Справа № 202/9463/24
Провадження № 2-а/202/95/2024
26 грудня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконними та скасувати постанову №1014 від 26 червня 2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу 17000 грн., оскільки постанова винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.07.2024 року він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання прийнятого рішення щодо розгляду питання про відстрочку від призову на військву службу під час мобілізації.. Для отримання довідки ним було пред'явлено електронний військово-обліковий документ, який має таку ж юридичну силу що і в паперовому вигляді. На нього було складено протокол про адміністративне правопорушення а потів винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності , що оскаржується. Він вважає, що в його діях немає складу правопорушення із наступних підстав. Відповідно до ст.38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи. Таким чином саме з 18.05.2024 року протягом 60 днів у позивача виник обов'язок здійснити уточнення облікових даних. Раніше, будь-які повістки для явки до ТЦК не надходили. З 05.01.2023 року в Україні діють нові правила військового обліку , які встановлені Постановою КМУ від 30.12.2023 №1487 , яка набрала чинності 05.01.2023 року Відповідно до правил які діяли до 05.01.2023 року військовозобов'язані мали б звіряти в ТЦК свої данні один раз на 5 років.. До постанови не надано жодного доказу порушення. Позивач не порушував зазначеної норми та станом на 26.06.2024 року ним були виконані вимоги законодавства про внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою від 05 серпня 2024 року було відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи за правилами ст. 268 КАС України.
Представник в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Після перерви справа розглядалась в письмовому провадженні без участі сторін.
Вислухавши позивача та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
26 липня 2024 постановою №1014 від 26.07.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Зі змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушення ОСОБА_1 полягає в тому що він при перевірці документів нехтував здійсненням обов'язку повідомлення РТЦК про зміну персональних даних , зазначених в ст.7 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників , військовозобов'язаних, резервістів «, а саме даних про освіту ,сімейний стан ,у встановлений строк ,а акож нехтував звірянням власних персональних даних з обліковими даними РТЦК не рідше 1 разу на 5 років , чим порушив п.8,10 п.1 Правил військового обліку призовників , військовозобов'язаниї та резервістів ,встановлених Порядком організації та ведення військового обліку призовників ,військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 та вимоги ч.11. ст. 38 Закону України про « Про військовий обов'язок і військову службу , в умовах воєнного стану .
Відповідно до даних паспорту з 28.03.1995 року позивач має постійне місце проживання в межах Індустріального району м. Дніпра а, відповідно до ст.6 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» одним із обов'язкових документів, які має подати військовозобов'язана особа - це військовий квиток .Неподання цього документу є підставою у відмові для реєстрації місця проживання.
Відповідно до паперової копії відомостей про позивача в застосунку «Резерв +» встановлено, що він 02.07.2024 року зареєструвався в Єдиному реєстрі призовників , військовозобов'язаних та резервістів, має ВОС, номер в реєстрі «Оберіг».
Відповідно до письмової заяви Зуєва, він 10.07.2024 року звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання документів на відстрочку від призову на військову службу , який прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_3 10.07.2024 року.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.210 КУПАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення військовозобов'язаним правил військового обліку
Позивач визнаний винним за ч.3 ст.210 КУПАП, яка передбачає порушення правил військового обліку військовозобов'язаним в особливий період, що тягне за собою штраф в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до примітки до ст.210 КУПАП встановлено, що положення статей 210, 210 - 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частиною одинадцятою статті 38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487(далі - Порядок № 1487 (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Але ж, ні постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ні протокол про адміністративне правопорушення не містить які саме персональні дані були змінені військовозобов'язаним ОСОБА_3 протягом останніх 5 років, про які він не повідомив РТЦК та СП
Проте, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно ч.1ст.6Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників,військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться,обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників,військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників,військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, судом встановлено, що положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», держатель реєстру має право отримати інформацію про військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Як уже зазначалось , відповідно до Примітки до ст.210 КУпАП Положення статей 210, 210 - 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судом встановлено, що позивач своєчасно зареєстрований в застосунку від Міністерства оборони України для призовників, військовозобов'язаних та резервістів « РЕЗЕРВ +»
Він є батьком дитини з інвалідністю до 18 рокув
Позивач має зареєстроване місце проживання, що свідчить про наявність відомостей про нього в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Все це свідчить про те, що позивач необґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності, тому що позивач перебуває на обліку як військовослужбовець в застосунку від Міністерства оборони України для призовників, військовозобов'язаних та резервістів « РЕЗЕРВ +» і дерржатель реєстру, яким є Міністерство оборони України та підпорядковані уповноважені органи мали змогу отримувати відомості про нього шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи
Відповідно до ч.2ст.77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано жодного доказу на спростування доводів позивача та підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.3ст.210 КУпАП.
Положеннями ст.286 КАС України визначено які рішення виносить суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності :
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, а що стосується позовної вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними, то ця вимога виходить за межі повноважень суду при розгляді зазначеної категорії справ.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення з позовом становить 605,50 грн., який сплачений позивачем при зверненні з позовом.
Таким чином , з відповідача , пропорційно задоволеним вимогам на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 302.75 гривень.
Керуючись ст. ст. 5, 9, ст. 139,242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 1014 від 26.7.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 302,75 (триста дві гривні 75 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом 10 (десяти ) днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя С. І. Доценко