Іменем України
30 грудня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1296/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Бірюкової Олександри Павлівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Бірюкової Олександри Павлівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить:
- визнати протиправним рішення, оформлене протоколом від 16.10.2024 № 4 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою від 27.09.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з вихованням неповнолітньої дитини з інвалідністю.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач виховує сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наразі позивач із родиною тимчасово проживає у Німеччині.
Згідно з медичним висновком № 886 від 21.07.2020, виданим Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр Сєвєродонецької міської ради», ОСОБА_2 20.07.2010 встановлено статус дитини з інвалідністю.
Також ОСОБА_2 видано індивідуальну програму реабілітації інваліда № 886 від 10.07.2020.
Позивач вказує, що хоча строк дії індивідуальної програми реабілітації інваліда завершився, у зв'язку з реальною загрозою життю та здоров'ю сина позивача - ОСОБА_2 у останнього відсутня можливість у період воєнного стану пройти в Україні лікарсько-консультативну комісію в закладі охорони здоров'я.
Крім того, строк дії вказаного медичного документу в умовах воєнного стану продовжено відповідно до пункту 3 постанови КМУ від 30.03.2022 № 390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану».
На виконання вимог абзаців 4, 6 підпункту 1 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ, позивач своєчасно 12.07.2024, як особа, яка перебуває на військовому обліку і військовозобов'язаний, уточнив свої дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані), шляхом повідомлення відповідної інформації на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , де позивач перебуває на обліку.
Крім того, 13.07.2024 позивач також вказав відповідну інформацію щодо оновлення своїх персональних даних військовозобов'язаного після проходження процедури ідентифікації та автентифікації у мобільному додатку (застосунку) «Резерв+».
В подальшому, 15.08.2024 на адресу своєї електронної пошти позивач отримав лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.08.2024 № СД/2598, яким підтверджено факт його перебування на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , проте для оновлення персональних даних військовозобов'язаного позивачу було рекомендовано особисто звернутися до найбільш зручно розташованого районного територіального комплектування та соціальної підтримки.
27.09.2024 позивач за допомогою електронних засобів поштового зв'язку (електронної пошти) подав на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказану на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, заяву на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із вихованням неповнолітньої дитини з інвалідністю, до якої додані засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджували право на відстрочку.
19.10.2024 на адресу електронної пошти позивача надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17.10.2024 № СД/3377, відповідно до якого комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянула заяву позивача та підтверджуючі документи щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до протоколу від 16.10.2024 № 4 комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: «відсутність військово-облікових документів, або нотаріально завірених копій, особисто не прибув, знаходиться за кордоном, повідомлений про порушення правил військово-облікового обліку та рекомендовано стати на військовий облік до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_7 в Україні або за довідкою ВПО».
Позивач вважає вказане рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації протиправним.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у відповідача докази, необхідні для розгляду справи.
Ухвалою суду від 18.12.2024 долучено до матеріалів справи, подані відповідачем докази.
Ухвалами суду від 18.12.2024 та від 24.12.2024 повторно витребувано у відповідача іншу частину доказів, необхідних для розгляду справи, які відповідачем не було надано.
Ухвалою суду від 30.12.2024 долучено до матеріалів справи подані відповідачем докази.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків.
Позивач засобами електронної пошти направив на електрону скриньку відповідача повідомлення щодо уточнення його даних як військовозобов'язаного.
У відповідь на вказане звернення листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2024 № СД/2598 повідомлено, що згідно з наявними базами даних позивач перебуває на даний час на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_9 . Також в цьому листі роз'яснено, що для оновлення своїх персональних військово-облікових даних позивачу, згідно з частиною 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», необхідно особисто звернутись до найбільш зручно розташованого до позивача районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 27.09.2024 про оформлення йому, в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви позивачем додано: електронний військово-обліковий документ ОСОБА_1 , свідоцтво про народження ОСОБА_2 , індивідуальну програму реабілітації інваліда від 10.07.2020 № 886, медичний висновок на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства у віці до 18 років щодо ОСОБА_2 , посвідчення серії НОМЕР_2 , довідку про перебування на консульському обліку ОСОБА_2 , додаткові пояснення ОСОБА_1 до заяви про оформлення відстрочки.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 № СД/3217 повідомлено, що заява від 27.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу розглянута та з посиланням на положення частини 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 7 частини 1 Правил військового обліку (додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 зі змінами) вказано, що позивачу необхідно звернутись до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Україні для постановки на військовий облік та отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Разом з тим судом встановлено, що згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.06.2024 № 43 створено при ІНФОРМАЦІЯ_9 комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (із змінами) та призначено персональний склад комісії (основний та резервний), додатки 1 та 2 до наказу.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.10.2024 № 4 (як встановлено судом - основного складу комісії) вирішено відмовити ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Причинами вказаної відмови зазначено: «відсутність військово-облікових документів або нотаріально завірених копій, особисто не прибув, знаходиться за кордоном, повідомлений про порушення правил військового обліку та рекомендовано стати на військовий облік до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_7 в Україні або за довідкою ВПО».
