Справа № 199/1761/24
(2-о/199/173/24)
Іменем України
04 грудня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
Головуючого судді : Богун О.О.
при секретареві Буточкіній М.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро за правилами окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання, -
07.03.2024 року заявник, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю з його племінником ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що Рішення Виконавчого комітету Слов?янської міської ради №807/2 від 18.12.2013 р. ОСОБА_1 (заявник) призначено опікуном ОСОБА_2 , який був племінником заявника. Його рідний батько, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав заочним рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 20 вересня 2013 року (справа №243/6230/2013). Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Слов?янської міської ради №713/1 від 20.11.2013 р. ОСОБА_2 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. Його мати, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис №719 від 14.04.2015 р., складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов?янську реєстраційної служби Слов?янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області). Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Слов?янської міської ради №238 від 06.05.2015 р. ОСОБА_2 надано статус дитини - сироти. До часу призову ОСОБА_2 на військову службу заявник разом з ним проживали однією сім'єю. Встановлення юридичного факту родинних відносин з ОСОБА_2 має істотне значення для заявника. оскільки це буде підтвердженням того, що заявник є членом сім?ї ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 13.03.2024 року відмовлено у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.05.2024 року ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 05.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання у справі.
04 листопада 2024 року від представника заінтересованої особи Мінстерства оборони України через електронний суд надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній просив залишити заяву без розгляду, посилаючись на те, що зі змісту заяви вбачається спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження. В разі відхилення судом клопотання про залишення заяви без розгляду, відмовити у задоволенні заяви, пославшись на те, що заявником не підтверджено належними та допустимими доказами факт проживання однією сім'єю із загиблим племінником. Також зазначив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Зважаючи на наявність заперечень стосовно заявлених вимог зі сторони заінтересованої особи, вбачається наявність спору про право, що в свою чергу позбавляє можливості подальшого розгляду справи.
04 грудня 2024 справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.
В судове засідання заявник не з'явилася, представник заявника через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у судовому засідання у його відсутність, заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи Мінстерства оборони України у судове засідання не з'явився, через електронний суд надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні заяви про встановлення факту спільного проживання просив відмовити.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, в матеріалах справи містяться письмові пояснення щодо заяви.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час ведення бойових дій1 поблизу н.п. Авдіївка, Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім'ї №303 від 25.05.2024 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 травня 2024 року (а.с.16,17).
У своїй заяві ОСОБА_6 зазначає, що для отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, необхідно встановити факт її спільного проживання з останнім однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспрюваних прав.
За змістом частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Враховуючи зазначені норми процесуального права, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Вирішуючи клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Така правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року по справі N 761/16799/15-ц.
Чинне ж цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Отже, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Така правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі N 560/17953/21.
Тобто справи про встановлення факту проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень.
Суд не бере до уваги твердження заінтересованих осіб, що встановлення факту в даному випадку пов'язане з наступним вирішенням спору про право, оскільки Верховний Суд у своїх правових позиціях чітко зазначив, яким чином повинні розглядатися справи вказаної категорії.
Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз'яснює заінтересованими особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
При цьому між заявником та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги, тому підстав для залишення заяви без розгляду не має.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 по суті її вимог, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційний суд України у рішенні від 03.06.99 N 5-рп/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.
Вказаний висновок неодноразово використовувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.03.2019 у справі N 357/6408/17, від 05.04.2019 y справі N 387/938/17, від 16.05.2019 у справі N 467/404/17.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі N 554/8023/15-ц містить правовий висновок, згідно якого вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 Сімейного кодексу України).
Суттєвою умовою для визнання осіб такими, що перебувають у сімейних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Законом не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає заявник є підставою для відмови у задоволенні заяви.
Заявник ОСОБА_1 був опікуном ОСОБА_2 , який був племінником заявника, що підтверджується Рішення Виконавчого комітету Слов?янської міської ради №807/2 від 18.12.2013 р.(а.с.10).
ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується сповіщенням сім'ї (близьких родичів) померлого (загиблого). Зазначене сповіщення не містить дати його складання (а.с.6).
Згідно довідки виданої Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області №04-08/2769 від 05.10.2022 року ОСОБА_1 отримував допомогу за період з 01.03.2014 року по 31.12.2018 року на дитину ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки виданої Слов'янською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області №209890-21-14 від 12.10.2022 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , підтвердили, що ОСОБА_2 проживав разом з заявником, який був його опікуном, до 18 років.
У вказаній довідці про проживання за місцем реєстрації, вказано лише про проживання заявника з ОСОБА_2 , обставин наявності взаємних прав та обов'язків між ними, пов'язаності спільним побутом довідка не містить не містить. Довідка також не містить строків такого проживання. Крім іншого, відсутні докази на підтвердження спільних витрат. Заявником також не надано доказів наявності у заявника доходів, не зазначено як формувався та витрачався бюджет та яка його частка у ньому.
Крім того в матеріалах справи не знайшлося підтвердження про проживання ОСОБА_2 за заявником після набуття ОСОБА_2 повноліття.
Звідси, довідка про проживання за місцем реєстрації та довідка про отримання допомоги на дитину та покази свідків, на переконання суду, не є тими достатніми доказами, що підтвердили б факт проживання заявника однією сім'єю зі своїм племінником, ведення з ним спільного господарства та наявності у них взаємних прав та обов'язків.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що факт проживання заявника разом з ОСОБА_2 однією сім'єю не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Богун
03.12.2024