16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1648/24
Провадження № 2-з/730/5/2024
"30" грудня 2024 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
заявника (особи, яка може мати статус позивача) - ОСОБА_1
особи, яка може мати статус відповідача, - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за заявою ОСОБА_1 , особа, яка може мати статус відповідача, - ОСОБА_2 , про забезпечення доказів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою, в якій просить до подання позову, як спосіб забезпечення доказів, призначити будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, поставивши на вирішення експертів такі питання: 1/ Чи має будинок, розташований по АДРЕСА_1 , приховані недоліки та які саме, і чи можливо їх було виявити візуальним оглядом на момент укладення договору купівлі-продажу будинку 26.09.2024р.?; 2/ Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення недоліків будинку по АДРЕСА_1 ? Свої вимоги обгрунтовує тим, що 26.09.2024р. за договором купівлі-продажу вона придбала у ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку площею 0,25га кадастровий номер 7420886000:01:001:0388, що знаходяться за вищевказаною адресою. За дане нерухоме майно вона в присутності свідка сплатила продавцю 200 000 грн, хоча згідно вказаного договору - 90 000 грн. Хоча в п.4.1 договору зазначено «Продавець заявляє та гарантує, що незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеного в цьому договорі нерухомого майна не має; від Продавця не приховано обставин, які мають істотне значення», проте після передачі будинку вона виявила приховані недоліки, а саме: тріщини в стінах будинку, які були приховані під шпалерами, щілини між стінами і полом будинку, з яких ростуть чагарники. У такому разі приписами ст.678 ЦК України їй гарантовано відповідний спосіб захисту порушених прав, тоді як направлена нею 28.10.2024р. вимога про добровільне розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених грошових коштів ОСОБА_2 проігнорована й ніякої відповіді не надано.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги заяви підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснила, що виявила приховані недоліки будинку через 1,5-2 тижні після його придбання і самостійно будівельно-технічну експертизу не замовляла, а звернулась з даною заявою до суду за порадою адвоката. Виявлені нею приховані недоліки існують і наразі, а клопоче про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи не в зв'язку з тим, що ці недоліки можуть бути втрачені, а задля подальшого судового захисту своїх прав.
ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо вирішення заяви про забезпечення доказів поклалась на розсуд суду і пояснила, що своєї вини не вбачає; вона один рік доглядала за немічною власницею спірного будинку ОСОБА_3 , яка його заповіла їй. Після смерті спадкодавиці вона переоформила будинок на себе і мала намір його продати, було декілька покупців, але ОСОБА_1 з матір'ю хотіли його купити ще з 2011 року, а тому вона продала садибу саме ОСОБА_1 . Вона перед укладенням договору показувала ОСОБА_1 недоліки будинку, про які знала, проте тих недоліків, на які вказує заявниця, не бачила й сама. Доступу до спірного будинку наразі не має.
Розглянувши дану заяву, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч.1). Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів; у необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч.2). Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч.3). Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія; забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. Забезпечення доказів у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється Вищим антикорупційним судом за заявою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у випадках, передбачених законом, - також за заявою прокурора Генеральної прокуратури України (ч.4).
Згідно з ч.5 ст.118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) 26 вересня 2024 року був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Хайлуком О.В., зареєстрований у реєстрі за №1367.
Предметом даного договору є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також земельна ділянка площею 0,25га кадастровий номер 7420886000:01:001:0388, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
У п.4.1 договору зазначено, що Продавець заявляє та гарантує, що, зокрема, незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеного в цьому договорі нерухомого майна не має; від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення.
28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 направила на адресу ОСОБА_2 вимогу про добровільне розірвання вказаного договору купівлі-продажу та повернення сплачених коштів, у якій послалась на виявлення після передачі будинку прихованих недоліків, а саме: тріщини в стінах будинку, які були приховані під шпалерами, щілини між стінами і полом будинку, з яких ростуть чагарники. Ця вимога була отримана ОСОБА_2 02.11.2024р., але залишена без реагування.
Вирішуючи вимоги заяви ОСОБА_1 , суд вважає, що в даному випадку підстав для забезпечення доказів шляхом призначення експертизи немає, оскільки заявницею не зазначено і відсутні обставини, які б давали підстави припускати про те, що житловий будинок, у якому заявниця після його придбання виявила приховані недоліки і щодо якого вона просить призначити будівельно-технічну експертизу, буде втрачено або збирання чи подання цього доказу згодом стане неможливим чи утрудненим.
Крім того, процесуальний механізм забезпечення доказів шляхом призначення експертизи є необхідним для дослідження тих об'єктів, що швидко псуються або підлягають знищенню, можуть бути змінені або відчужені тощо
Водночас суд зважує на те, що у відповідності до п.5.1 договору ОСОБА_1 є власником зазначеного об'єкту нерухомості й саме вона відповідає за стан його збереження, тоді як жодної інформації про можливість з часом втрати, знищення, спотворення виявлених нею прихованих недоліків придбаного майна доводи її заяви не містять. Разом з ти, колишня власниця ОСОБА_2 доступу до будинку не має й жодним чином вплинути на розвиток подій не може.
Більше того, обгрунтування ОСОБА_1 доводів своєї заяви про забезпечення доказів зводиться до того, щоб захистити порушене право, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання. Про це заявниця зазначила і в судовому засіданні.
Натомість, для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ч.1 ст.116 ЦПК України, а саме: така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках забезпечення доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, зокрема після відкриття провадження у справі (п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України - у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи).
Крім того, суд зауважує, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Звернення до суду із відповідною заявою це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Також суд звертає увагу, що у відповідності до положень ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи не позбавлений можливості самостійно подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, дана заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи до пред'явлення позову є необгрунтованою і не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.116-119 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , особа, яка може мати статус відповідача, - ОСОБА_2 , про забезпечення доказів до пред'явлення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено 30 грудня 2024 року.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець