Справа № 500/6322/24
30 грудня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просила ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 при виконанні рішень Тернопільського окружного адміністративного суду у справах № 500/5829/21, № 500/326/22, № 500/5888/23, i які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити в порядку, передбаченому статтею 61 Закону № 2262-ХІІ, виплату ОСОБА_1 сум пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 500/5829/21 в сумі 212530,78 грн, від 17.02.2022 у справі № 500/326/22 в сумі 117983,65 грн, від 24.10.2023 у справі № 500/5888/23 в сумі 10000,00 грн, які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 500/5829/21, від 17.02.2022 у справі № 500/326/22, від 24.10.2023 у справі № 500/5888/23 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. На підставі вказаних рішень відповідачем проведено перерахунки пенсії, згідно яких суми виплати становить 212530,78 грн, 117983,65 грн та 10000,00 грн відповідно. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про виплату нарахованої але не виплаченої померлому чоловіку ОСОБА_2 пенсії, перерахованої на виконання вказаних рішень. За наслідками розгляду вказаного звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, повідомлено про відмову у здійсненні виплати ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка згідно з рішеннями суду, у зв'язку з відсутністю правових підстав. Позивачка вважає дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 23.10.2024 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 23.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 (арк. справи 9).
ОСОБА_2 перебував на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 500/5829/21 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 оновленої довідки № 11/1/6322 від 02.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 оновленої довідки № 11/1/6322 від 02.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Рішення набрало законної сили 07.12.2021.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі № 500/326/22 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_2 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум), на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05.03.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення.
Рішення набрало законної сили 22.03.2022.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі № 500/5888/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.08.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 24.11.2023.
На виконання вищезазначених рішень відповідачем було проведено перерахунок пенсії та нараховано суми коштів згідно з розрахунком на доплату від 04.01.2022 у сумі 212530,78 грн, розрахунком на доплату 05.05.2022 у сумі 117983,65 грн та розрахунком на доплату від 05.12.2023 у сумі 10000,00 грн (арк. справи 13 - 15).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (арк. справи 8).
Станом на день смерті ОСОБА_2 , нарахована різниця в пенсії на виконання судових рішень у справі № 500/5829/21, у справі № 500/326/22 та у справі № 500/5888/23, відповідачем не була виплачена.
11.09.2024, тобто до спливу шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю свого чоловіка.
Листом від 24.09.2024 № 7558-7473/В-02/8-1900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачці у виплаті недоотриманих сум пенсій її чоловіка та повідомило, що на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 500/5829/21, від 17.02.2022 у справі № 500/326/22 та від 24.10.2023 у справі № 500/5888/23 ОСОБА_2 було зараховано суми коштів, які станом на 24.09.2024 не виплачені. Вказана сума заборгованості обліковується в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Заборгованість на виконання рішення суду виплачується за окремою бюджетною програмою та не включається в недоотриману пенсію. Також звернуто увагу на те, що у разі смерті заявника рішення суду може бути повторно подано на виконання спадкоємцем разом з ухвалою суду про заміну сторони її правонаступником (арк. справи 11 - 12).
Позивачка, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Мотивувальна частина
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
В силу статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 1). У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3).
Отже, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини.
В іншому випадку, якщо у цей проміжок часу такі особи не звернулися, то сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової природи - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист
Відповідно до частин першої-третьої статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Отже, Закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді зокрема пенсії яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, є доходом сім'ї.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частини першої статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Враховуючи викладене, частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1).
Згідно із пунктом 3, пунктом 4 Порядку № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до органу, що призначає пенсію, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Крім того, статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 та звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії до закінчення шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера, а саме 11.09.2024. При цьому нарахованою на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 500/5829/21 в сумі 212530,78 грн., від 17.02.2022 у справі № 500/326/22 в сумі 117983,65 грн., від 24.10.2023 у справі № 500/5888/23 в сумі 10000,00 грн, але не виплаченою ОСОБА_2 на момент його смерті.
Таким чином, позивачка дотрималась умов, які визначені статтею 61 Закону № 2262-XII та Порядком №3-1. Однак отримала відмову викладену в листі, з мотивів відсутності правових підстав для такої виплати.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , в силу положень статті 61 Закону № 2262-XII має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Натомість відповідач, відмовляючи їй у виплаті суми недоодержаної пенсії, діяв протиправно та усупереч приписам вищенаведених норм законодавства.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не є стягувачем у справах № 500/5829/21, № 500/326/22 та № 500/5888/23, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають при виконанні судових рішень.
Стаття 61 Закону № 2262-XII прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Відтак, суд приходить до висновку, що дії відповідача, щодо невиплати позивачці недоодержаної пенсії її чоловіка є протиправними.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності дій щодо відмови позивачці у виплаті недоодержаної пенсії її чоловіка, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 6243-2694-7529-5417 від 16.10.2024. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивачки судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в Тернопільській області задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 при виконанні рішень Тернопільського окружного адміністративного суду у справах № 500/5829/21, № 500/326/22, № 500/5888/23, i які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити в порядку, передбаченому статтею 61 Закону № 2262-ХІІ, виплату ОСОБА_1 сум пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 500/5829/21 в сумі 212530,78 грн, від 17.02.2022 у справі № 500/326/22 в сумі 117983,65 грн, від 24.10.2023 у справі № 500/5888/23 в сумі 10000,00 грн, які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 грудня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Юзьків М.І.