Справа №757/51270/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7469/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
19 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000178 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Шахтарського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 02.01.2025 року включно.
Роз'яснено підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною прокурором, слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалено звільнити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти в залі суду.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 02.01.2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000178 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого - застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування доводів скарги прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що оскільки слідчий суддя прийняв рішення про можливість застосування до підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 255 КК України ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, то прокурор при судовому розгляді клопотання довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У той же час, у клопотанні про обрання запобіжного заходу наголошувалося на тяжкості та специфіці кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , особу підозрюваного, безальтернативність реальної міри покарання у випадку доведення його вини, що вказує на нездатність альтернативних запобіжних заходів, у тому числі застави, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор вважає висновок слідчого судді про застосування альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який гарантуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 255 КК України ОСОБА_7 , надуманим та таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
25.11.2024 року від прокурора ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, щовирішуючи питання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що в ході розгляду клопотання виключних обставин для тримання під вартою підозрюваного не встановлено, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено.
Стверджує, що слідчий суддя не врахував, що станом на дату розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 , останній органом досудового розслідування не допитувався і будь-яких показів, у тому числі викривальних, він не надав. Покази, надані ОСОБА_7 слідчому судді щодо обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не можуть бути віднесені до викривальних, так як він заперечував свою причетність до їх вчинення, а також стверджував про свою необізнаність щодо участі в злочинній організації та незаконному видобутку кам'яного вугілля.
Однак, ці пояснення підозрюваного повністю спростовуються відомостями, що містяться у: протоколі огляду зовнішнього жорсткого диску інв. №468/1637т від 01.08.2023 року, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії № 10-3/8725т від 23.10.2023 року, проведеного 08 - 10.04.2024 року; протоколі огляду оптичного диску DVD-R інв. №409/1101т від 29.05.2023 року, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії №10-3/8239т від 04.09.2023 року, проведеного 11-16.01.2024 року; протоколі огляду оптичного диску DVD-R інв. №468/1691т від 07.08.2023 року, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії №10-3/24197т від 05.12.2023 року, проведеного 07.04.2024 року; протоколі огляду оптичного диску DVD-R інв. №468/2198т від 27.09.2023 року, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії №10-3/24203т від 05.12.2023 року, проведеного 14.04.2024 року, протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_11 проведеного у період з 06.02.2024 року до 07.08.2024 року; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності, які додані до клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 та яким належної оцінки слідчим суддею не надано.
Також прокурор зазначає, що в силу ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не можуть бути використані на доведення його винуватості.
Крім цього, прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 тривалий час був учасником злочинної організації, керівником якої розроблено та неодноразово використовувалася «схема» виїзду за кордон учасниками злочинної організації у період воєнного стану. Про вказану «схему» відомо і підозрюваному, про що свідчить протокол огляду оптичного диску DVD-R інв. №409/1101т від 29.05.2023 року, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії №10-3/8239т від 04.09.2023 року, проведеного 11-16.01.2024 року, у якому зафіксована розмова підозрюваного з ОСОБА_12 (учасником злочинної організації) про виїзд за кордон на відпочинок.
На думку прокурора, зазначені обставини дають достатньо підстав вважати, що з урахуванням санкцій ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, підозрюваний може намагатися залишити територію України, у тому числі її підконтрольну частину, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що йому загрожує.
У даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки лише на цій стадії досудового розслідування встановлено, що кримінальними правопорушеннями, що йому інкримінуються, державі заподіяно збитки на суму майже 1 млрд. грн.
