Справа № 755/10651/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/6357/2024 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
про залишення апеляційної скарги без руху
23 грудня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року -
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Застосовано ст.75 КК України та звільнено ОСОБА_3 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки. З покладенням на останнього обов'язків ст.76 КК України.
Вирішено питання речових доказів та арешту майна.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року, ухвалити новий вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, а саме 4000 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу суддя-доповідач встановив, що апеляційна скарга подана без додержання вимог закону.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, обмежившись допитом обвинуваченого, який визнай свою вину повністю у пред'явленому обвинуваченні, погодився з його кваліфікацією, а прокурором не було висловлено жодних заперечень щодо встановлених обставин.
При цьому, учасникам судового провадження були роз'яснені правові наслідки такого розгляду, а саме те, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищенаведені положення кримінального процесуального закону щодо особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року ухвалений щодо ОСОБА_3 міг бути оскаржений лише в частині призначеного обвинуваченому покарання.
Однак, як вбачається зі змісту поданої апеляційної скарги, захисник оскаржує вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року з підстав неповноти судового розгляду та дослідження доказів.
При цьому, слід звернути увагу, що розгляд кримінального провадження проведено в межах пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Окрім того, захисник ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить за наслідками апеляційного розгляду ухвалити новий вирок.
Згідно вимог ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
- необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
- необхідності застосування більш суворого покарання;
- скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
- неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Разом з тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 вона не містить доводів, що слугують підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку.
Таким чином, апеляційна скарга адвоката не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості визначити межі перегляду судового рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 та є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому потрібно вказану апеляційну скаргу залишити без руху з наданням відповідного строку для усунення недоліків.
Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з наданням відповідного строку для усунення недоліків.
Ця сукупність обставин є беззаперечною підставою для залишення апеляційної скарги захисника без руху.
Керуючись ч. 2 ст. 394, ч. 1 ст. 399 КПК України,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - залишити без руху.
Для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали, встановити строк, тривалістю 10 днів, з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2