03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/8726/2024
27 грудня 2024 року м. Київ
Справа № 752/24090/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Кордюкової Ж.І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що сторони перебували в шлюбі, під час якого у них народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу 06.05.2008 року позивач змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».
12 травня 2023 року їх донька ОСОБА_4 також змінила прізвище на ОСОБА_4Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22.10.2018 року по справі №759/19394/17 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 2000 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття. Проте зазначає, що цієї суми недостатньо для утримання доньки, враховуючи те, що вона навчається платно на денній формі навчання. Мати не має достатнього доходу для повноцінного утримання та забезпечення навчання дитини, яка за станом здоров'я потребує додаткового медичного догляду та втручання. Матір працює, основне утримання доньки відбувається за її рахунок, проте цього недостатньо для повноцінного розвитку дитини. Відповідач має задовільний стан здоров'я, не перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Просила збільшити розмір аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 до розміру 5000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення донькою повноліття.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року у задоволенні позову про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що розмір аліментів, який був визначений рішенням суду № 759/19394/17 від 22 жовтня 2018 року, не відповідає критеріям розумності та справедливості та суто фізично не може забезпечувати нормальний розмір витрат на дитину, оскільки 2000 грн. на утримання дитини не може забезпечити мінімальний обсяг відповідних витрат. Зазначає, що на момент ухвалення рішення у 2018 році розмір прожиткового мінімуму становив 1777 грн, що на 71,1% нижче ніж у 2023 році, а відтак вважає за доцільне збільшити розмір аліментів до суми 5000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Звертає увагу на те, що відповідач не сплачує іншим особам аліменти, має задовільний стан здоров'я та не перебуває у скрутному матеріальному стані, але відсутні будь-які відомості про майновий стан відповідача та місця отримання його доходів. Утримання доньки, яка навчається платно на денній формі навчання відбувається за рахунок позивача, яка потребує за станом здоров'я додаткового медичного догляду та втручання.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.03.2005 року. Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірвано 06.05.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 від 06 травня 2008 року (а.с.10).
Від шлюбу у сторін по справі народилась донька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 травня 2023 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4, про що видано свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_2 від 12 травня 2023 року (а.с.11)
05 липня 2007 Солом'янським районним судом міста Києва було ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 442 грн. щомісячно, з дня подання позову до суду з 27.02.2007 року і до повноліття дитини.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва № 759/19394/17 від 22 жовтня 2018 року, змінено розмір аліментів, визначений за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року, збільшено розмір аліментів, що підлягає стягненню, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 грудня 2017 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою про зареєстроване місце проживання особи №94729047 від 19 червня 2023 року, ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.13).
Відповідно до довідки Національного авіаційного університету від 27.10.2023 №106 ОСОБА_9 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету» за освітньо-професійним ступенем «Фаховий молодший бакалавр», денної форми здобуття освіти, на ІІІ курсі групи №325-П, Відділення №1 за спеціальністю 081 Право, з 01.09.2021 за кошти фізичних/юридичних осіб. Термін завершення навчання 30.06.2025.
Відповідно до наказу в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету» від 25.05.2023 № 47-од та додатку до нього вартість навчання ОСОБА_9 з 01.09.2023 складає 19 980 грн. на рік.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №130 від 27.01.2023 КНП «ДКЛ №6 Шевченківського району м. Києва» ОСОБА_4 встановлено діагноз «Хронічний гастродуоденіт (клінічно) загострення, синдром вегетативної дисфункції», перебувала на лікуванні з 17.01.2023 по 27.01.2023.
21.04.2022 та 19.09.2023 ОСОБА_9 оглядалась лікарем-офтальмологом, за результатами обстеження встановлено погіршення зору.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2023 року, доходи ОСОБА_1 склали: за січень 2023 року - 6700 грн., за лютий 2023 року - 6700 грн., за березень 2023 року - 6700 грн., за квітень 2023 року - 6700 грн., за травень 2023 року - 6700 грн., за червень 2023 року - 11916,16 грн.
Відповідач ОСОБА_3 є засновником та керівником МПП «Альянс-К» ( а.с. 23).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами факт зміни обставин, які мали місце за період з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом. Позивачем не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про збільшення витрат позивача на утримання неповнолітньої доньки та доказів про покращення матеріального стану відповідача. Суд врахував стан здоров'я ОСОБА_6 та розмір доходів позивача у 2023 році, проте зауважив, що необхідність збільшення розміру аліментів позивач обґрунтував необхідністю оплати денної форми навчання доньки, розмір якої становить з 01.09.2023 року 18 000 грн. на рік.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами обставини щодо зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров'я, інших обставин, які на підставі ст.192 СК України, є підставою для зміни розміру аліментів.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 колегія суддів вважає обґрунтованими.
Статтею 180 СК України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Однак, пред'являючи позов про збільшення розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, позивач не посилалась у позовній заяві на обставини, що визначені ст. 192 СК України як підстава для збільшення розміру аліментів, а саме : зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, чи інші випадки, передбачені СК України. Позивач не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача за період з 2018 року станом на час пред'явлення позову, а також доказів щодо погіршення матеріального стану одержувача аліментів за вказаний період, або зміни їх сімейного стану, а тому зазначені у позовній заяві обставини не є підставою для збільшення розміру аліментів.
Наявна в матеріалах справи копія наказу № 47-од від 29 травня 2023 року відокремленого структурного підрозділу «Фахового коледжу інженерії, управління та землевпорядкування національного авіаційного університету» про індексацію оплати за навчання студентів денної та заочної форм навчання та встановлення зростання вартості навчання до 19 980 грн за рік не свідчить про наявність підстав, визначених ст. 192 СК України для зміни розміру аліментів.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що з часу присудження аліментів у 2018 році до даного часу розмір прожиткового мінімуму виріс на 71,1% , тоді як сума аліментів залишилась тією ж, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17 травня 2016 року було внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 7 ст. 5 вказаного Закону, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 16 листопада 2016 року «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» вказаний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 доповнено пунктом 10-4 такого змісту:
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.
Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 р. № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».
Листом Департаменту рівня життя та моніторингу соціального розвитку Міністерства соціальної політики України від 19.03.2018 року № 33/0/67-18 щодо індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, роз'яснено, що індексація грошових доходів проводиться відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (із змінами).
Згідно з пунктом 6 Порядку індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Індексація таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 % грошового доходу платника аліментів.
З викладеного вбачається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, провинна проводитись відповідно до вищевказаного законодавства органом виконавчої служби або підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Отже, тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці (інфляція) саме по собі не потребує звернення отримувача аліментів до суду з відповідним позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, оскільки законодавством передбачено відповідний механізм індексації (підвищення) розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що позивач зверталась до державної виконавчої служби з відповідною заявою щодо проведення індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, враховуючи вищевказані Зміни та положення Закону України від 17.05.2016 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».
Законом України «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 01 вересня 2020 року № 831-ІХ встановлено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у вказаній редакції Закону від 01 вересня 2020 року, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
Враховуючи вищевикладені норми законодавства, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду, оскільки сам по собі факт наявності інфляції не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а є підставою для проведення індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану стягувача або платника аліментів, їх стану здоров'я, інших обставин, які відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зміни їх розміру, а також доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів в сумі 5000 грн. від такого доходу - позивачем не надано, а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня прийняття постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.