про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6048/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-
У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2022 року № Ф-00000/2534/Ж10(23-12-07-09-06), виданої Головним Управлінням ДПС у Чернівецькій Області, про сплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску в сумі 15840 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).
Разом з цим, при зверненні до суду з даним позовом позивачем додано копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2022 року №Ф-00000/2534/Ж10(24-13-07-09-06). Відповідно заявлені вимоги не узгоджуються із поданими до позову доказами, оскільки копію оскаржуваної вимоги від 27.05.2022 року № Ф-00000/2534/Ж10(23-12-07-09-06) суду надано не було.
Окрім цього, згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Так, згідно ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Судом встановлено, що додану до позову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00000/2534/Ж10(24-13-07-09-06) датовано 06.07.2022 року, а зазначену у позовних вимогах вимогу № Ф-00000/2534/Ж10(23-12-07-09-06) датовано 27.05.2022 року.
Враховуючи на визначені ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI спеціальні строки на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд вважає позивачем пропущена строк звернення до суду, адже позовна заява подано до суду 27.12.2024 року (по спливу більше ніж 2 років після винесення вимоги).
Суддя зазначає, що згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суддею встановлено, що позивачем разом із позовом подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску. Так, позивач наголошує, що від грудня 2021 року вона припинила свою діяльність як фізична особа- підприємець, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Після припинення підприємницької діяльності вона не отримувала жодних документів, які стосувалися підприємницької діяльності, зокрема й вимоги про сплату недоїмки. Про існування зазначеної вимоги вона дізналася лише коли отримала інформацію про неї від Головного управління ДПС у Чернівецькій області. Відтак, причиною пропуску строку на оскарження вимоги про сплату недоїмки є обставини, які не залежали від неї.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суддя вважає, що зазначені у ній причини пропуску такого строку не є поважними, адже позивачем не повідомлено жодних відомостей про те, який чином та коли вона отримала інформацію від Головного управління ДПС у Чернівецькій області про наявність сформованої відносно неї вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Також, позивачем не повідомлено про те, чи вживалися нею заходи досудового врегулювання спору шляхом звернення із скаргою до органу доходів і зборів вищого рівня. У такому випадку, суддя звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, який сформований у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 про те, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Також суддя наголошує на тому, що посилання позивача на положення Цивільного процесуального кодексу України щодо поновлення пропущеного строку є недоцільними, адже таке питання в рамках адміністративного судочинства врегульовано положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, зазначені в поданій заяві причини пропуску строку на звернення до суду суддя не вважає поважними, а тому надає позивачу строк для належного обґрунтування підстав такого пропуску строку на звернення до суду.
При цьому, варто зазначити, що позивачем також не надано суду будь-яких інших доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов