30 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/696/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Цику Неля Василівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті заборгованості по пенсії та у нарахуванні і виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість перерахованої пенсії на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №600/3528/23-а, в сумі 172224,06 грн, та, зобов'язати здійснити щомісячний розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати, починаючи з 01.04.2019, згідно зі статтею 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України від №2050-111 від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року по справі 600/3528/23-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення від 10.05.2023 року № ХЖ18728, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням виплачених сум. У липні 2023 року на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2013 у справі 600/3528/23-а ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019.
Однак заборгованість по пенсії за період з 01.04.2019 по 30.07.2023 в сумі 172 224,06 грн відповідачем не виплачена до теперішнього часу.
Водночас, враховуючи те, що заборгованість у сумі 172 224,06 грн не виплачена йому вчасно, він звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив виплатити йому заборгованість по пенсії, перерахованої на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі 600/3528/23-а, та виплатити компенсацію втрати частини доходів. Однак, за результатами розгляду його заяви, пенсійний орган повідомив про відсутність підстав для виплати заборгованості з пенсії та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Позивач, вважає таку відмову пенсійного органу незаконною, протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
Наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач не погоджуючись із позовною заявою подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 по адміністративній справі №600/3528/23-а (набрало законної сили 20.07.2023), та 20.16.2023 надійшло до Головного управління, виконано 24.07.2023, тобто, своєчасно та без порушення термінів виконання визначених законодавством.
Враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не порушено терміни виплати доходів, нарахованих на виконання рішення суду, немає підстав для застосування положень Закону України "Про компенсацію громадянам
втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" щодо проведення ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду вдповідь на відзив, в якому вказано, що Головною умовою для виплати компенсації передбаченою статтею 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі і пенсій). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством,установою чи організацією добровільно чи на виконання рішення суду. Також виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати не ставить у залежність виплату компенсації втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
Позивач наголошував на тому, що заборгованість по пенсії за період з 01.04.2019 по 30.07.2023 в сумі 172 224,06 грн відповідачем позивачу не виплачена до теперішнього часу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно системи "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №600/696/24-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , про грошове забезпечення від 10.05.2023 №ХЖ18728, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення від 10.05.2023 №ХЖ18728, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 20.07.2023.
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №600/3528/23-а, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зроблено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №2401004100 за Дорученням №Д2401004100/4, згідно якого за період з січня квітня 2019 року по липень 2023 року визначено суму заборгованості у розмірі 172224,06 грн.
13.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити заборгованість по пенсії перерахованою на підставі рішення суду від 19.06.2023 у справі №600/3528/23-а та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
За результатами розгляду заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 05.01.2024 №2400-1703-8/815 повідомило позивача про те, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №600/3528/23-а виконано 24.07.2023, тобто своєчасно та без порушення термінів виконання визначених законодавством. Суми пенсії, донараховані на виконання судового рішення, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Інформацію щодо наявності суми боргу за даним рішенням у Реєстрі судових рішень станом на 04.01.2023 зареєстровано за номером 795296.
Щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплат наголошено про те, що за матеріалами пенсійної справи встановлено, що рішення суду виконано 24.07.2023, тобто, своєчасно та без порушення термінів виконання визначених законодавством.
Враховуючи, що Головним управлінням не порушено терміни виплати доходів, нарахованих на виконання рішення суду, немає підстав для застосування положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" щодо проведення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у виплаті заборгованості по пенсії та у нарахуванні і виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті заборгованості перерахованої пенсії в сумі 172224,06 грн, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи, заборгованість щодо виплати перерахованої пенсії в сумі 172224,06 грн, виникла на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 по справі 600/3528/23-а. Інформацію щодо наявності суми боргу за даним рішенням у Реєстрі судових рішень станом на 04.01.2024 зареєстровано за номером 795296. Наявність заборгованості по перерахованій пенсії в сумі 172224,06 грн й стало підставою для звернення позивачем до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов'язок його виконання.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Кабінет Міністрів України з метою врегулювання питання погашення заборгованості, постановою від 03.09.2014 №440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (далі - Порядок №440).
Відповідно до п.20 Порядку №440, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком №845.
