Копія
Справа № 560/10000/24
іменем України
30 грудня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачка зазначила, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV). Вказала, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу". Однак, пенсійний орган відмовив у призначенні пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу позивач звернувся до суду із позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що пенсійний орган відмовив позивачці в переведенні на пенсію за віком згідно з Законом №889-VIII, оскільки у останньої відсутній необхідний стаж державної служби.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 з 31.12.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
15.01.2024 позивачка звернулась із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 03.01.2024 №2/05-07/2024, виданих Відділом соціального захисту населення Красилівської міської ради.
Пунктом 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV затвердженого постановою правління Пенсійний фонд України від 25.11.2005 №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 968090161407 від 19.01.2024 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд враховує, що для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-XII стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".
Згідно з пунктом 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивача, остання в період з 15.09.1983 по 14.03.1990 та з 24.01.1991 по 04.08.2004 займала посаду секретаря виконкому Митинецької сільської ради народних депутатів; в період з 14.03.1990 по 23.01.1991 займала посаду заступника голови Митинецької сільської ради; з 09.09.1998 позивачці присвоєно 10 ранг державного службовця; в період з 05.04.2006 по 30.12.2014 займала посаду Митинецького сільського голови; з 05.04.2006 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування; з 19.11.2010 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування; з 30.12.2014 присвоєно 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Тобто, посади на яких позивачка перебувала в органах місцевого самоврядування, віднесені до переліку, визначеного статтею 14 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування".
За таких обставин, слід зобов'язати відповідача зарахувати позивачці до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 15.09.1983 по 04.08.2004 та з 05.04.2006 по 30.12.2014.
Оскільки позивачка відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 має стаж більше як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком згідно з статтею 37 Закону №3723-XII.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 968090161407 від 19.01.2024 є протиправним.
Тому необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату позивачці з 15.01.2024 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, з урахуванням довідок від 03.01.2024 №2/05-07/2024 та № 03.01.2024 №2/05-07/2024 виданих відділом соціального захисту населення Красилівської міської ради Хмельницької області.
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 968090161407 від 19.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 15.09.1983 по 04.08.2004 та з 05.04.2006 по 30.12.2014.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 15.01.2024 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" з урахуванням довідок від 03.01.2024 №2/05-07/2024 та № 03.01.2024 №2/05-07/2024 виданих відділом соціального захисту населення Красилівської міської ради Хмельницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький