Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання встановлення або зміни способу і порядку виконання судового рішення
"30" грудня 2024 р. Справа № 520/13553/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 25.12.2024 про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №520/13553/2020 за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у непроведенні перерахунку з 01.04.2019 пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 25.09.2020 за № 17/4.1/14-20 щодо розмірів грошового забезпечення, виданої Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою від 25.09.2020 № 17/4.1/14-20 щодо розмірів грошового забезпечення, виданої Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, з врахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та провести виплати за перерахованою пенсією.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважав, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 - залишено без змін.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 22.03.2021.
06.04.2021 року ОСОБА_1 отримано виконавчий лист у справі.
Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.04.2021 відкрито виконавче провадження №65144204; 26.08.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження; 16.02.2022 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
05.12.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю.
Ухвалою від 11.12.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін (письмовому провадженні).
Надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для подання письмових пояснень щодо стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року у справі № 520/13553/2020 - до 14.12.2023.
13.12.2023 ГУ ПФУ в Харківській області подало до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду пояснення щодо виконання рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо виконання рішення суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 - задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом 60 днів з дня отримання вказаної ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
02.02.2024 року до канцелярії суду надійшов звіт відповідача про виконання судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 відмовлено у затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду від 02.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати до суду у строк - 2 місяці після набрання чинності даної ухвали, звіт про належне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020.
30.03.2023 за вх.№01/25438/23 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просив змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у адміністративній справі №520/13553/2020 та встановити спосіб виконання вказаного судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заборгованість з виплати пенсії у розмірі 128136,63 грн..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 заяву позивача про встановлення або зміну порядку та способу виконання судового рішення залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 520/13553/2020 залишено без змін.
15.05.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому заявник просив суд за безпідставне та тривале невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 накласти на начальника ГУ ПФУ в Харківській області штраф у розмірі, встановленому судом.
21.05.2024 пенсійним органом подано звіт про виконання судового рішення, в якому зазначено, що на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі № 520/13553/2020 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенси з 01.04.2019 згідно з довідкою від 25.09.2020 №17/4.1/14-20, виданої Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Нараховано різницю в пенсії на загальну суму 133830 гривень 93 копійки за період з 01.04.2019 по 28.02.2021. З 01.03.2021 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду.
Ухвалою від 27.05.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі №520/13553/2020 - відмовлено. Відмовлено у затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.05.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати до суду у строк - 2 місяці після набрання чинності даної ухвали, звіт про належне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020.
12.07.2024 ГУ ПФУ в Харківській області подало до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.
Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 по справі №520/13553/2020 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку ч. 2 ст. 382 КАС України - скасовано. Справу №520/13553/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 задоволено заяву позивача про накладення штрафу на відповідача у порядку ст.382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. Стягнуто з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 штраф у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. Стягнуто з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського кружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі № 520/13553/2020, а саме протягом 90 днів з дня постановлення цієї ухвали.
Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №520/13553/2020 скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Головного управління ПФУ України в Харківській області в порядку ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі №520/13553/2020 відмовлено.
Справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 04.12.2024.
25.12.2024 за вх.№01/128265/24 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у адміністративній справі №520/13553/2020 та встановити спосіб виконання вказаного судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заборгованість з виплати пенсії у розмірі 128136,69 грн..
В обґрунтування заяви про зміну способу виконання рішення суду заявник зазначає, що ним вжито належних заходів з метою виконання судового рішення, однак, боржником рішення суду у повному обсязі не виконано на протязі чотирьох років.
Розгляд заяви було призначено судом на 30.12.2024 на 12:00, про що повідомлено заявника та учасників справи.
30.12.2024 ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву про проведення судового засідання без його участі, що у даному конкретному випадку узгоджується із положеннями процесуального закону та не перешкоджає вирішенню по суті поданого заявником процесуального документа.
Представник боржника, ГУ ПФУ в Харківській області у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом надання пояснень з розгляду вказаної заяви не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2024 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/13553/2020 без участі сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розв'язуючи по суті заяву позивача про зміну способу виконання судового акту та про зміну порядку виконання судового акту, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виключні причини, існування яких непереборно/нездоланно заважає фізичному поновленню суб'єктивного права чи суб'єктивного інтересу особи, захист якому було надано судовим актом, котрий набрав законної сили аж до нівелювання суті цього права як такого.
Відповідно до ст.1291 Конституції України, ч.ч.2, 3 ст.14, ст.370 КАС України ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У даному конкретному випадку, звертаючись до суду, позивач згідно з ч.1 ст.5 та ч.3 ст.9 КАС України визначив способом захисту власного порушеного права вимогу про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та вимогу про спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретної управлінської дії - проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019р., з урахуванням вже фактично проведених платежів.
Отже, позивач не заявляв вимоги про стягнення з суб'єкта владних повноважень будь-яких коштів (боргу, заборгованості).
Суд відмічає, що процедури примусового виконання судових актів, постановлених відносно органів державної влади з приводу присудження грошових виплат (що охоплюється як способом захисту порушеного права приватної особи - стягнення коштів, так і способом захисту порушеного права приватної особи - зобов'язання нарахувати і виплатити кошти) унормовані одночасно приписами і Закону України від 05.06.2012р. №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", і Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження".
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021р. у справі №520/13014/2020 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов'язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012р. №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.
Отже, вимога про стягнення боргу (заборгованості, коштів) та вимога про зобов'язання нарахувати і виплатити борг (заборгованість, кошти) є різними, окремими та самостійними способами захисту порушеного права учасника суспільних відносин.
Вирішуючи даний спір по суті, суд зважав на специфіку реалізації владних управлінських функцій органами системи Пенсійного фонду України, котра полягає у тому, що рішення про призначення пенсії (індивідуальний акт, де викладається правова підстава для отримання громадянином коштів від ПФУ та одночасно обчислюється грошовий показник розміру пенсії) та рішення про перерахунок пенсії (індивідуальний акт, де викладається правова підстава для отримання громадянином коштів від ПФУ та одночасно обчислюється грошовий показник розміру пенсії) видається територіальним органом Пенсійного фонду України регіонального рівня, а асигнування видатків (тобто виділення фінансових ресурсів для проведення платежів) проводиться самим Пенсійним фондом України як розпорядником бюджетних коштів вищого рівня.
При цьому, територіальний орган ПФУ не набуває речового права (права власності) на кошти, одержані від Пенсійного фонду України за цільовим призначенням для виплати пенсій.
А відтак, задоволення вимоги про стягнення неіснуючих у власності суб'єкта владних повноважень (регіонального територіального органу системи ПФУ) коштів є неможливим до реального виконання заходом примусу.
Натомість, для реального та найшвидшого відновлення суб'єктивного права особи владний суб'єкт - регіональний орган ПФУ повинен прийняти власне рішення про призначення пенсії у належному розмірі (тобто провести нарахування пенсії) та негайно після настання цієї події ініціювати процедуру отримання додаткових асигнувань для виконання прийнятого рішення в частині проведення платежів.
У даному конкретному випадку суб'єктом владних повноважень судовий акт, котрий набрав законної сили, було виконано в частині проведення перерахунку пенсії, виплати поточних платежів у розмірі перерахованої пенсії та обчислення боргу минулих періодів.
Матеріали справи не містять ані доказів наявності у суб'єкта владних повноважень фізичної змоги провести на користь позивача виплату боргу минулих періодів, ані доказів про прояви дискримінації за рахунок першочергового проведення виплат аналогічної правової природи на користь інших учасників суспільних відносин однієї із позивачем категорії, ані доказів існування умисного та усвідомленого наміру ухилитися від виконання рішення суду у повному обсязі.
За правилом ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
З огляду на викладене суд доходить до переконання про те, що заміна у даному конкретному випадку способу виконання рішення суду із зобов'язання суб'єкта владних повноважень провести виплату коштів за пенсією (боргу, заборгованості) на спосіб виконання рішення суду - стягнення коштів з суб'єкта владних повноважень об'єктивно здатна призвести до порушення прав невизначеного кола осіб - учасників суспільних відносин однієї із позивачем категорії на своєчасне отримання поточних платежів за пенсіями.
Тому зважаючи на правову природу спірних правовідносин та відсутність окремого джерела проведення виплат з боргу за пенсіями минулих періодів суд не знаходить підстав для зміни способу виконання рішення суду.
Суд в котре наголошує, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року у справі №520/13553/2020 має зобов'язальний характер, судом першої інстанції при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів.
Отже, зміна способу виконання рішення суду запропонованим заявником чином щодо стягнення конкретної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання. Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію на стягнення конкретної суми пенсії, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, тоді як зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 30.07.2019 по справі № 281/1618/14-а, у якій також зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Судові рішення про стягнення коштів і про зобов'язання боржника вчинити дії (перерахувати та/чи виплатити пенсію) є різними видами рішень, які виконуються в різному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №440/85/19.
Між тим, належних доказів щодо ускладнення або неможливість виконання судового рішення заявником не надано, а зазначені позивачем обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.
Наведені заявником у заяві підстави неможливості виконання рішення суду, не можуть бути визнані судом обґрунтованими підставами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №520/13553/2020, тому у задоволенні цієї заяви слід відмовити.
При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Згідно ч. 8 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу за результатами розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. ст. ст.ст. 5, 241, 243, 248, 256, 293, 295, 297, 378 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 за вх.№01/128265/24 від 25.12.2024 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/13553/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали складено та підписано 30.12.2024.
Суддя Супрун Ю.О.