30 грудня 2024 року
справа № 761/36512/23
провадження № 22-ц/824/315/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Олійника В.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Романишеної І.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту, свідоцтва про право власності на спадщину та договору купівлі-продажу недійсними, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння ,
У жовтні 2023 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про визнання заповіту, свідоцтва про право власності на спадщину та договору купівлі-продажу недійсними, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння
Ухвалою Шевченківського районного суду від 06.10.2023 р. позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України, та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
26 жовтня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту, свідоцтва про право власності на спадщину та договору купівлі-продажу недійсними, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння визнано неподаною та повернуто позивачу з усіма доданими до позову документами.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2023 року, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 26962952800000.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник позивача подала апеляційну скаргу просить суд оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилається на те, що ознайомилась із змістом ухвали суду від 06.10.2023 року про надання строку для усунення недоліків тільки 20.10.2023 року, оскільки в період із 06.10.2023 року до 19.10.2023 року перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується наказом № 15 від 05.10.2023 року.
20.09.2023 року на адресу суду було направлено клопотання про усунення недоліків, яке було отримано судом 24.10.2023 року, що підтверджується номером трекінгу на офіційному сайті АТ «Укрпошта». Проте, 26.10.2023 року судом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, а також скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду від 06.10.2023 року. Вважає, що судом застосовано надмірний формалізм у зв'язку з чим позивачка позбавлена доступу до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка оскаржувану ухвалу отримала 09.10.2023 року на адресу електронної пошти та у встановлений судом десятиденний строк недоліки не усунула.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у разі якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.
З матеріалів справи слідує, що заявниця не усунула недоліки, визначені ухвалою суду 06.10.2023 року у десятиденний строк з моменту отримання ухвали. Ухвалу суду позивачкою отримано 09.10.2023 року, про це нею зазначено в апеляційній скарзі. Станом на 19.10.2023 року стороною позивача недоліки не усунуто.
Матеріали справи не містять клопотання щодо продовження строку для усунення недоліків із урахуванням запланованої відпустки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких ЄСПЛ вкотре було підкреслено, що право на суд не є абсолютним та вказано, що "якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити перетворити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним".
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду від 26 жовтня 2023 рокупостановлена з дотриманням норм процесуального права.
Згідно із ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Статтею ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційною скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: