Справа № 496/6827/23
Провадження № 2/496/801/24
04 листопада 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Буран В.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Бойчук Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Качурка В'ячеслав Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення судового збору,-
03.10.2023 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом (а.с. 1-12).
Ухвалою суду від 05.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 14-15).
Ухвалою суду від 05.10.2023 року задоволено клопотання про забезпечення позову (а.с. 16-18).
У судове засідання призначене на 25.01.2024 року, позивачку було викликано шляхом направлення судової повістки та ухвали про відкриття провадження у справі на вказану нею електронну адресу (а.с. 19, 19а).
У судове засідання призначене на 01.05.2024 року, позивачку було викликано шляхом направлення судової повістки на вказану нею електронну адресу, а також судовою повісткою за адресою проживання, яку зазначила позивач у позові. Судова повістка отримана адресатом, що підтверджено поштовим повідомленням, яке повернулось до суду з відміткою адресата про отримання листа (а.с. 31, 32, 36)
У судове засідання призначене на 31.07.2024 року, позивачку було викликано шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, яку зазначила, позивач у позові (а.с. 40).
У судове засідання призначене на 04.11.2024 року, позивачку було викликано шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, яку зазначила, позивач у позові (а.с. 46).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є в тому числі: день вручення судової повістки під розписку, яка наявна в матеріалах справи.
У відповідності із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, однак в матеріалах справи відсутня заява від позивача про розгляд справи без її участі, жодним чином не підтверджено поважність неявок до судових засідань, та не надано заяв про перенесення слухання справи, з огляду на вищевикладене та з матеріалів справи вбачається, що суд виконав свій обов'язок щодо вчасного повідомлення особи про слухання справи.
Таким, чином суд виконав умови щодо повідомлення сторони процесу про дату та час судового засідання, і як наслідок, позивач щонайменше, чотири рази не прибула до суду без поважної причини, за наявного належного повідомлення про дату та час судового засідання.
Ту обставину, що зараз в країні діє воєнний стан, як підставу продовжувати відкладати справу далі, суд не приймає до уваги, оскільки Біляївський районний суд Одеської області працює у штатному режимі, бойових дій на території району не відбувається. позивачка не позбавлена можливості звернутись до суду із клопотанням про проведення судового засідання в режимі відео конференції.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач не з'явився до суду повторно без поважних причин.
Вказані дії позивача свідчать про втрату ним юридичної заінтересованості в розгляді справи.
Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Разом з тим, суд виходить з того, що якщо позивачка надала суду електронну адресу (хоча могла цього і не робити), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).
Таким чином, суд наголошує, що безпідставні відкладення розгляду справи порушують права інших учасників процесу.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Між тим статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ст. 257 ЦПК України).
З урахуванням, що ухвала про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача може бути оскаржено до апеляційної інстанції, суд вважає передчасним скасовувати захід забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 13, 44, 131, 200, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, 259, 260 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Качурка В'ячеслав Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення судового збору - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.М. Буран