Також листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.10.2024 № СД/3377 повідомлено позивача, що протоколом від 16 жовтня 2024 року № 4 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та вказано, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: відсутність військово-облікових документів або нотаріально завірених копій, особисто не прибув, знаходиться за кордоном, повідомлений про порушення правил військового обліку та рекомендовано стати на військовий облік до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_7 в Україні або за довідкою ВПО.
Дослідивши документи, додані до заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу від 27.09.2024, судом встановлено таке.
Згідно з електронним військово-обліковим документом ОСОБА_1 , сформованому 27.09.2024 в електронному кабінеті військовозобов'язаного (Резерв+), позивач є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , у відомостях щодо постанови військово-лікарської комісії вказано придатний, дата проходження військово-лікарської комісії 07.02.2017, звання солдат, військово-облікова спеціальність - 901074, номер в реєстрі Оберіг - 230920201458197100023, адреса проживання: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних - 13.07.2024.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.07.2010 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, про що в книзі реєстрації народжень 22 липня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 570. У відомостях щодо батьків дитини вказано: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 .
Згідно з медичним висновком № 886 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства у віці до 18 років від 21.07.2020, виданим Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр» Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має захворювання (патологічний стан), яке відповідає розділу ХІ пункту 2 підпункту 2.12 «Переліку медичних захворювань, які дають право на одержання допомоги на дітей-інвалідів з дитинства у віці до 18 років», затвердженого Міністерством охорони здоров'я України від 08 листопада 2001 року № 454/471/616. У висновку також вказано, що він дійсний до 21.07.2025, дата переогляду 21.06.2025.
З індивідуальної програми реабілітації інваліда № 886 (вікова категорія від 0 до 8 років), виданої Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр» Сєвєродонецької міської ради, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав обмеження життєдіяльності, зокрема, до самообслуговування, до орієнтації, до навчання. Програмою визначено реабілітаційні заходи та їх реалізації. Також в документі зазначено, що проведена співбесіда з дитиною-інвалідом, його законним представником 10.07.2020, дата контролю за виконанням ІПР 10.07.2022.
Посвідченням серії НОМЕР_2 підтверджується призначення ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як дитині з інвалідністю з 22.07.2020 по 21.07.2025.
Також довідкою про перебування на консульському обліку від 12.08.2024 підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на тимчасовому консульському обліку в Генеральному консульстві України в Мюнхені (3DEU1) з 12 серпня 2024 року; строк перебування на консульському обліку - 05 липня 2025 року; довідка дійсна протягом одного року з дати її формування.
У додаткових поясненнях ОСОБА_1 до заяви про надання відстрочки викладено схожі обставини тим, що вказані в позовній заяві в цій справі.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Частинами 1 та 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Згідно з частиною 14 статті 2 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-ХІІ).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий вказаної статті).
Частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації, яка діє по теперішній час.
Абзацом 2 частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII визначено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації врегульовані статтею 23 Закону № 3543-XII.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Згідно з пунктом 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (абзац 5 пункту 1 Порядку № 560).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку № 560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Додатком 5 до Порядку № 560 визначено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з підпунктом 5 пункту 1 вказаного Переліку (категорія осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») - жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років - (документи, що підтверджують право на відстрочку) для підтвердження інвалідності дитини - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу; для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного; для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного.
Згідно з пунктом 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом, позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 27.09.2024 (за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку № 560) про оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До вказаної заяви позивачем додано усі необхідні документи, що визначені Порядком № 560, зміст яких описано судом вище в цьому рішенні, зокрема, свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства позивача та медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Суд зазначає, що за змістом доданих документів до заяви про оформлення довідки про відстрочку вбачається, що позивач є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , наразі проживає за кордоном за адресою: АДРЕСА_2 , позивач є батьком дитини з інвалідністю до 18 років - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебуває на тимчасовому консульському обліку в Генеральному консульстві України в Мюнхені (3DEU1) з 12 серпня 2024 року.
За медичним висновком № 886, ОСОБА_2 має захворювання (патологічний стан), яке відповідає розділу ХІ пункту 2 підпункту 2.12 «Переліку медичних захворювань, які дають право на одержання допомоги на дітей-інвалідів з дитинства у віці до 18 років», затвердженого Міністерством охорони здоров'я України від 08 листопада 2001 року № 454/471/616.
Вказаний висновок дійсний до 21.07.2025.
Однак, відповідачем ухвалено рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке оформлене протоколом від 16 жовтня 2024 року № 4. Причинами такої відмови вказано: відсутність військово-облікових документів або нотаріально завірених копій, особисто не прибув, знаходиться за кордоном, повідомлений про порушення правил військового обліку та рекомендовано стати на військовий облік до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_7 в Україні або за довідкою ВПО.
Щодо посилань відповідача на відсутність військово-облікових документів позивача або нотаріально засвідчених копій, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
Пунктом 2 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (пункт 20 Порядку № 1487).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559) та форму військово-облікового документа.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Пунктами 6, 7 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).
Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 8 Порядку № 559 визначено перелік відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що містить військово-обліковий документ в електронній формі.
Згідно з абзацом 2 пункту 8-1 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Судом встановлено, що позивачем до заяви про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу було додано його військово-обліковий документ в електронній формі, який містить усі відомості, що визначені пунктом 8 Порядку № 559, за якими можна ідентифікувати позивача.
Зокрема, вказаний військово-обліковий документ має QR-код, містить інформацію про: прізвище, ім'я та по батькові позивача, дату його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, категорію обліку, військове звання, військову-облікову спеціальність, результати медичного огляду щодо придатності позивача до виконання військового обов'язку, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де позивач перебуває на обліку, адресу місця проживання, дату уточнення даних, засоби зв'язку з позивачем, дату і час формування військово-облікового документа та відомості щодо його дійсності (до 27.09.2025).
Отже, у відповідності до наведених положень Порядку № 559, вказаний військово-обліковий документ позивача є дійсним та має однакову юридичну силу з військово-обліковим документом у паперовій формі.
Таким чином, відповідні посилання позивача на відсутність військово-облікових документів або нотаріально завірених копій, як на причину для відмови в наданні відстрочки позивачу, є очевидно безпідставними, оскільки такі документи надані безпосередньо позивачем та судом не встановлено підстав для їх неврахування відповідачем.
Крім того, на виконання ухвали суду від 29.10.2024 відповідачем було надано пояснення, що викладені в листі від 13.11.2024 № СД/3663, в яких вказано, що ОСОБА_1 на даний час перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , на архівному збереженні ІНФОРМАЦІЯ_6 військово-облікові та медичні документи на ім'я ОСОБА_1 не знаходяться, оскільки вони були втрачені внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Водночас суд зазначає, що факт втрати відповідачем військово-облікових документів позивача, незалежно від підстав такої втрати, не може позбавляти позивача права на оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за наявності законних на те підстав.
Позивач не може нести відповідальність, зокрема у вигляді позбавлення його права на відстрочку, за втрату ІНФОРМАЦІЯ_2 його військово-облікових та медичних документів, які перебували на архівному зберіганні у останнього.
Більш того, подання військово-облікових документів до заяви про оформлення відстрочки не передбачено Порядком № 560. В той же час, як вже зазначалось судом вище, позивачем такий документ подано, однак відповідачем безпідставно не взято його до уваги при розгляді питання про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу.
Щодо інших зазначених відповідачем причин відмови позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу, а саме особистого не прибуття позивачем, перебування ним за кордоном та повідомлення позивача відповідачем про порушення правил військового обліку, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Суд зазначає, що поняття «особисто подати» та «особисто прибути» не є тотожними.
Отже, чинним законодавством не передбачено вимоги особисто прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу, а тому відповідні посилання відповідача є необґрунтованими.
Також законодавством не передбачено обмежень прав на відстрочку від призову на військову службу громадянам України, які перебувають за кордоном на законних підставах, а тому відповідна причина відмови позивачу в наданні вказаної відстрочки також є необґрунтованою.
Окрім того суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження порушення позивачем правил військового обліку, про що містяться посилання в причинах відмови позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу, відповідачем не надано та судом таких обставин не встановлено.
Більш того з військово-облікового документа позивача вбачається, що дані позивачем уточнено вчасно, даних щодо будь-яких інших порушень не має.
Отже, за встановлених обставин та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позивачем в повному обсязі подано до відповідача документи, для оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, рішення відповідача, оформлене протоколом від 16.10.2024 № 4 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої позиції, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність рішення відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З другого пункту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з вихованням неповнолітньої дитини з інвалідністю.
Суд зазначає, що позивач не визначає строк, на який він просить надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, суд вважає, що такий строк можливо визначити з поданих позивачем документів для надання йому відстрочки, зокрема з медичного висновку № 886 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства у віці до 18 років від 21.07.2020, виданим Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр» Сєвєродонецької міської ради.
Разом з тим суд вказує, що визначення строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є виключними повноваженнями відповідача.
За таких обставин, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_11 , оформлене протоколом від 16.10.2024 № 4 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2024 про оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у загальному розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 6321-0921-2947-1409 від 17.10.2024.
Разом з тим суд зазначає, що позовну заяву подано в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) «Електронний суд».
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Тобто, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж необхідно було сплатити, а тому питання про розподіл судових витрат вирішується виходячи з суми, що позивач мав сплатити - 968,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, - в сумі 484,48 грн.
Щодо решти надміру сплаченого судового збору, суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду із відповідною заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору в сумі 242,24 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Бірюкової Олександри Павлівни в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_11 , оформлене протоколом від 16.10.2024 № 4 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2024 про оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 30.12.2024.
Суддя О.М. Качанок