Прокурор стверджує, що вищенаведені обставини дають підстави стороні обвинувачення обґрунтовано вважати, що альтернативні запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, апелянт вважає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2024 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , є незаконною через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що стало підставою для незаконної відмови у задоволенні клопотання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями з наведених у ній підстав, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000000178 ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000178 від 28.02.2023 року за фактами зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронного органу, які, діючи у складі організованої групи, з метою одержання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, спільно з іншими фізичними особами організували незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення на території, на яку поширює свою діяльність відповідний правоохоронний орган, що спричинило тяжкі наслідки, а також створення злочинної організації, участі у ній, у тому числі службовою особою з використанням службового становища з метою здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (кам'яного вугілля), захоплення злочинною організацією майнового комплексу та земельної ділянки, підробленні документів учасниками злочинної організації та їх використання для отримання в оренду земельної ділянки, та реалізації незаконно видобутого кам'яного вугілля членами злочинної організації за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи у складі створеної та керованої ОСОБА_11 злочинної організації, спільно з іншими її учасниками, здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - кам'яного вугілля з ділянки, виділеної по падінню від виходу пласта під наноси (ізогіпса +180м) до ізогіпса +80 м, по простяганню від Гнілушинського скиду на півдні до Самойлівського скиду на півночі, обмеженої географічними координатами крайніх точок у системі координат Pulkovo 42 Т.1 48°33'30", 37°00'47"; Т.2 48°34Т4", 37°00'29"; Т.З 48°34'13", 37°00'39"; Т.4 48°33'52", 37°00'48"; Т.5 48°33'53", 37°00'52"; Т.6 48°33'50", 37°00'54"; Т.7 48°33'49", 37°00'48"; Т.8 48°33'29", 37°00'56", доступ до якої обладнано через відновлений та обладнаний під вантажний стовбур колишній вентиляційний шурф № 1 шахти «Свято-Покровська» на захопленій земельній ділянці з присвоєним кадастровим номером 1420387300:01:000:2075 та поштовою адресою: АДРЕСА_4. Зокрема, видобуто лише з 11.11.2021 року по 14.12.2023 року - 53 335,71 тон кам'яного вугілля, що спричинило тяжкі наслідки, - завдало матеріальних збитків державі на загальну суму 979 922 036 гривень.
04.11.2024 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється:
- в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;
- у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою (злочинною організацією), що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
05.11.2024 року старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодження з прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 діб, без визначення розміру застави.
Обгрунтовуючи клопотання слідчий посилався на те, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000178 від 28.02.2023 року за фактами зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронного органу, які, діючи у складі організованої групи, з метою одержання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, спільно з іншими фізичними особами організували незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення на території, на яку поширює свою діяльність відповідний правоохоронний орган, що спричинило тяжкі наслідки, а також створення злочинної організації, участі у ній, у тому числі службовою особою з використанням службового становища з метою здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (кам'яного вугілля), захоплення злочинною організацією майнового комплексу та земельної ділянки, підробленні документів учасниками злочинної організації та їх використання для отримання в оренду земельної ділянки, та реалізації незаконно видобутого кам'яного вугілля членами злочинної організації за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 04.11.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється:
- в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;
- у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення вчиненому організованою групою (злочинною організацією), що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Слідчий вказав, що орган досудового розслідування за погодженням з процесуальним керівником, повідомивши ОСОБА_7 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні слідчий посилався на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого інших співучасників інкримінованих йому кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також зазначив, що враховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що може загрожувати йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а незаконними засобами через залякування може впливати на експертів, інших підозрюваних чи свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, тому з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищевикладене в своїй сукупності переконливо доводить той факт що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним та зазначеним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
На думку сторони обвинувачення, встановлено достатньо підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вище викладені обставини дають підстави вважати, що підозрюваний може ухилятися від забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, тому лише тримання під вартою без альтернативи внесення застави може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 02.01.2025 року включно.
Роз'яснено підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною прокурором, слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Звільнено підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти в залі суду.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 02.01.2025 року включно.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що органом досудового розслідування не доведено неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
З таким висновком колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався не в повному обсязі.
Дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.03.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.03.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 18.04.2023 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_16 від 06.04.2023, 10.04.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 19.02.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 15.03.2024 року; протокол огляду документів за участі свідка ОСОБА_18 від 06.06.2024 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_19 від 18.04.2023, 05.06.2024, 01.08.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 30.04.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 30.04.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 30.04.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 14.12.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 14.12.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 14.12.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 14.12.2023 року; протоколом обшуку від 14-15.12.2023; протоколом обшуку від 30.04.2024; інформацією 10 ВГРЗ від 10.05.2024 №03/1-7-546 «Про існуючі небезпеки під час відвідування підземної мережі гірничого підприємства»; інформацією Держпраці від 21.12.2023 «Про виявлені порушення на вентиляційному Шурфі №1 шахти «Святопокровська»; інформацією Держпраці від 17.06.2024 №2222/1/8.2-24а «Щодо наявності гірничого відводу в межах поля шахти «Святопокровська»; інформаційними довідками про обстеження ділянки надр Держгеонадра за 14.12.2023 та 30.04.2024 року; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.01.2024 року про накладення арешту на земельну ділянку; висновком судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 24.05.2024 року №СЕ-19/121 -24/13215-фхд; інформацією Держгеонадра від 22.07.2024 №4659/02/2-24 щодо розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами з додатками; висновком судової інженерно екологічної експертизи від 30.07.2024 №СЕ- 19/105-24/5153-фхед; протоколом огляду електронних даних бухгалтерського обліку від 18.03.2024 року; протоколом тимчасового доступу до речей і документів реєстраційної справи земельної ділянки від 11.03.2024 року (в тому числі Рішення виконавчого комітету Спасо-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 19.07.2017 №31 «Про присвоєння поштової адреси», заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, договір оренди землі від 20.11.2021, акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «АРЕАЛ» від 25.05.2000, технічний паспорт виробничого будинку виданого ТОВ «Ареал» на об'єкт по АДРЕСА_5, рішення виконавчого комітету Спасо-Михайлівської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 27.07.2017 року № 7/28-126-1 «Про присвоєння поштової адреси на нежитлові будівлі», витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності комплексу виробничих споруд по АДРЕСА_6, Договір купівлі-продажу від 06.11.2021 між ТОВ «Ареал» та ТОВ «Дейл Базис»); інформацією Держгеонадра щодо наявності спеціальних дозволів на користування надрами); листами ТОВ «Актіс Трейд» на адресу Новодонецької селищної ради; повідомленням ТОВ «ШПБУ Схід» щодо протиправної діяльності ТОВ «Техіновація»; матеріалами кримінального провадження №42020050000000356 від * 27.11.2020 року; матеріалами кримінального провадження №12022052390001075 від 29.11.2022 року; матеріалами кримінального провадження №12023052390000906 від 01.08.2023 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео особи від 09.06.2023 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.06.2024 року; протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_11 , проведеного у період з 06.02.2024 до 07.08.2024 року; протоколом огляду месенджеру «Watsap» на мобільному телефоні ОСОБА_11 від 06.08.2024 року; інформацією щодо перетину державного кордону України від 19.09.2024 року; заявою ОСОБА_16 від 10.10.2024 року; протоколом огляду зовнішнього жорсткого диску інв. №468/1637т від 01.08.2023, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії № 10-3/8725т від 23.10.2023 року, проведеного 08-10.04.2024 року; протоколом огляду оптичного диску DVD-R інв. №409/1101т від 29.05.2023, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії № 10-3/8239т від 04.09.2023 року, проведеного 11-16.01.2024 року; протоколом огляду оптичного диску DVD-R інв. №468/1691т від 07.08.2023, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії № 10-3/24197т від 05.12.2023 року, проведеного 07.04.2024 року; протоколом огляду оптичного диску DVD-R інв. №468/2198т від 27.09.2023 року, який є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої розшукової дії №10-3/24203т від 05.12.2023 року, проведеного 14.04.2024 року; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Крім того, перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею обґрунтовано з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, серед яких тяжкі та особливо тяжкий злочини, за які законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Підозрюваний має стійкі корумповані зв'язки, які дозволяють йому здійснювати перетин державного кордону в умовах воєнного стану, відповідно в органу досудового розслідування наявні вагомі підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вказаний ризик підтверджується інформацією про перетин кордону керівником злочинної організації ОСОБА_11 06.05.2023, 26.09.2023, 11.11.2023, а також протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи від 09.06.2023 року, де він обговорює свій виїзд за кордон під час дії воєнного стану, що може свідчити про обізнаність підозрюваного про способи залишення території України.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) зумовлено тим, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінальних правопорушень. ОСОБА_7 , який тривалий час був учасником злочинної організації, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_7 , являючись учасником злочинної організації, створеної ОСОБА_11 , може шляхом підкупу, залякування, погроз, здійснювати вплив на свідків, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів судом, закріпленому у ст. 23 КПК України, не сприятиме встановленню об'єктивної істини у справі.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджання кримінальному провадженню), є доведеним, оскільки ОСОБА_7 має численні особисті, ділові та інші зв'язки з представниками контролюючих та правоохоронних органів, бізнес-структур, суб'єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, зокрема шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, на даний час не встановлено усіх спільників злочинної організації, яким ОСОБА_7 може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що слідчими Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за участю прокурорів Краматорської окружної прокуратури та співробітників УКР ГУНП в Донецькій області 17.12.2022 у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022052390001075 проведено обшук огородженої та охоронюваної території земельної ділянки з кадастровим номером 1420387300:01:000:2075 за адресою: АДРЕСА_3 , з якої забезпечено доступ до ділянки надр через спеціально обладнаний колишній вентиляційний шурф № 1 шахти «Свято-Покровська» та бремсберг, під час якого здійснено маркшейдерські заміри, зафіксовано об'єми видобутого вугілля в північному та південному напрямках від бремсберга, а після цього опломбовано вхід до шурфу та передано на зберігання виявлене біля нього вугілля.
Незважаючи на це, було зірвано встановлені 17.12.2022 під час обшуку пломби та продовжено видобування кам'яного вугілля і вживались заходи до більш ретельної конспірації своєї незаконної діяльності.
Водночас 14 та 15 грудня 2023 року слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань проведено обшук огородженої та охоронюваної території земельної ділянки з кадастровим номером 1420387300:01:000:2075 за адресою: АДРЕСА_3 , з якої забезпечено доступ до ділянки надр через спеціально обладнаний колишній вентиляційний шурф № 1 шахти «Свято-Покровська» та бремсберг, під час якого здійснено маркшейдерські заміри, частково зафіксовано об'єми видобутого вугілля, після чого вхід до шурфу опломбовано та вилучено незаконно видобуте кам'яне вугілля, спеціальну техніку, вантажні транспортні засоби.
Незважаючи на це, черговий раз зірвано встановлені під час обшуку 14.12.2023 року пломби та продовжено видобування кам'яного вугілля без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 30.04.2024 року слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань проведено обшук огородженої та охоронюваної території земельної ділянки з кадастровим номером 1420387300:01:000:2075 за адресою: АДРЕСА_3 , з якої забезпечено доступ до ділянки надр через спеціально обладнаний колишній вентиляційний шурф № 1 шахти «Свято-Покровська» та бремсберг, під час якого здійснено маркшейдерські заміри, зафіксовано об'єми видобутого вугілля, після чого вхід до шурфу опломбовано та вилучено незаконно видобуте кам'яне вугілля, орендовану спеціальну техніку та вантажний транспортний засіб.
Незважаючи на це, одразу після проведення 30.04.2024 року обшуку черговий раз зірвано встановлені під час обшуку пломби та продовжено видобування кам'яного вугілля без передбаченого законом дозволу.
Зазначені обставини свідчать про небажання підозрюваного ОСОБА_7 , як члена організованої злочинної групи, припиняти злочинну діяльність.
Слідчим суддею, крім того, враховано під час розгляду клопотання слідчого дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, місце реєстрації.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та конкретних обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, наведеним слідчим у клопотанні, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, ступінь суспільної небезпеки, не врахував тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та конкретні обставини їх вчинення, не співставив існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки, з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у виді домашнього арешту в нічний час доби впевненість у тому, що ОСОБА_7 не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Ураховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки, на думку колегії суддів, вказаний запобіжний захід зможе запобігти ризикам, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в апеляційній скарзі.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Як визначено п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
З урахуванням наведеного, дійшовши висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді, з постановленням нової ухвали про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 181, ч. 4 ст. 196 КПК України, вважає за необхідне визначити дату закінчення дії ухвали про тримання ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.01.2025 року включно.
Викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, не свідчить про неможливість застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених підстав.
Як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, так і під час апеляційного розгляду, органом досудового розслідування не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та конкретних обставин інкримінованих йому злочинів, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, наведеним слідчим у клопотанні, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62023000000000178 ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 02 січня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною прокурором, слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
- носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4