30 грудня 2024 р. № 400/6968/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів1. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , 2. Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,
третя особаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ,
провизнання протиправним та скасування постанови №982 від 02.07.2024, наказу від 02.07.2024 №197 в частині, визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач 1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою військово-лікарської комісії № 982 від 02.07.2024 року;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати в частині наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) ОСОБА_2 від 02.07.2024 року № 197 «Про призов на військову службу за мобілізацією», яким за результатами медичного огляду проведеного військово-лікарською комісією направлено для проходження військової служби за призовом за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що із результатами та висновками обстежень і медичного огляду не погоджується, та вважає, що медичний огляд проведено формально і поверхнево, а винесена ВЛК постанова необгрунтована, оскільки при її ухваленні не було всебічно досліджено стан здоров'я позивача та не враховано висновки медичних обстежень, надані незалежними медичними установами.
Крім того, згідно змісту військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 склав Військову присягу 04.07.2024 року у Військовій частині НОМЕР_1 . При цьому, вже у наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) №197 від 02.07.2024 року ОСОБА_1 рахується, як солдат., не маючи жодного досвіду військової служби та військової спеціальності, що є порушенням п. 42 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».
Ухвалою від 25.07.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Відповідач 1 надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача відповідач зазначив, що військовозобов'язаний під час проходження ВЛК, зобов'язаний надати лікарям медичну карту із зазначенням хвороб (за наявності). При цьому лікарі, які включені до складу ВЛК мають право отримувати інформацію щодо стану здоров'я військовозобов'язаного через електронну систему охорони здоров'я на підставі якої визначати стан здоров'я військовозобов'язаного.
За такого, військово-лікарською комісією на підставі наданих документів проведено медичний огляд позивача та прийнято рішення про його придатність до військової служби. Водночас, просимо звернути увагу Суду на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я.
Загальна мобілізація була продовжена 14.05.2024 року, позивачем на момент 03.07.2024 року не було повідомлено співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 про підстави для надання йому відстрочки від призову під час мобілізації. Отже, враховуючи законність процедури проходження позивачем військово-лікарської комісії та відсутність підстав для надання йому відстрочки, відповідач вважає законною процедуру призову громадянина ОСОБА_1 на військову службу.
ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до суду відзив на позовну заяву в якому вказує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК, яка наділена таким правом. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Військова частьина НОМЕР_1 надала пояснення по суті спору, у яких зазначила, що оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК. З огляду на зазначене, у разі наявності сумнівів у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ВЛК вищого рівня.
26.02.2022 року набрало чинності Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, за приписами пункту 13 якого керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки: присвоює військове звання «солдат (матрос) запасу» одночасно з прийняттям на військовий облік особам, які не проходили військової служби або були позбавлені військових звань під час проходження військової служби та служби у військовому резерві чи за вироком суду.
Оскаржуваний наказ в частині мобілізації та направлення позивача для проходження військової служби є актами індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, які станом на час вирішення справи вичерпали свою дію, внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби.
У відповідях на відзив позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
02.07.2024 року приблизно о 08:00 годині ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлений до Миколаївського обласного об'єднаного центрумобілізації.
02.07.2024 року військово-лікарська комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Миколаївського обласного об'єднаного центру мобілізації, здійснювала обстеження та медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення придатності до військової служби під час загальної мобілізації.
Після проходження позивачем медичного огляду військово-лікарська комісія прийняла постанову у формі довідки від 02.07.2024 року № 982 відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
У картки обстеження та медичного огляду та довідці, виданій Військово-лікарською комісією щодо позивача зазначено діагноз та постанова військово-лікарської комісії відповідно до Додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України «Довідка військово-лікарської комісії» на підставі графи II розладу хвороб - «Придатний до військової служби».
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) ОСОБА_2 від 02.07.2024 року № 197 «Про призов на військову службу за мобілізацією», яким за результатами медичного огляду проведеного військово-лікарською комісією направлено для проходження військової служби за призовом за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач не погоджується з такими діями та рішеннями відповідачів, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно із положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває на час розгляду даної справи.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543 мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні ст. 22 Закону № 3543.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 вказаної статті громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Частиною 3 ст. 22 Закону № 3543 встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Отже, з 24.02.2022 року під час проведення загальної мобілізації у громадян України виник обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону № 2232, призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до п.23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно додатку до Порядку № 1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
Відповідно пп. 3.2 п. 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402, повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визначених придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, проводиться один раз у 5 років ВЛК військових комісаріатів.