Згідно з п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Отже, виплата заборгованості по пенсіях здійснюється за рахунок спеціальних бюджетних призначень в порядку черговості, яка складається в залежності від дати надходження рішення до боржника. При цьому, нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до підпунктів 4, 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел.
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідач є територіальним органами виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов'язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов'язань з приписами бюджетного законодавства.
Згідно з бюджетом Головного управління на відповідний рік за програмою КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" виділяються кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в межах, передбачених на цю мету асигнувань у бюджеті Пенсійного фонду України з урахуванням черговості їх виконання.
Слід зазначити, що відповідач не заперечує свого обов'язку щодо виплати суми заборгованості по пенсії, яка виникла після її перерахунку. Однак вказує, що виплата буде здійснена в порядку черговості за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Таким чином, спірним питанням залишається виплата нарахованої суми в порядку черговості бюджетних асигнувань.
У постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю територіального управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Суд касаційної інстанції наголосив, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд враховує, що з метою забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення.
У постанові Верховний Суд від 23.04.2020 справі №560/523/19 (адміністративне провадження №К/9901/7195/20) вирішив питання щодо застосування процесуальних засобів судового контролю. Верховний Суд прийшов до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення суду, дотримуючись при цьому Порядку, передбаченого законом. При цьому Верховний Суд зазначив, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а.
Як встановлено судом вище, заборгованість щодо виплати перерахованої пенсії в сумі 172224,06 грн, виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 по справі 600/3528/23-а. Згідно проведеного перерахунку пенсії позивача заборгованість з виплати перерахованої пенсії в розмірі 172224,06 грн включено в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд зазначає, що невиплата нарахованих сум пенсії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 по справі 600/3528/23-а, які включені відповідачем в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, не може свідчити про наявність протиправних до позивача дій з боку відповідача.
З огляду на встановлені обставини, суд зауважує, що відповідач межах своїх повноважень, включивши нараховані суми пенсії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 по справі 600/3528/23-а в Реєстр судових рішень, вчинив всі необхідні дії для виконання вказаного судового рішення.
При цьому, невиконання на даний час рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії зумовлено обставинами, які не залежать від відповідача чи його посадових осіб.
Окрім цього, судом враховано, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті компенсації втрати частини доходів, згідно 31 статтею 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення ociб, звільнених з військової служби, та деяких інших ociб", Закону України від 19.10.2000 №2050-Ш "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків ix виплати" та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термів ix виплат", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за період з 01.12.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
За приписами ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Згідно з п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Як зазначено в п. 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17) від 15.04.2019 (справа №727/7818/16-а), 14.04.2021 року (справа № 465/322/17).
При цьому суд зазначає, що в Постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/2128/18) з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Водночас, згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, Закон №2050-III фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам. Зокрема у постановах від 20.10.2022 у справі №140/862/19 Верховний Суд зазначив, що: "з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу".
Таким чином, з аналізу норм Закону №2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності визначених Законом №2050-III умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З наведеного вбачається, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Судом встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №600/3528/23-а, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зроблено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №2401004100 за Дорученням № Д2401004100/4, згідно якого за період з квітня 2019 року по липень 2023 року визначено суму заборгованості у розмірі 172224,06 грн.
Враховуючи вищезазначені норми права, суд зазначає, що у зв'язку з відсутністю фактичної виплати пенсії не вдається за можливе встановити період прострочення та здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів відповідно до Порядку №159.
Оскільки фактична виплата заборгованості по сумі доплати пенсії позивачу ще не здійснена, то у відповідача не виник обов'язок нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, позаяк згідно статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, право позивача на одержання грошової компенсації втрати частини доходів виникне у майбутньому, а саме в день виплати заборгованості з перерахованої пенсії, позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є передчасними і задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не виплачено позивачеві заборгованість по пенсії згідно розрахунку суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду, за період з квітня 2019 року по липень 2023 року визначено суму заборгованості у розмірі 172224,06 грн, що і не заперечується самим представником позивача у позові, то правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії, відсутні.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх дій, а позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії, є передчасними.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення відповідачем судових витрат, розподіл судових витрат судом не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-246 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Цику Неля Василівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, Площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Григораш