Справа № 308/19978/24
1-кс/308/7453/24
30 грудня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , приймав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача щодо неповернення тимчасового вилученого майна,
встановив:
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавачів Сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме: тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 та довідки ВЛК № 95, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , належних ОСОБА_4 .
Скаргу мотивовано тим, що 05.12.2024 року у ОСОБА_4 на пункті пропуску співробітниками відділу поліції № 1 (Оноківці) Ужгородского районного ВП ГУНП в Закарпатській області було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 та довідка ВЛК № 95, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому були внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення від 06.12.2024 року. Зі слів заявника при вилученні було складено документ про вилучення, але який саме він не знає, цей документ йому не надали ані для ознайомлення ані для зняття копії.
Згідно з витягом з ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202407170000452 від 06.12.2024 проводять дізнавачі сектору дізнання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурор ОСОБА_9 .
Вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З телефонної розмови, яка відбулася 11.12.2024 з канцелярією Ужгородського міськрайонного суду, заявнику стало відомо, що жодних клопотань щодо арешту майна ОСОБА_4 в рамках цього кримінального провадження не надходило.
У зв'язку з наведеним, просить суд зобов'язати уповноважених осіб відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області повернути заявнику тимчасово вилучені документи.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, надав пояснення, просив задовольнити скаргу, з тих підстав, що дізнавач у встановленому порядку не звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. .
В судове засідання представник сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області не з'явився, подав до суду заперечення, згідно з яким просить розгляд справи проводити без його участі.
Дізнавач вказує, що зазначені в скарзі документи визнані речовими доказами та знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 1202407170000452 в порядку ст. 298-3 КПК України. Повернути ОСОБА_4 вказані документи неможливо у зв'язку з не підтвердженням факту достовірності та оригінальності вказаних документів, оскільки відповідь на наданий запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надана. Крім того, в органу досудового розслідування виникла необхідність у призначенні судової технічної експертизи до Закарпатського НДЕКЦ МВС України, де безпосереднім об'єктом дослідження являється тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії № НОМЕР_2 від 01.05.2023 та довідки військово-лікарської комісії № 95 від 01.05.2023.
Враховуючи, що вилучені в ході огляду від 05.12.2024 вищевказані документи визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 298-3 КПК України, дізнавач заперечує проти задоволення скарги.
Дізнавачем до заперечень долучено копію витягу з ЄРДР № 12024078170000452 від 06.12.2024, копію постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 06.12.2024, копію запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.12.2024.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.
Згідно з ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. У разі тимчасово вилученого майна під час обшуку клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Питання припинення тимчасового вилучення майна регламентовано ст. 169 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024078170000452 від 06.12.2024 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно з фабулою кримінального провадження, 05.12.2024 в чергову частину ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що на КПП «Чоп (Дружба)» залізничного сполучення за адресою: Ужгородський район, місто Чоп, площа Героїв Майдану, 3, на виїзд з України прямував громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пред'явив на паспортний контроль документи, що містять ознаки підробки, а саме: довідку ВЛК № 95 та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 01.05.2024, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 298-3 КПК України речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особою Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У виняткових випадках вилучені речі і документи можуть бути повернуті володільцеві до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді. Залежно від результатів розгляду вилучені речі та документи у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про затримання. Вилучені під час обшуку затриманої особи речі і документи, зазначені у частині першій цієї статті, визнаються речовими доказами, про що дізнавачем виноситься відповідна постанова, та приєднуються до матеріалів дізнання. Уповноважена службова особа за наявності достатніх підстав вважати, що особою вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання вироком законної сили, але не більш як на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
Постановою старшого дізнавача СД ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії № НОМЕР_2 від 01.05.2023 та довідки військово-лікарської комісії № 95 від 01.05.2023 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024078170000452, де вказано про вилучення вказаних документів, вказані дії дізнавачем вчинені у встановлений КПК України спосіб, а саме керуючись ст. 298-3 КПК України. Порушень вимог ст. 298-3 КПК України при цьому слідчим суддею не виявлено.
Враховуючи доводи скарги та встановлені обставини під час розгляду скарги, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість поданої скарги, оскільки нормами діючого законодавства, зокрема, статтею 298-3 КПК України передбачено вилучення речей і документів, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлених під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей. Вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. А отже даною нормою не передбачено обов'язку дізнавача звертатися до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно стосовно проступків, дана норма є спеціальною нормою стосовно вилучених речей.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача щодо неповернення тимчасового вилученого майна.
Керуючись ст. 169, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на бездіяльність дізнавача щодо неповернення тимчасового вилученого майна у кримінальному провадженні №12024078170000452 від 06.12.2024, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1