Справа №757/30268/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6762/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
24 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №12023000000002321 від 20.12.2023,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 30.04.2024 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №12023000000002321 від 20.12.2023.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 30.04.2024 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК Україниу кримінальному провадженні №12023000000002321 від 20.12.2023.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 складено без відповідних на те підстав та не відповідає вимогам КПК України, оскільки, на думку сторони захисту, підозра є необґрунтованою, не містить достатніх доказів на її підтвердження.
Крім цього, вважає, що повідомлення про підозру складено, погоджено, підписано та вручено неуповноваженими особами, як наслідок, досудове розслідування та збір доказів проводився неуповноваженим суб'єктом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023000000002321 від 20.12.2023 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, відповідно до постанови прокурора третього відділу першого управляння процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу генерального прокурора ОСОБА_10 від 07.08.2024 про визначення підслідності.
30.04.2024 у вказаному кримінальному проваджені старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , повідомлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
01.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 30.04.2024 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №12023000000002321 від 20.12.2023.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 30.04.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, що доводять причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, фактично зведені до питань доведеності винуватості, правильності кваліфікації дій підозрюваного, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів. Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Твердження апелянта про порушення правил підслідності здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, також відхиляються колегією суддів, з огляду на таке.
Частиною 2. ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Належна правова процедура має бути застосована як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається зі змісту Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ГСУ НП України внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання службовими особами одного з органів державної влади за попередньою змовою групою осіб неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням службового становища, у кримінальному провадженні №12023000000002321 від 20.12.2023.
Колегія суддів зазначає, що ст. 214 КПК України не містить вимог до дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР і вказівки про можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.
Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що органи досудового розслідування не наділені повноваженнями самостійно передавати кримінальне провадження для здійснення досудового розслідування іншому органу, а лише за вмотивованою постановою прокурора і за наявності правових підстав, зокрема у разі неефективного досудового розслідування.
З матеріалів провадження вбачається, що згідно постанови прокурора відділу Офісу генерального прокурора ОСОБА_10 від 07.08.2024 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002321 від 20.12.2023 доручено ГСУ ДБР України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002321 від 20.12.2023, що розпочате ГСУ НП України та доручене ГСУ ДБР України, здійснюється з дотриманням належної правової процедури та вимог вищенаведених норм закону.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту з приводу недопустимості та неналежності доказів потребують детального дослідження порядку їх зібрання та глибокого аналізу цих доказів, що має здійснювати суд, який розглядатиме кримінальне провадження по суті під час судового розгляду, який закінчується ухваленням вироку, про що обґрунтовано зазначено слідчим суддею.
В апеляційній скарзі не наведено та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 30.04.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, які б слугували підставою для її скасування. Інші доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_13 Судді:
ОСОБА_14