30 грудня 2024 р. Справа № 520/620/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 12.09.24 у справі № 520/620/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п.1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неповідомлення НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.09.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити до Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.09.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 за №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що ним у позові визначено предмет позову - визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_4 Прикордонного загону Державної Прикордонної Служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, оскільки відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно п. 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. На підтвердження позовних вимог позивач надав до суду всі наявні в нього докази безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Проте суд першої інстанції не дотримався принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів та задовольнив позовні вимоги частково. Водночас суд першої інстанції не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 червня 2024 у справі № 200/1914/23, від 26 червня 2024 року у справі № 200/216/23, від 14 червня 2024 року у справі № 200/174/23.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. За результатами апеляційного розгляду просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення від 12.09.2024 необґрунтовано та протиправно вийшов за межі позовних вимог, без підтвердження фактів порушення матеріального та процесуального права Відповідачем 2, зобов'язуючи Військову частину НОМЕР_2 направити до Військової частини НОМЕР_1 інформацію, яку не було надано з підрозділу позивача та яка б підтверджувала безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.09.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022, та яка не була встановленим порядком доведена позивачем та підтверджена матеріалами справи. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог щодо ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2024 за №08/297 солдат ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 за № (гриф)/25-2075-Е передислокований на ділянку НОМЕР_5 прикордонного загону, військовослужбовець з 26.09.2022 по 09.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону. В період з 20.11.2022 по 25.11.2022 перебував у відпустці.
08.01.2023 військовослужбовець прибув зі службового відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону і приступив до виконання обов'язків з 09.01.2023, відповідно до Наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 09.01.2023 за №7-ВВ (а.с.79).
Згідно з архівною відомістю №1 з січня 2022 по грудень 2022 позивач за вересень-грудень 2022 отримував щомісяця винагороду в розмірі 30000,00 грн, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Виплата додаткової грошової винагороди в розмірі 100000,00 грн, передбаченої Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в період з 26.09.2022 по 30.11.2022 не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.87).
Представник позивача звертався з адвокатськими запитами до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, передбаченої Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Листом від 25.12.2022 за №21-3393-22вих начальник НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) відповів, що на виконання вимог Постанови КМУ від 28.02.2022 за №168, Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано Наказ від 30.07.2022 за №392-АГ "Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168", який визначає заходи, що відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення вказаних заходів та сукупність наявної інформації у документа, які підтверджують виконання таких заходів. Солдат ОСОБА_1 перебуває у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підвищена додаткова винагорода за період перебування військовослужбовці у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником НОМЕР_5 прикордонного загону не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу №392-АГ, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу №392-АГ. Довідка про безпосередню участь солдата ОСОБА_1 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії передбачена додатком 6 Порядку №413 від 20.08.2014 командиром військової частини не видавалась.
Начальник НОМЕР_4 прикордонного загону з метою реалізації вимог Постанови №168 та Наказу №392-АГ направив лист від 25.11.2022 за №22/2811-22-вих на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання інформації про безпосередню участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених Наказом №392-АГ за встановленою формою.
Листом від 04.11.2022 за №22/4928-22Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що підрозділи Держприкордонної служби України, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 30.07.2022 за №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" не застосовується. У зв'язку із викладеним довідки про військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 , не опрацьовувалися. Разом з тим на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення (а.с.84).
Також листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.12.2022 №22/5475-22 на адвокатський запит надано відповідь, з якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 у спірний період виконував бойові завдання у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону, будучи в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону, відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 19.09.2022 №276/гриф (скасоване), від 26.09.2022 за №1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 за №1697/дск. Разом з тим списки про виплату додаткової грошової винагороди до НОМЕР_4 прикордонного загону не направлялись та довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії не видавались, так як виконувані військовослужбовцями завдання не відповідають ознакам бойових завдань, викладених в листі Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 за №21-1215-2022 "Щодо однакового трактування положень" (а.с.39-40).
Вважаючи такі дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 за період виконання ним бойових завдань з 26.09.2022 по 30.11.2022 протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) не виникає обов'язок формування відповідних наказів про виплату спірної додаткової грошової винагороди позивачу до отримання від НОМЕР_5 прикордонного загону інформації, передбаченої додатком 2 до Наказу №392/0/81-22-АГ.
З огляду на те, що НОМЕР_5 прикордонним загоном відповідна інформація в порядку, визначеному Наказом №392/0/81-22-АГ, до НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) не надсилалась, суд першої інстанції дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Держаної прикордонної служби України) на час виникнення спірних правовідносин не було допущено протиправної бездіяльності (та/або вчинено протиправних дій) відносно позивача щодо нарахування і виплати йому спірної додаткової винагороди, тому заявлені позивачем у цій частині позовні вимоги є передчасними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Обиравши належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції, вийшовши за межі заявлених позовних вимог, визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неповідомлення НОМЕР_4 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.09.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022 (з виключенням періоду перебування позивача у відпустці), а також зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.09.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу №392/0/81-22-АГ.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якого в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону поширюється, в тому числі, на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів Постанови №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
З метою виконання вимог Постанови №168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано Наказ від 30.07.2022 за №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", який застосовується з 01.08.2022.
Згідно з пунктом 1 Наказу №392/0/81-22-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 4 Наказу №392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу №392/0/81-22-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно з пунктом 11 №392/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу №392/0/81-22-АГ).
За обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби, проходить службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) з 26.09.2022 по 09.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону, в період з 20.11.2022 по 25.11.2022 перебував у відпустці.
Суд першої інстанції, з огляду на пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву НОМЕР_4 прикордонного загону, в листі від 29.11.2022 за №22/4820-Вих та листі від 04.12.2022 за №22/4928-22Вих, встановив, що НОМЕР_5 прикордонним загоном були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону для прийняття правових рішень, однак поіменний список військовослужбовців чи довідка (інформація), передбачена додатком 2 до Наказу №392/0/81-22-АГ, на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону не направлялась.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 витребувано від відповідача - Військової частини НОМЕР_1 :
1) інформацію (у вигляді довідки) про точну дату, з якої ОСОБА_1 було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
2) належним чином завірену копію довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії стосовно ОСОБА_1 ;
3) належним чином завірені копії: бойових наказів (розпоряджень), довідок та ін.), про участь ОСОБА_1 у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань, за період з 26.09.2022 по 30.11.2022.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 повторно витребувано від відповідача - Військової частини НОМЕР_1 зазначені документи.
На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 надано до матеріалів справи довідку щодо відрядження військовослужбовця ОСОБА_1 та повідомлено про відсутність можливість надати довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії стосовно позивача, адже вона відсутня у відповідача, з причин зазначених у відзиві на адміністративний позов.
З огляду на відсутність у Військової частини НОМЕР_1 поіменного списку військовослужбовців чи довідки (інформації) командира військової частини (установи), до якої відряджений позивач, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, в НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) не виник обов'язок формування відповідних наказів про виплату додаткової винагороди позивачу.
Водночас інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах подаються начальниками органів Держприкордонслужби в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, саме за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу №392/0/81-22-АГ, що не було здійснено НОМЕР_5 прикордонним загоном (Військова частина НОМЕР_2 ) та стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд першої інстанції, з огляду на приписи частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, обиравши належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вийти за межі заявлених позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неповідомлення НОМЕР_4 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.09.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022 (з виключенням періоду перебування позивача у відпустці), з покладенням на ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язку скласти та направити до НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.09.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу №392/0/81-22-АГ.
Суд першої інстанції звернув увагу, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу №392/0/81-22-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог з огляду на відсутність допустимих, належних, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, що дає йому його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період.
Колегія суддів звертає увагу, що Постанова КМУ №168 передбачає, що виплата додаткової винагороди до 100000 грн здійснюється на підставі наказів командирів, водночас умовою для такої виплати є безпосередня участь у певний період у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи саме в районах здійснення зазначених заходів.
Більш того, п.1 Постанови КМУ вказує, що виплата винагороди до 100 000 грн здійснюється військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тобто підставою є прийняття участі у відповідних заходах.
Підставою для виплати відповідно до Постанови КМУ №168, як вже вказувалось вище, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з таких документів:
бойовий наказ (бойового розпорядження);
журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Тобто для виплати винагороди до 100 000 грн має бути підтверджена документально участь військовослужбовця у бойових діях.
Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Посилання позивача на порушення судом першої інстанції принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, визначеного ч.4 ст.9 КАС України, не знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
З висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 червня 2024 у справі № 200/1914/23, від 26 червня 2024 року у справі № 200/216/23, від 14 червня 2024 року у справі № 200/174/23, рішення суду першої інстанції узгоджується та їм не протирічить.
Щодо вимоги відповідача скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог щодо ІНФОРМАЦІЯ_3 , наведеної у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зауважує, що з урахуванням приписів ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а не вимог, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З урахуванням приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 520/620/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій