Справа № 204/10507/24
Провадження № 3/204/3735/24
27 грудня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 138124 від 27.09.2024 року, 27.09.2024 о 18:22 за адресою: м Дніпро, вул. Робоча, 165, водія ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою спеціального технічного приладу Драгер або в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, та пояснив суду, що 27.09.2024 автомобілем «ВАЗ 21093», не керував, оскільки у той день вжив алкогольні напої. Так, його автомобіль стояв припаркованим біля в'їзду у двір житлового будинку, у зв'язку тим, що автомобіль було припарковано неправильно, отримавши зауваження співробітників поліції, він попросив свого друга ОСОБА_2 сісти за кермо автомобіля та перепаркувати автомобіль. Коли його друг ОСОБА_2 перепаркував автомобіль, а саме поставив його на парковку біля будинку, він пішов у власних справах, а ОСОБА_1 залишився біля автомобіля. Далі, коли він перебував біля автомобіля, працівники поліції підійшли до нього та попросили пред'явити документи, а саме технічний паспорт на автомобіль та страховку. Оскільки документи знаходились у бардачку, ОСОБА_1 сів на сидіння водія, та діставши документи, надав їх працівникам поліції. Після пред'явлення документів працівники поліції повідомили йому про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, оскільки транспортним засобом не керував, однак не вказав про це працівникам поліції, у зв'язку з тим, що вони не питали. Також у судовому засіданні ОСОБА_1 звертав увагу суду, що поліцейські, складаючи відносно нього протокол, посвідчення водія у нього не вилучали.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що 27 вересня 2024 року у вечірній час, він на прохання свого товариша ОСОБА_1 перепакував належний останньому транспортний засіб «ВАЗ 21093» на парковку біля житлового будинку, де мешкає ОСОБА_1 . Таке прохання ОСОБА_1 було обумовлено тим, що останній в той день вживав алкогольні напої, а тому не міг сісти за кермо особисто.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , пояснення свідка, дослідивши докази, долучені до справи, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення долучено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 138124 від 27.09.2024; рапорт інспектора УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 27.09.2024 о 18:22 у м. Дніпро по вул Робоча, 165, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, на що водій відмовився. Подія зафіксована на нагрудні відео реєстратори: 471868, 471506, 471271. На водія складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 266 КУпАП водія відсторонено від керування транспортним засобом; відеозапис з боді-камер поліцейських, відповідно до якого автомобіль «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 , стоїть припаркованим біля житлового будинку, серед інших автомобілів, з вимкненим двигуном. Біля вказаного автомобіля стоїть ОСОБА_1 , якому працівник поліції повідомивши про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: виражений запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального приладу Драгер або в медичному закладі, ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.
Проаналізувавши досліджені судом докази, суд дійшов наступних висновків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 27.09.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився. Однак, слід зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП не може бути визнаний належним доказом у справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Оцінюючи наданий рапорт інспектора поліції, слід зазначити, що в розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №489/4827/16а свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Згідно матеріалів даної справи, у сукупності рапорт інспектора поліції та протокол про адміністративне правопорушення узгоджуються між собою, однак відомості викладені в них суперечать відеозапису з боді-камери поліцейського, на якому відсутня фіксація зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , безпосереднє керування останнім транспортним засобом «ВАЗ 2109» з ознаками сп'яніння, не зафіксовано і перебування ОСОБА_1 в салоні автомобіля з працюючим двигуном. При цьому, слід вказати, що сам ОСОБА_1 казав працівникам поліції про те, що транспортним засобом у стані сп'яніння, не керував.
Таким чином, з дослідженого судом відеозапису не встановлено обов'язкової ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом.
Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суду не надано.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, що зазначено у Пленумі Верховного Суду України в п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Таким чином, проаналізувавши надані суду докази, які досліджено в судовому засідання, суд дійшов висновку, що факт руху 27.09.2024 транспортного засобу «ВАЗ 2109» під керуванням ОСОБА_1 не підтверджено, а тому відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 213,221,п.1ст.247,248, 249, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Т.В. Безрук