30 грудня 2024 року Справа № 480/5126/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/5124/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУНП в Сумській області) про:
- визнання протиправним та скасування наказу № 671 від 29.05.2024 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;
- визнання протиправним та скасування наказу № 229 о/с від 01.06.2024 в частині звільнення позивача з посади поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області;
- поновлення позивача на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області,
І. Позиція позивача
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади, ОСОБА_1 зазначив, що не перебував на службі 18.05.2024 та 19.05.2024 (субота та неділя) у зв'язку із хворобою. При цьому, позивач зауважив на тому, що до цього часу його не було ознайомлено ані з посадовою інструкцією, ані з графіком несення служби, ані з контактними даними нового підрозділу - батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області, в який переведено на підставі наказу № 160 о/с від 25.04.2024.
Крім того, ОСОБА_1 наголосив на тому, що під час проведення службового розслідування, належним чином для надання пояснень дисциплінарною комісією не викликався, під час визначення виду дисциплінарного стягнення, його попередня поведінка та ставлення до служби не враховувались, а саме стягнення всупереч приписів Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано під час перебування на лікарняному.
ІІ. Заперечення відповідача
Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУНП в Сумській області у відзиві (а.с. 15-20) зазначило, що під час проведення службового розслідування була встановлена відсутність позивача у місці несення служби без поважних причин 18 та 19.05.2024, що підтверджується поясненнями та актами про відсутність на робочому місці.
Відповідач зауважив на тому, що у зв'язку із встановленням на період дії режиму воєнного стану для поліцейських шестиденного робочого тижня з одним вихідним днем - неділею, враховуючи перебування ОСОБА_1 у період з 26.04.2024 по 17.05.2024 на лікарняному, останній 18.05.2024 зобов'язаний був приступити до виконання службових обов'язків, проте до місця дислокації БПОП ГУНП не прибув.
Приймаючи до уваги те, що доказів поважності причин відсутності за місцем служби 18 та 19.05.2024 позивач не надав, дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення ним дисциплінарного проступку та про наявність підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції.
За таких обставин, ГУНП в Сумській області вважає оскаржувані накази правомірними, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 17.06.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/5126/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 13.08.2024 позивача зобов'язано надати суду докази тимчасової непрацездатності 18 та 19.05.2024.
IV. Обставини справи
Під час проходження служби ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПОП ГУ НП в Сумській області, командиром БПОП ГУ НП в Сумській області підполковником поліції Сергієм Мартиновим 20.05.2024 начальнику ГУ НП в Сумській області був поданий рапорт, у якому вказувалось про те, що 18.05.2024 та 19.05.2024 відповідно до розстановки позивач повинен перебувати в резерві за місцем дислокації БПОП ГУ НП за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 112, втім, станом на 20.05.2024 до місця несення служби не прибув. (а.с. 22)
У зв'язку з отриманням вказаного рапорту, начальником ГУ НП в Сумській області 21.05.2024 прийнято наказ № 412 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с. 22).
За результатами службового розслідування, 29.05.2024 складено висновок, згідно з яким за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, підпункту 2.1 пункту 2 наказу ГУНП № 500 від 15.06.2023, частини першої, пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарна комісія запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції (а.с. 38-42).
На підставі висновку службового розслідування, 29.05.2024 ГУНП в Сумській області прийнято наказ № 671, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції, а наказом № 229 о/с від 01.06.2024, його звільнено з посади поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області з 01.06.2024 (а.с. 42-45).
V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України “Про Національну поліцію».
На виконання частини першої статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України “Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За змістом частин першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, службовим розслідуванням є діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
На виконання пункту 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку передбачено, що у разі коли за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і звільнення зі служби в поліції. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.
Разом з цим, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, уповноважена особа зобов'язана враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів, ОСОБА_1 вказує на відсутність підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, оскільки з призначенням на нову посаду категорично не згоден, з посадовою інструкцією не знайомився, 18 та 19 травня 2024 року не перебував на службі з поважних причин, у зв'язку з хворобою.