Таким чином, позивач повинен особисто звертатись до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, для актуалізації та оновлення особистих даних, у випадку зміни особистих даних щодо сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади, тощо. А також проходити військово-лікарську комісію один раз у 5 років у вказаному органі.
При цьому, з аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543.
Призови на військову службу військовозобов'язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) ОСОБА_2 від 02.07.2024 року № 197 «Про призов на військову службу за мобілізацією», яким за результатами медичного огляду проведеного військово-лікарською комісією направлено для проходження військової служби за призовом за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та на теперішній час проходить військову службу у цій частині.
Так, представник позивача звертає увагу на те, що позивача було викрадено з вулиці співробітниками ТЦК та СП 02.07.2024 року, насильно доставлено та утримано проти його волі у ІНФОРМАЦІЯ_1 до 15-00 год. 03.07.2024 року.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 3, 8 та 10 ст. 1 Закону № 2232, військовий обов'язок громадян України включає, серед іншого, дотримання правил військового обліку.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону № 2232 виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують, крім інших, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2024 року приблизно о 08:00 годині ОСОБА_1 був затриманий за адресою: АДРЕСА_5 , працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 мобілізації за адресою: АДРЕСА_6 , з метою перевірки його військово-облікових даних та можливого порушення ним військового обов'язку.
При цьому, як зазначається у позовній заяві 03.07.2024 року представник позивача, адвокат Ільїн О.В., направив до Корабельного районного суду м. Миколаєва скаргу на незаконне затримання та позбавлення свободи ОСОБА_1 (в порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України) в ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_6 . Розгляд скарги було призначено на 03.07.2024 року о 14:00 год. та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 забезпечити участь ОСОБА_1 в судовому засіданні.
На розгляд вищезазначеної скарги представником ІНФОРМАЦІЯ_8 направлено заперечення та копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.07.2024 року за вих. № 6/1890, адресованого адресованого до Корабельного районного суду ОСОБА_1 призваний на військову слубу на законих підчставах.
Таким чином, суд встановив, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував у статусі військовозобов'язаного, на якого було покладено обов'язок щодо дотримання правил військового обліку, а тому, враховуючи, що під час перевірки документів 02.07.2024 року, позивач не мав при собі документів, які підтверджували дотримання ним правил військового обліку, дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо перевірки військово-облікових даних позивача та встановлення можливого порушення військового обов'язку безпосередньо у ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідають вимогам діючого законодавства.
При цьому, суд зазначає, що вказані обставини ніяким чином не були спростовані позивачем та доказів зворотного не надано.
Щодо доводів представника позивача про викрадення ОСОБА_1 та про примусове його затримання, утримування проти його волі, суд зазначає наступне:
З матеріалів справи вбачається, що матір ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 Кримінального кодексу України, до Відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.
03.07.2024 року представник позивача, адвокат Ільїн О.В., направив до Корабельного районного суду м. Миколаєва скаргу на незаконне затримання та позбавлення свободи ОСОБА_1 (в порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України) в Миколаївському обласному об'єднаному центрі мобілізації за адресою: АДРЕСА_6 . Розгляд скарги було призначено на 03.07.2024 року о 14:00 год.
Відпоівідно до Ухвали суду від 03.07.2024 року по справі № 488/2828/24 оскільки представник заявника подав заяву про залишення клопотання без розгляду, чим, фактично, відмовився від реалізації та використання свого права на підтримання ініційованого питання та розгляду слідчим суддею питань, порушених у його клопотанні, слідча суддя, враховуючи принцип диспозитивності, вважає відсутньою можливість розгляду клопотання по суті та приходить до висновку про залишення останнього без розгляду.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що ОСОБА_1 було та про примусове його затримання, утримування проти його волі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Позивачем до суду не надано жодних інших доказів, які б свідчили про вказані незаконні дії з боку співробітників ТЦК та СП.
Крім того, обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наведене свідчить про відсутність порушення відповідачем прав позивача у цій частині оскаржуваних дій, оскільки позивач, як військовозобов'язана особа не з'явився до відповідного територіального центру комплектування у відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Щодо доводів позивача про порушення його прав внаслідок не отримання направлення на проходження ВЛК та не належне проведення медичного обстеження стану його здоров'я, слід зазначити наступне:
Питання щодо медичного огляду військовозобов'язаних під час мобілізації врегульовано нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402 (далі - Положення № 402), пунктом 1.1 якого передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно п. 2.4.10 глави 2 розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Відповідно до абз. 3 п. 2.12 Положення № 402 визначено, що у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.
Так, 02.07.2024 року направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено солдата ОСОБА_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із в/с за мобілізацією.
Відповідно до Картки обстеження та медичного огляду Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2024 року ОСОБА_1 діагноз та постанова ВЛК: Здоровий, визнано придатним до військової служби.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивача було направлено на медичний огляд для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із в/с за мобілізацією та визнано здоровим, придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розклад хвороб, що підтверджується рішенням ВЛК.
У позовній заяві позивач наголошує, що має проблеми зі здоров'ям, а саме вікова макулярна дегенерація (ВМД) - хронічне прогресуюче захворювання, що вражає центральну область сітківки ока - макулу - і веде до втрати центрального зору;
- міопічний астигматизм - порушення зору, при якому одночасно спостерігаєтьсядві патології: короткозорість (міопія) і астигматизм;
- часткова атрофія зорового нерву (ЧАЗН) - часткова деструкція нервових волокон, що передають зорові подразнення від сітківки до мозку, що може призвести до повної сліпоти, що призводить до погіршення стану здоров'я позивача без належного лікування.
Згідно з п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України).
Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Так, позивач вказує, що рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2024 року, визнано придатним до військової служби.
Разом з тим, відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Щодо проходження медичного огляду військовослужбовців під час дії воєнного стану відповідними ВЛК.
Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Як вбачається із п. 3.8 розділу ІІ Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з п. 20.3 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; «Непридатний» до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»).
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.
За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно картки обстеження та медичного огляду особи, що оглядався лікарями ОСОБА_1 від 02.07.2024 року визнано придатним до військової служби.
З даного приводу суд зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК, яка наділена таким правом.
Зокрема, абз. 4 п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Позивач своїм правом на звернення до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК від 02.07.2024 року не скористався.
Слід зазначити, що у відповідності до норм діючого законодавства, якщо особа після мобілізації вже направлена до військової частини та фактично проходить військову службу, то в такому випадку потрібно подати рапорт про звільнення, обов'язково вказавши причину звільнення, а саме за станом здоров'я, також коротко зазначити наявні проблеми зі здоров'ям, разом з тим матеріали справи таких доказів не містять.
Пунктом 42 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 передбачено, що первинне військове звання сержантського і старшинського складу присвоюється громадянам з числа і військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних рядового складу, які пройшли підготовку відповідного рівня та прийняті на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, одночасно із призначенням на посади сержантського і старшинського складу наказом посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади.
Отже, норми вказаного Положення не застосовуються до позивача, який призваний на військову службу під час мобілізації за званням солдат, що підтверджується Обліковою карткою від 02.07.2024 року до військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, відповідно до обґрунтованості позовних вимог, спірність питання у даній справі полягає у правомірності дій районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову позивача на військову службу під час проведення загальної мобілізації, однак, оскаржуючи вказані дії, позивач не вказує на наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не заперечує, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Розглядаючи справу, суд порушень з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановив, позивачем доказів на підтвердження своєї позиції суду не надано, однак відповідач на підтвердження своєї позиції надав суду відповідні докази, які свідчать про законність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року).
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), за участю третьої особи - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про: визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою військово-лікарської комісії № 982 від 02.07.2024 року; визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування в частині наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) ОСОБА_2 від 02.07.2024 року № 197 «Про призов на військову службу за мобілізацією», яким за результатами медичного огляду проведеного військово-лікарською комісією направлено для проходження військової служби за призовом за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.12.2024 року.
Суддя О.В. Малих