30 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1015/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач ІІ), в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 29.01.2020 по 20.05.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 20.05.2023;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 в частині невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період проходження військової служби, передбаченої ст. 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», -а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019, 2020, 2021, 2022 роки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період проходження мною військової служби, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019, 2020, 2021, 2022 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період проходження мною військової служби, передбаченої ст. 10-1 Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019, 2020, 2021, 2022 роки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період проходження мною військової служби, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019,2020, 2021, 2022 роки;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2024.
Ухвалою суду від 14.10.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати раніше виплачених сум грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату раніше виплачених сум грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву в частині вимог до Військової частини НОМЕР_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 12.12.2024 клопотання позивача про залишення без розгляду позову у справі № 360/1015/24 задоволено. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 р. у справі №360/1015/24 задоволено. Скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 р. у справі № 360/1015/24 та справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою суду від 23.12.2024 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 (три) календарних днів з дня отримання даної ухвали суду шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалу суду від 23.12.2024 направлено позивачу на зазначену ним в позові електронну адресу: «ІНФОРМАЦІЯ_1» та отримано позивачем 24.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку процесуального документа в електронній формі.
Отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви в строк до 27.12.2024 включно.
26.12.2024 від позивача на офіційну адресу електронної пошти суду надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Доказів направлення зазначеного клопотання відповідачу не надано.
Відповідно до акту Луганського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 клопотання про усунення недоліків не відповідає вимогам статей 18, 44, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Положенню про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, оскільки зазначений документ не скріплений кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, якою подано засобами електронного зв'язку цей документ.
Ознайомившись з поданим клопотанням, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС, згідно із частиною другою якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною сьомою статті 44 КАС документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
У разі якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 КАС України).
Статтею 5 Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (частини перша - третя статті 6 Закону № 851-IV).
Відповідно до пунктів 1, 27 частини першої статті 1 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII) автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Частиною другою статті 18 Закону № 2155-VIII передбачено, що у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови:
- використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 23 цього Закону;
- видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки;
- правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
- зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису);
- підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
- відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка;
- дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону № 2155-VIII).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 виснувала, що вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 [цей пункт відповідає частині шостій статті 18 КАС], та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших передбачених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові вказала, що з огляду на «якість закону» [поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 24.04.2008 у справі «C. Г. та інші проти Болгарії» (C. G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, § 39, від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), заява № 21722/11, § 170)] фізична особа (за винятком адвокатів та інших передбачених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому в такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2024 надано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, проте клопотання не містить кваліфікованого електронного підпису позивача відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується актом Луганського окружного адміністративного суду від 26.12.2024.
Суд звертає увагу, що в клопотанні від 26.12.2024, направленого на офіційну адресу електронної пошти суду, не зазначено про його направлення до суду поштою, доказів такого направлення суду та відповідачу до клопотання також не надано.
З огляду на вищенаведене правове регулювання, клопотання про усунення недоліків позовної заяви направлено до суду у спосіб не передбачений чинним процесуальним законодавством та як наслідок не може бути прийнято судом до розгляду.
Позивач мав усунути недоліки позовної заяв в строк до 27.12.2024 включно.
Станом на 30.12.2024 інших заяв (клопотань, повідомлень) щодо виконання вимог ухвали суду від 23.12.2024, окрім клопотання від 26.12.2024, направленого у спосіб не передбачений чинним процесуальним законодавством, або повідомлення про направлення зазначеного клопотання поштою з відповідними доказами на підтвердження цього, до суду не надходило.
Таким чином, позивачем вимоги ухвали суду від 23.12.2024 в строк, встановлений судом, не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.
Керуючись статтями 18, 44, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця