Справа №127/41548/24
Провадження №1-кс/127/17855/24
26 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.11.2024 (справа № 127/36542/24) до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження №12024020030000547 від 05.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу застосованого ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.11.2024 (справа № 127/36542/24) з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 працює на дому швачкою, завдяки чому зможе заробляти кошти для існування, доглядає за хворою матір'ю, якій встановлено інвалідність внаслідок захворювання опорно-рухового апарату - поліартриту, вона потребує сторонньої допомоги та догляду. Підозрювана зобов'язується виконувати процесуальні обов'язки.
Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання, вину визнає.
Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Оскільки розгляд поданого захистом клопотання здійснюється за загальними правилами застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має дослідити 1) наявність обґрунтованої підозри, 2) наявність ризиків кримінального провадження, 3) за наявності ризиків неможливість їх нівелювання менш суворим запобіжним заходом та 4) індивідуальні особливості підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України. Ці критерії мають досліджуватися слідчим суддею при розгляді даного клопотання.
СВ відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020030000547, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
В межах даного кримінального провадження 06.11.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення., передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2024 року справа №127/36542/24 до підозрюваної ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 242 240 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_4 задоволено частково, скасовано ухвалу ВМС ВО від 07.11.2024 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
Підставами для винесення вищевказаних ухвал суду є доведеність прокурором та слідчим, що підозра оголошена ОСОБА_4 обґрунтована, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу.
На час розгляду клопотання обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020030000547 від 05.11.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.11.2024; пояснень; протоколів огляду; протоколів допитів свідків; висновку експерта №СЕ-19/102-24/21839-НЗПРАП від 06.11.2024; повідомлення про підозру від 06.11.2024, іншими матеріалами кримінального правопорушення.
Зважуючи на обсяг відомостей, матеріали судового провадження об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, оскільки наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання, в тому числі й для стороннього спостерігача, причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
У відповідності до ст. 178 КПК України судом враховано, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судима, вину визнає, проживає разом з матір'ю, яка є інвалідом другої групи та здійснює догляд за нею.
Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрювану, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
Зокрема, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При встановленні продовження існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування судді виходили із комплексу обставин (тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа, можливості для виїзду закордон та соціальний статус, обставини кримінального провадження, тощо).
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, продовжують існувати і вказаний ризик дійсно може продовжувати існувати. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрювану переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Існування ризику незаконного впливу на свідків пов'язане, у першу чергу, із процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав.
З огляду на це, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваній відомі контактні дані свідків, експертів у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрювана може незаконно впливати на даних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваної, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Щодо мотивів клопотання підозрюваної про необхідність зміни запобіжного заходу у зв'язку з здійсненням догляду за матір'ю, суд зауважує, що вказані обставини вже досліджувались в ході розгляду справи в апеляційній інстанції. Зокрема, судом апеляційної інстанції було взято до уваги те, що підозрювана офіційно не працює, доглядає за хворою матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, що стало підставою для зменшення розміру застави до 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн.
Враховуючи зазначене, а також, що нових обставин, які не були дослідженні судами першої та апеляційної інстанцій в ході судового розгляду не встановлено, відомості зазначені у клопотанні ОСОБА_4 , що можуть свідчити про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження при розгляді клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання..
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 194, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.11.2024 (справа № 127/36542/24) до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12024020030000547 від 05.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя