про відмову у задоволені заяви про скасування заходів забезпечення
30 грудня 2024 року №320/60193/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання(далі - заяви): Державної податкової служби України (далі - відповідач, заявник 1), ГУ ДПС у Київській області (далі - відповідач, заявник 2) про скасування заходів забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" (далі - позивач) до Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просило суд:
- заборонити ГУ ДПС у Київській області вчиняти будь-які дії, які с наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №10050314201900023 від 01.07.2019; №10070314201900006 від 01.07.2019; №10130314201900003 від 01.07.2019; №10130314201900011 від 01.07.2019; №10130314201900022 від 01.07.2019; №10130314201900056 від 01.07.2019; №10250314201900025 від 01.07.2019; №10310314201900013 від 01.07.2019 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності ТОВ “КОНВЕРС ЛІНКС»;
- заборонити ДПС України та ГУ ДПС у Київській області відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані ТОВ “КОНВЕРС ЛІНКС» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №10050314201900023 від 01.07.2019; №10070314201900006 від 01.07.2019: №10130314201900003 від 01.07.2019; №10130314201900011 від 01.07.2019; №10130314201900022 від 01.07.2019; №10130314201900056від 01.07.2019; №10250314201900025 від 01.07.2019; №10310314201900013 від 01.07.2019;
- заборонити вчиняти будь-які дії третім особам, що спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання здійснення господарської діяльності ТОВ “КОНВЕРС ЛІНКС» внаслідок визнання ГУ ДПС у Київській області недіючими ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним № 10050314201900023 від 01.07.2019; №10070314201900006 від 01.07.2019; №10130314201900003 від 01.07.2019; №10130314201900011 від 01.07.2019; №10130314201900022 від 01.07.2019; №10130314201900056 від 01.07.2019; №10250314201900025 від 01.07.2019; №10310314201900013 від 01.07.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ГУ ДПС у Київській області вчиняти будь-які дії, які є наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №10050314201900023 від 01.07.2019; №10070314201900006 від 01.07.2019; №10130314201900003 від 01.07.2019; №10130314201900011 від 01.07.2019; №10130314201900022 від 01.07.2019; №10130314201900056 від 01.07.2019; №10250314201900025 від 01.07.2019; №10310314201900013 від 01.07.2019 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності ТОВ “КОНВЕРС ЛІНКС».
Заборонено ДПС України та ГУ ДПС у Київській області відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані ТОВ “КОНВЕРС ЛІНКС» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №10050314201900023 від 01.07.2019; №10070314201900006 від 01.07.2019: №10130314201900003 від 01.07.2019; №10130314201900011 від 01.07.2019; №10130314201900022 від 01.07.2019; №10130314201900056 від 01.07.2019; №10250314201900025 від 01.07.2019; №10310314201900013 від 01.07.2019.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Представником Державної податкової служби України подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" не доведено належними та допустимими доказами про наявність об'єктивних підстав, які б беззаперечно вказували на необхідність забезпечення позову у справі.
Вказано, що зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" про забезпечення позову, а також доданих до заяви доказів не вбачається за можливе виокремити обставини, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів підприємства, за захистом яких він звертається до суду; позивачем не доведено наявності в даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених КАС України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову. Відповідач зазначив, що встановлення протиправності чи обґрунтованості оскаржуваних розпоряджень щодо анулювання ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю пальним потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні при розгляді справи по суті позовних вимог, а сама лише незгода заявника з підставами для прийняття органом, який видав ліцензію, розпорядження про анулюванню ліцензії, а також звернення до суду з позовом про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Заявник не погоджується з позицією позивача щодо забезпечення позову, та вважає необґрунтованими належним чином підстави при яких допускається забезпечення позову, а саме не розкрито очевидні ознаки протиправності рішень/дій/бездіяльності контролюючих органів.
Зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України регулюються Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зі змінами, (далі - Закон № 481). Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817), зокрема, оновлена процедура ліцензування діяльності у сфері обігу пального, передбачена Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481). З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон № 3817, крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49), який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року. При цьому, п. 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон № 481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817. Основні вимоги до виробництва пального визначено ст. 26 Закону № 3817. Згідно з частиною першою ст. 26 Закону № 3817 виробництво пального здійснюється суб'єктами господарювання за умови наявності ліцензії на право виробництва пального. ТОВ «Конверс Лінкс» здійснювало свою діяльність на підставі ліцензій: № 10050314201900023 від 01.07.2019; №10070314201900006 від 01.07.2019; №10130314201900003 від 01.07.2019; №10130314201900011 від 01.07.2019; №10130314201900022 від 01.07.2019; №10130314201900056 від 01.07.2019; №10250314201900025 від 01.07.2019; №10310314201900013 від 01.07.2019. Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817. Тобто з 27.07.2024 положення ст. 18 Закону № 481 щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, не застосовуються як такі, що суперечать положенням Закону № 3817. Звертає увагу суду, що пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону №3817 встановлено, що суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності: подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії. З огляду на зазначене вище зазначає, що частина 38 статті 18 Закону № 481 втратила чинність з 27.07.2024, оскільки її норми суперечать положенням пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817.
Крім цього повідомляє, що ТОВ «Конверс Лінкс» не може зареєструвати акцизну накладну з наступних підстав. Відповідно до статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. В Податковому кодексі України (далі - Кодекс) в п. 231.1 ст. 231 зазначено, що платник податку зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Пунктом 231.6 ст. 231 Кодексу встановлено, що реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.
Ухвалою суду від 25.12.2024 клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено до судового розгляду на 27.12.2024 о 13:00.
27.12.2024 у судове засідання з'явились представники сторін: позивача, відповідача, заявника 1, відповідача, заявника 2.
Під час судового засідання до суду надійшло клопотання (заява) відповідача, заявника 2 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 17.12.2024.
Ухвалою суду задоволено клопотання відповідача, заявника 2 про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову вх. №107775 від 27.12.2024 разом із заявою про скасування заходів забезпечення позову вх. №10698 від 24.12.2024.
Представником позивача подані письмові заперечення проти задоволення клопотання (заяви) відповідача, заявника 1 про скасування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні з метою встановлення балансу між витими заходами забезпечення позову та можливими негативними наслідками судом поставлено запитання відповідачам, заявникам 1 та 2: які негативні наслідки для відповідачів та держави можуть мати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 17.12.2024?
Представником відповідача, заявником 1 зазначено про те, що на його думку вжиті заходи є тотожними вирішенню справи судом до прийняття рішення по справі. В обґрунтування, які саме негативні наслідки може мати забезпечення позову представником відповідача, заявником 1 відповіді не надано.
Представником відповідача, заявником 2 вказано, що на його думку негативні наслідки полягають у тому що держава недоотримає кошти від штрафних санкцій які могли бути накладені на позивача. Також зазначено про те, що вид діяльності позивача пов'язаний з джерелами підвищеної небезпеки, отже на його думку є ризики провадження позивачем господарської діяльності без ліцензії. Які саме негативні наслідки можуть мати заходи забезпечення позову не конкретизовано.
Судом поставлено запитання представнику позивача, які негативні наслідки можуть мати місце стосовно нього скасування заходів забезпечення позову?
Представником зазначено, що на його думку в разі скасування заходів забезпечення позову ТОВ «Конверс Лінкс» не зможе реєструвати акцизні накладні, а враховуючи, що його діяльність полягає у торгівлі паливом це призведе до зупинення господарської діяльності. Також зазначає, що в свою чергу зупинення господарської діяльності призведе до звільнення найманих працівників у кількості майже 2000 працівників, що в умовах воєнного стану призведе до негативних наслідків для них та членів їх сімей. Оскільки ТОВ «Конверс Лінкс» має розгалужену систему паливно-заправних станцій (більш ніж 40 АЗС у декількох областях країни) є крупним платником податків, зупинення господарської діяльності призведе до не сплати податків до бюджету.
Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Наголосив на тому, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 сприяють ефективному захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся, а скасування заходів забезпечення позову може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами та фінансовими втратами як позивача, так і втратами надходжень до державного бюджету, тому позивач просить суд у задоволенні клопотань податкових органів відмовити повністю.
Суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені клопотання про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до частини 5 статті 157 КАС України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Аналізуючи положення процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слід зазначити, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Підставою для скасування заходів забезпечення адміністративного позову може бути спростування обставин, на підставі яких були вжиті ці заходи.
Більш того, скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановляння було порушено вимоги закону, зокрема, відсутні підстави для забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Згідно з статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі Закон №481) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до статті 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону №481).
Отже, анулювання зазначених ліцензій призводить до припинення відповідної ліцензованої діяльності позивача.
Таким чином, Київський окружний адміністративний суду в ухвалі від 17 грудня 2024 року дійшов до висновку, що викладені позивачем обставини та надані докази вказують на небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких буде необхідно докласти значних зусиль і витрат, оскільки заборона здійснення торгівлі пальним може призвести до повного зупинення господарської діяльності товариства.
Суд зазначає, що Державною податковою службою України та Головним управлінням ДПС у Київській області у поданих клопотаннях про скасування заходів забезпечення адміністративного позову не зазначено про усунення підстав, які зумовили вжиття судом заходів забезпечення позову в справі №320/60193/24 та з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Окрім того, заявником не спростовано обставини, на підставі яких були вжиті такі заходи та не вказано про нові обставини, що обґрунтовують необхідність скасування заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що доводи Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, викладені в поданому клопотанні, на обґрунтування наявності підстав для скасування заходів забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не погодження відповідачів із винесеним судовим рішенням (ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024), що не є підставою для скасування заходів забезпечення адміністративного позову. У той же час, незгода із судовим рішенням є підставою для оскарження ухвали суду про забезпечення позову в апеляційному порядку.
Також, суд приймає до уваги твердження позивача, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, анулювання яких призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді збитків, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, та необхідності вивільнення працівників, які його обслуговують, а тому невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, зокрема майнових наслідків заборони суб'єкту здійснювати певні дії.
Тому, суд також дійшов висновку, що встановлення заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ГУ ДПС у Київській області вчиняти будь-які дії, які с наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №10050314201900023 від 01.07.2019; №10070314201900006 від 01.07.2019; №10130314201900003 від 01.07.2019; №10130314201900011 від 01.07.2019; №10130314201900022 від 01.07.2019; №10130314201900056 від 01.07.2019; №10250314201900025 від 01.07.2019; №10310314201900013 від 01.07.2019 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності ТОВ “КОНВЕРС ЛІНКС», а також заборони ДПС України та ГУ ДПС у Київській області відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані ТОВ “КОНВЕРС ЛІНКС» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним до вирішення судом спору у цій справі відповідає предмету позову, є співмірним з ними та водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Також суд акцентує увагу на Рекомендаціях № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
У той же час, суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову вжиті судом є розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, а не вжиття таких заходів створить очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернулися до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Таким чином, підстави для задоволення клопотань про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 17 грудня 2024 року в адміністративній справі №320/60193/24 відсутні.
Керуючись статтями 157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотань (заяв) Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Леонтович А.М.