30 грудня 2024 р.Справа № 440/11508/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін по справі № 440/11508/24
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року по справі № 440/11508/24 задоволено позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року по справі № 440/11508/24.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.306 суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 6 ст.262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року прийнято за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
Отже, в даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Приймаючи рішення, колегія суддів також враховує висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справіv. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року Assalino contre le Portuga, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення клопотання представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін відсутні.
При цьому колегія суддів зазначає, що положення ч.2 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України надають суду апеляційної інстанції право призначити справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати саме у відкритому судовому порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.306, 311, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про розгляд справи у відкритому судовому засідані за участю сторін по справі № 440/11508/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Калиновський В.А.