту почав виконувати поворот на ліво, допустивши зіткнення із його автомобілем. Автомобіль ВАЗ 2107 контактував переднім лівим кутом із заднім правим крилом його автомобіля. Після ДТП, водій автомобіля ВАЗ 2107, як він пізніше дізнався ОСОБА_2 , залишив місце ДТП. Він викликав працівників поліції, які по приїзду оформили матеріали ДТП.
Представником ОСОБА_1 , адвокатом Голуб І.І. було подане клопотання. В якому вона просила про закриття провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В ході розгляду справи ОСОБА_2 також надав суду письмове пояснення, у якому зазначив, що 12.10.2020 року приблизно о 12-50 год., він на автомобілі ВАЗ-2107 держ. номер НОМЕР_2 рухався зі сторони вул. Дніпровське шосе по вул. Серафимовича в м. Кривий Ріг, яка позначена дорожнім знаком пріоритету 2.3 Головна дорога, до свого місця проживання по АДРЕСА_2 . Для того щоб доїхати до вказаної адреси проживання йому потрібно було змінити напрямок руху з головної дороги якою є вул. Серафимовича на вул. Колійна для яого потрібно виконати поворот ліворуч. Коли до повороту вліво на вул. Колійну залишилось сто метрів він увімкнув покажчик повороту вліво та прийняв ліве крайнє положення на проїзній частині. Перед перехрестям вулиць він зменшив швидкість руху та став рухатися до перехрестя за тролейбусом, який рухався на той час попереду. Перед поворотом вліво він у дзеркало заднього виду за 60 метрів по заду побачив легковий автомобіль який рухався в попутному напрямку. На самому перехресті доріг він зупинився та пропустив легковий автомобіль який рухався в зустрічному напрямку та виконав поворот вправо на вул. Колійна, після чого також став виконувати поворот вліво. В цей час сталося дотичне зіткнення його автомобіля з автомобілем який став здійснювати обгін його автомобіля під час виконання його повороту вліво. Вважає, що він діяв у відповідності до п. 16.13 ПДР України, а іншим учасником ДТП порушено п. 14.2 та п. 14.6. ПДР України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 338095 від 12.10.2020 року, схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фотознімками, на яких зафіксовані транспортні засоби після ДТП, з пошкодженнями, які вони отримали після ДТП , довідку щодо наявності посвідчення водія та відео з нагрудних відеореєстраторів інспекторів патрульної поліції під час оформлення дорожньо - транспортної пригоди, яка малі місце 12.10.2020 року
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями статті 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальністью.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд звертає увагу на те, що стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 .
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.
За клопотаннями представника ОСОБА_1 , адвоката Голуба С.О. та представника ОСОБА_2 , адвоката Мудраченко В.М., постановою суду від 27.04.2021 у справі призначалася судова автотехнічна експертиза, проведення якої доручалося Дніпропетровському науково-дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України та в розпорядження експерта було надано матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі.
Під час дослідження наданих на виконання експертизи матеріалів, експертом було встановлено не достатність вихідних даних. Оскільки вихідні данні, необхідні для проведення дорученої судової експертизи надано не було, експертом було повідомлено про неможливість проведення судової автотехнічної експертизи.
Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2020 року, яка набрала законної сили 04.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в порушенні ним правил дорожнього руху, що полягало у спричиненні пошкодження транспортних засобів, що мало місце 12.10.2020 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження по справі стосовно ОСОБА_1 з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, що виразилося в порушенні ним п. п. 2.3 «б» та 14.6 «а» Правил дорожнього руху України, які призвели до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження транспортних засобів та матеріальних збитків.
Відповідно до п.п. 2.3.б, 14.6.а ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі; обгін заборонено на перехресті.
Проте переглянувши відео із місця пригоди з нагрудних відеореєстраторів інспекторів патрульної поліції, які проводили оформлення дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 12.10.2020 року близько 12-50 год., біля електроопори № 84 по вул. Серафимовича м. Кривого Рогу за участю водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що фактично подія дорожньо-транспортної пригоди відбулась не на перехресті, дана ділянка дороги являє собою виїзд з території житлового комплексу, а тому дія вимог п. 14.6.а ПДР в даному випадку не застосовується.
З переглянутого відеозапису обстановки на місці події, не встановлено наявність перед місцем ДТП дорожніх знаків, що позначали би перехрестя. Крім цього на схемі ДТП, не визначено місце події як перехрестя.
Досліджені судом письмові пояснення учасників ДТП не доводять тієї обставини, що ДТП сталася саме на перехресті. Адже у цих поясненнях останні лише підтверджують факт, обставини і наслідки зіткнення транспортних засобів, проте не повідомляють конкретних ознак місця події, які мають істотне значення для правової оцінки дій водіїв.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, враховуючи процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності і зміст адміністративних стягнень, які можуть бути досить обтяжливими для людини і становити істотне втручання у її конвенційні права,нормиКУпАП носять карний кримінально-правовий характер, а справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними і підпадають під гарантії справедливого судового розгляду, встановлені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (зокрема, рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, п.п. 21-22).
За своїм змістом протокол про адміністративне правопорушення подібний до обвинувального акта у кримінальному провадженні як документа, в якому викладається офіційне твердження уповноваженого органу держави про вчинення особою правопорушення з зазначенням фактичних обставин його скоєння, юридичного формулювання обвинувачення і правової кваліфікації діяння. З огляду на викладене вище суд вважає за можливе застосувати у справі про адміністративне правопорушення за аналогією правила статті337Кримінального процесуального кодексу України щодо меж судового розгляду розгляду справи лише стосовно особи, якій пред'явлено звинувачення, і лише у межах висунутого обвинувачення.
Виходячи з наведеного суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не вправі вирішувати питання про винуватість чи невинуватість у скоєнні проступку іншої особи, стосовно якої протокол про адміністративне правопорушення не складався або не розглядається у межах даного провадження, а також про наявність чи відсутність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак іншого правопорушення, яке не ставиться їй за провину згідно із протоколом. Вчинення таких дій означало б виконання судом невластивої йому функції і перебирання не себе процесуальної компетенції сторони обвинувачення (органу, уповноваженого складати протокол про адміністративне правопорушення), що є несумісним з установленими у ст.6Конвенції гарантіями справедливого судового розгляду.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП, становить порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Зазначена правова норма є банкетною, тобто відсилає до конкретних положень Правил дорожнього руху, якими повинен був керуватися водій чи інший учасник руху у відповідній дорожній ситуації і яких він не дотримався.
Відповідно до визначення, наведеного у п.1.10ПДР, перехрестя це місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Водночас прилегла територія це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що норми п.14.6 Правил щодо заборони обгону на перехрестях не регламентували поведінку водія у цій дорожній ситуації, а тому дії ОСОБА_1 не містять ознак порушення цих норм.
Вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 недотримання інших норм ПДР, що не ставилося йому за провину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, виходить за межі процесуальних повноважень суду під час розгляду даної справи.
Крім того додана до матеріалів справи схема місця ДТП від 12.10.2020 року не містить зображення розташування автомобіля «ВАЗ 2107». Як судом встановлено, водій автомобіля ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_2 залишив місце ДТП.
Зазначене дозволяє констатувати відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що згідно з п.1 ч.1 ст.247КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 124, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 280, 283-285 КУпАП України,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко