Копія
Справа № 560/9655/24
іменем України
30 грудня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 29.04.2024 досягла 50-річного віку і страховий стаж склав більше 15 років. Також, позивач народила п'ятеро дітей і виховала їх до шестирічного віку. 23.05.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як жінці, яка народила п'ятьох або більше дітей, однак відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії, оскільки заявниця не набула необхідного страхового стажу, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що вік позивача на дату звернення - 50 років. Страховий стаж позивача становить 14 років 25 дні. За доданими документами до заяви позивача в страховий стаж не зараховано періоди роботи за архівною довідкою від 21.05.2024 № 03-01/317 з 1993 року по 1997 рік, оскільки в архівній довідці не зазначено по батькові позивача. Враховуючи вищевикладене, на дату звернення за призначенням пенсії позивач не набула відповідного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутнє.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області із заявою від 23.05.2024 №1420 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як жінці, яка народила п'ятьох або більше дітей.
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 з доданими документами щодо призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 30.05.2024 №220950004694, оскільки ОСОБА_1 не набула необхідного страхового стажу.
За доданими документами до заяви позивача в страховий стаж не зараховано періоди роботи за архівною довідкою від 21.05.2024 № 03-01/317 з 1993 року по 1997 рік, оскільки в архівній довідці не зазначено по батькові позивача.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058).
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Пунктом 3 частини першої статті 115 Закону № 1058 передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Відповідно до п. 2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (далі Порядок № 22-1), при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.
З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, а при призначенні пенсій таким жінкам, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини.
Як установлено судом, ОСОБА_1 є жінкою, яка народила п'ятьох дітей та виховала їх до шестирічного віку. Факт народження дітей та їх виховання до зазначеного віку підтверджується свідоцтвами про народження дітей, що відповідає вимога Порядку № 22-1.
За таких обставин, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058 ОСОБА_1 має право на призначення дострокової пенсії за віком, як жінка, яка народила та виховала до шестирічного віку п'ятьох дітей.
Як на підставу для відмови в призначенні пенсії відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 не набула необхідного страхового стажу.
За доданими документами до заяви позивача від 23.05.2024 №1420 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в страховий стаж не зараховано періоди роботи за архівною довідкою від 21.05.2024 № 03-01/317 з 1993 року по 1997 рік, оскільки в архівній довідці не зазначено по батькові позивача.
Згідно вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі №242/2536/16-а.
Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 №220950004694 про відмову у призначенні пенсії, підставою для не зарахування позивачу до страхового стажу періоду з 1993 року по 1997 рік, слугувало те, що в архівній довідці від 21.05.2024 № 03-01/317 не зазначено по батькові позивача.
Як видно з матеріалів справи, а саме відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , яка містить повну інформацію про всі періоди трудової діяльності позивача, у тому числі й період з 01.01.1993 по 08.08.2001 в КСП «Іскра» (СК «Іскра») с. В. Салиха - дояркою, а тому страховий стаж позивача має обраховуватись саме за записами трудової книжки, а не з архівних довідок.
Крім цього, у відповідності до чинного трудового та пенсійного законодавства, підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи особи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудових книжок, архівних довідок та інших документах.
Недоліки записів у архівних довідках не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у довідці.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
За таких обставин, враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до страхового стажу позивачки період її роботи з 01.01.1993 по 08.08.2001 в КСП «Іскра» (СК «Іскра») с. В. Салиха, чим допустив порушення прав позивача.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків та з метою ефективності захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.01.1993 по 08.08.2001 в КСП «Іскра» (СК «Іскра») с. В. Салиха та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 №220950004694 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Однак, щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як жінці, яка народила п'ятьох або більше дітей, суд зазначає наступне.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин, суд вважає, що у даному випадку, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
У свою чергу, згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод і інтересів який забезпечує ефективний спосіб захисту позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача, існує необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як жінці, яка народила п'ятьох або більше дітей, з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 №220950004694 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.01.1993 по 08.08.2001 в КСП «Іскра» (СК «Іскра») с. Велика Салиха.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як жінці, яка народила п'ятьох або більше дітей, з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська обл., Фастівський р-н, 08500 , код ЄДРПОУ - 22933548) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький