Справа № 947/36902/24
Провадження № 1-кс/947/16992/24
25.12.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №720241610100000004 від 01.07.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №720241610100000004 від 01.07.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановленими, на теперішній час, особами здійснюється протиправна діяльність у сфері грального бізнесу - діяльність гральних закладів (клубів), спортивних покерних клубів, азартних ігор казино та інших місць, де надаються послуги азартних ігор за готівку (включаючи онлайн-казино та інші платформи) у м. Одесі без відповідних на це ліцензій, сертифікованого та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання, та онлайн-систем організаторів азартних ігор, в тому числі під прикриттям ліцензованих суб'єктів, в порушення вимог ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні» та ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», внаслідок якої причетні до незаконної діяльності особи, отримуючи та не декларуючи дохід від діяльності таких закладів, ухиляються від сплати податків, що призводить до фактичного ненадходження у бюджет Держави коштів в особливо великих розмірів.
В ході досудового розслідування встановлено, що послуги з проведення азартних ігор без відповідних дозвільних документів, з використанням комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, що не підключено до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем проводиться за адресами: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 1, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 38, АДРЕСА_1 ,
АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , м. Одеса, вул. Базарна, 95, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 46.
Проведеним в ході досудового розслідування оглядом загальнодоступного інтернет-сайту Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у мережі Інтернет встановлено перелік ліцензованих адрес казино на території міста Одеси та області, до яких вищевказана адреса не відносяться, що додатково підтвердила Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей.
06.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду
м. Одеси проведено санкціонований обшук у автомобілі BMW 328, д/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_5 в ході якого виявлено та вилучено:
-Мобільний телефон Readmi C30, НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 ;
-Мобільний телефон iPhone 11, НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 ;
-Мобільний телефон iPhone 15ProMax, який належить ОСОБА_6 ;
-Мобільний телефон iPhone 11, який належить ОСОБА_5 ;
-Мобільний телефон iPhone 15Pro, який належить ОСОБА_5 ;
-грошові кошти на загальну суму 5 575 грн., які належать ОСОБА_6 ;
-грошові кошти на загальну суму 5 400 грн., які належать ОСОБА_5 ;
-автомобіль BMW 328, д/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ;
-ключі від автомобілю BMW 328
Вилучене майно на підставі постанови детектива від 06.12.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України зазначені речі є предметами, що містять відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату та час був повідомлений належним чином.
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 надав письмові заперечення в яких зазначив, що детективом у клопотанні не наведено підстав для накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, не зазначено, яке відношення воно може мати для кримінального провадження. Крім того, надані до клопотання протоколи допиту громадянина ОСОБА_8 не стосуються ОСОБА_5 та вилученого у нього майна, тому наразі, відсутні правові підстави для накладення арешту на вилучене у майно. Просив відмовити у задоволенні клопотання та розглянути у його відсутності.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 надав письмові заперечення в яких зазначив, що вилучені у ОСОБА_6 мобільні телефони не мають жодного значення до кримінального провадження, остання є третьою особою у якої було незаконно вилучене майно. Крім того, надані до клопотання протоколи допиту громадянина ОСОБА_8 не стосуються ОСОБА_6 та вилученого у неї майна, тому наразі, відсутні правові підстави для накладення арешту на вилучене у майно. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення представників власників майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що детективом під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Зокрема, клопотання не містить відповідного обґрунтування причетності вилученого майна до кримінального провадження №720241610100000004 від 01.07.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, як наслідок, його відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
Так, слідчому судді не зрозуміло, яке відношення до кримінального провадження, що розпочате за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України має вилучене під час обшуку автомобіля BMW 328, д/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_5 майно.
В даному клопотанні детектив зазначає, що вилучене майно, має доказове значення для даного злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Разом з тим, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), дане клопотання не містить.
Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №720241610100000004 від 01.07.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1