Втім, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу № 160 від 25.04.2024 ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПОП ГУ НП в Сумській області з 26.04.2024.
Разом з цим, відповідно до даних Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України, позивач перебував на лікарняному у періоди з 26.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 03.05.2024, з 04.05.2024 по 10.05.2024 та з 11.05.2024 по 17.05.2024 (номер випадку непрацездатності 12066376), а також у періоди з 20.05.2024 по 21.05.2024 (номер випадку непрацездатності 12357768) та з 22.05.2024 по 27.05.2024 (номер випадку непрацездатності 12385295).
Приймаючи до уваги те, що у Електронному реєстрі листків непрацездатності Пенсійного фонду України відсутні відомості щодо непрацездатності ОСОБА_1 у період з 18 по 19.05.2024, а також з огляду на Розпорядок дня (розподіл службового часу та днів відпочинку) поліцейських, державних службовців та інших працівників структурних підрозділів ГУ НП в Сумській області, затверджений наказом ГУНП № 112 від 07.02.2024 та план-розрахунок особового складу БПОП ГУ НП в Сумській області, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач зобов'язаний був прибути до місця несення служби та виконувати свої посадові обов'язки поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПОП ГУ НП в Сумській області 18 та 19 травня 2024 року.
При цьому, суд вважає, що пояснення ОСОБА_1 стосовно відмови у госпіталізації Шосткинською центральною районною лікарнею 18.05.2024 на підставі направлення лікаря-невропатолога № 5820-9627-3670-1130, не спростовують вказаних висновків, оскільки, доказів направлення на стаціонарне лікування та відмови у госпіталізації позивач не надав, так само як і не пояснив причин неможливості екстреної госпіталізації, якщо 18 і 19.05.2024 його хвороба загострилася чи стан погіршився та він потребував медичної допомоги. Тим більше, що за змістом відомостей Електронного реєстру листків непрацездатності, ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 20.05.2024 по 21.05.2024 (випадок непрацездатності № 12357768), тобто, 1 день, а потім з 22.05.2024 по 27.05.2024 - 5 днів (випадок непрацездатності № 12385295), що також ставить під сумнів його госпіталізацію у цей період.
Не заслуговують уваги і надані позивачем заява ОСОБА_2 та консультативні висновки спеціаліста від 18 та 19.05.2024, у зв'язку з тим, що по-перше, допомога друга у супроводженні до лікарні, не може бути підтвердженням непрацездатності та слугувати підставою для невиконання службових обов'язків, а по-друге, консультативні висновки не є документами, які дають підстави для увільнення від виконання службових обов'язків та їх зміст не свідчить про непрацездатність позивача чи його критичний стан.
Отже, за наведених обставин, суд робить висновок про обґрунтованість доводів ГУ НП в Сумській області щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку внаслідок відсутності на службі 18 та 19.05.2024 без поважних причин та про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Оцінюючи доводи ГУ НП в Сумській області, щодо обґрунтованості застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, суд враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто, порушенням Присяги є несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Між тим, про вчинення дисциплінарного проступку поліцейським можуть свідчити виключно фактичні дані про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків та вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про корисливий або протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому.
Службовим розслідуванням встановлено, що під час дії воєнного стану, перебування підрозділів поліції у підвищеній бойовій готовності та запиту суспільства на бездоганне виконання посадових обов'язків поліцейськими задля забезпечення правопорядку й національної безпеки, ОСОБА_1 18 та 19 травня 2024 року не прибув до місця несення служби без поважних причин.
Суд зазначає, що такі дії позивача зумовлюють виникнення ситуації, коли у стороннього спостерігача виникають обґрунтовані сумніви щодо належного виконання своїх функцій та боєздатності як окремих поліцейських, так і структурних підрозділів поліції в цілому.
Тобто, фактично, вказані порушення підривають довіру до ОСОБА_1 як до носія влади, що своєю чергою призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, за наведених обставин, з огляду воєнний стан та, як наслідок, підвищені вимоги до виконання поліцейськими своїх завдань, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які настали чи можуть настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, на переконання суду, такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним і не надто суворим покаранням.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик