Справа № 932/3083/24
Провадження № 2/932/1382/24
30 грудня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
09.04.2024 позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 21.05.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було укладено в електронній формі кредитний договір № 103381183, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 5000 грн. та зобов'язався сплачувати відсотки за користування ним в терміні та на умовах, що передбачені договором. ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання виконав, надавши Відповідачу доступ до коштів на його картковому рахунку, відповідач умови договору не виконує, грошові коштии не повернув. 28.09.2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «МІЛОАН» укладено Договір факторинку № 28092023, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, в тому числі по договору № 103381183 в розмірі 20 950,00 грн. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача.
15.05.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" було укладено Договір позики № 78638677, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит. Відповідач зобов'язався погашати кредит, сплачувати відсотки за користуванням ним у терміни та на умовах, що передбачені договором. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, в тому числі по договору №78628677 у розмірі 40997,50 грн.. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача. Відповідач своїх обов'язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратив та не повертає.
25.05.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 5630188, згідно якого ОСОБА_1 отримав в позику 1000,00 грн. на строк 72 днів за ставкою 2,49 відсоткки на день.
18.10.2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «МАНІФОЮ» укладено Договір факторингу №18-10/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «МАНІФОЮ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, згідно реєстру боржників, в тому числі по договору позики №5630188 від 25.05.2023 року в розмірі 2792,80 грн. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача. Внаслідок цього за ним утворилася заборгованість в загальному розмірі 64740,30 грн. , яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами у сумі 3028 грн., не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 року суддя ОСОБА_2 визначена для розгляду цієї справи.
Згідно Розпорядження керівника апарату суду № 48 від 10.05.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл справи в зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 15.05.2024 року для розгляду цієї справи визначенна суддя Кудрявцева Т.О.
Ухвалою судді від 20.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою судді від 02.12.2024 року було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У наданій суду заяві представник позивача просив розглядати справу у відсутності представника позивача та в заочному порядку.
Відповідачу надсилалась копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками до неї, однак ним не вчинено дій із отримання поштової кореспонденції. Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 21.05.2023 року ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит № 103381183, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 5000 грн. та строк 105 днів. Умови кредиту визначені у договорі від 21.05.2023 року, який підписаний відповідачем. Проте відповідач свого обов'язку по поверненю позики не виконав, внаслідок чого станом на 28.09.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 20950,00 грн.
28.09.2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «МІЛОАН» укладено Договір факторингу № 28092023, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами. Згідно Витягу з реєстру боржників № 2 в до Договору факторингу № 28092023 від 28.09.2023 року ТОВ «МІЛОАН» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги по кредитному договору № 103381183 в розмірі 20 950,00 грн.., з яких 5000,00 грн. сума заборгованості за основним боргом, 15000,00 сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн. сума заборгованості за комісією.
15.05.2023 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 78638677, згідно якого ОСОБА_1 отримав в позику 11500,00 грн. строком на 30 днів з відсотковою ставкою 2,5 відсотки. Договіор позики підписаний елкутронним підписом Відповідача. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язання виконані шляхом надання ОСОБА_1 доступу до коштів на картковому рахунку.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами.
22.11.2023 року між ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано Додаткову угоду № 13 до договору факторингу № 14/06/21, згідно якої Права вимоги відступаються згідно реєстру Боржників № 12 від 22.11.2023 року.
Згідно Витягу з реєстру боржників № 12 від 22.11.2023 року Позивачу як новому кредитору, передано право вимоги договору позики №78628677 в загальному розмірі розмірі 40997,50 грн.., з яких 11500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29497,50 грн. сума заборгованості за відсотками.
25.05.2023 року ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 5630188, згідно якого ОСОБА_1 отримав в позику 1000,00 грн. на строк 72 днів за ставкою 2,49 відсоткки на день.
18.10.2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «МАНІФОЮ» укладено Договір факторингу №18-10/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «МАНІФОЮ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 18-10/2023 від 18,10.2023 року ТОВ «МАНІФОЮ» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги по Договору позики №5630188 від 25.05.2023 року в розмірі 2792,80 грн., з яких 1000,00 грн. сума заборгованості за основною с умою боргу, 1792,00 грн. сума заборгованості за відсотками. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання стосовно повернення кредиту, позивач має право вимагати у відповідача дострокового повернення суми боргу за неналежне виконання умов Кредитного договору в судовому порядку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Частиною 3 ст. 642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначені змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із вимогами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи слідує наступне. Первісні кредитори уклали з ОСОБА_1 договори позики та кредитний договір, надавши йому у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення, по мірі витрачання зі сплатою відсотків за користування грішми. Позичальник умови договорів належним чином не виконує, оскільки позичені та кредитні кошти витратив, після чого їх кредитором не повернув. Внаслідок цього, право позивача на повернення йому його власності кредитних коштів, порушено, а тому підлягає судовому захисту. Позивач має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , і реалізував це право, звернувшись до суду та надав розрахунок заборгованості, який суд приймає як належний та допустимий доказ.
З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з вимогами ч ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2481 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 274, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) суму заборгованості в розмірі 64 740 грн. 30 коп., в тому числі: за Договором про споживчий кредит № 103381183 від 21.05.2023 року в розмірі 20950,00 грн., з яких 5000,00 грн. сума основного боргі, 15000,00 сума боргу за відсотками, 950,00 грн. сума боргу за комісією; за Договором позики № 78638677від 15.05.2023 року в розмірі 40997,50 грн., з яких 11500,00 грн. сума основного боргу, 29497,50 грн. - сума боргу за відсотками; за Договором позики № 5630188 від 25.05.2023 року в розмірі 2792,80 грн., з яких 1000,00 грн. сума основного боргу, 1792,00 грн. сума боргу за відсотками, та судовий збір в розмірі 3028,00 грн., а всього 67768 грн. 30 коп. (шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят вісім гривень тридцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Кудрявцева