30 грудня 2024 року місто Київ № 640/23104/21
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в призначенні позивачу пенсії від 02 лютого 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 24.01.2021 та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача в ДП шахтоуправління "Червона зірка" з 09.11.1987 року по 26.12.1997 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 прийнято справу до провадження, постановлено здійснити розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем подано всі необхідні документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте відповідачем відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з неможливістю провести перевірку первинних документів, на підставі яких видавалася довідка про підтвердження пільгового стажу ДП шахтоуправління "Червона зірка" від 19.03.2014 №5 за період з 09.11.1987 року по 26.12.1997 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що згідно наданих гр. ОСОБА_1 документів про стаж: ідентифікаційний код, трудова книжка, довідка №5 від 19.03.2014, наказ №119 від 18.02.1997 (про проведення атестації) загальний страховий стаж складає 21 рік 5 місяців та 5 днів, пільговий стаж за списком №2 - відсутній. Довідка про підтвердження пільгового стажу від 19.03.2014 №5 за період з 09.11.1987 по 26.12.1997 видана ДП Шахтоуправління "Червона зірка", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, провести перевірку первинних документів на підставі яких видавались зазначена довідка не має можливості. Первинні документи (особова картка, атестації робочих місць, накази з особового складу) не надані. Отже, для зарахування періоду роботи період з 09.11.1987 по 26.12.1997 на ДП Шахтоуправління "Червона зірка" до пільгового стажу відсутні підстави.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 24.01.2021 №675 (веб-портал) щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.02.2021 №2600-0303-8/23044 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №2.
В листі зазначено, що згідно наданих гр. ОСОБА_1 документів про стаж: ідентифікаційний код, трудова книжка, довідка №5 від 19.03.2014, наказ №119 від 18.02.1997 (про проведення атестації) загальний страховий стаж складає 21 рік 5 місяців та 5 днів, пільговий стаж за списком №2 - відсутній. Довідка про підтвердження пільгового стажу від 19.03.2014 №5 за період з 09.11.1987 по 26.12.1997 видана ДП Шахтоуправління "Червона зірка", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, провести перевірку первинних документів на підставі яких видавались зазначена довідка не має можливості. Первинні документи (особова картка, атестації робочих місць, накази з особового складу) не надані.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулася до суду.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-XII) та від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Закон №1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням частини другої статті 24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону №1058-IV визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Стаття 45 Закону №1058-IV визначає серед іншого, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку , однак за наявності стажу для жінок 25 років з них не менше 10 років на відповідних роботах мають жінки 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. Жінки, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
В свою чергу, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно вимог статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку визначено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Однак, аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
Суд наголошує, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З трудової книжки ОСОБА_1 , установлено, що позивач працювала, зокрема:
з 09.11.1987 по 26.12.1997 апаратником хімволоочищення поверхні в елетромеханічному відділі у шахтоуправлінні "Червона Зірка" виробничого об?єднання "Донецьквугілля".
Записи у трудовій книжці позивача у спірний період з 09.11.1987 по 26.12.1997 містять інформацію про роботу позивача, про прийняття на роботу та звільнення з роботи.
Наведені записи трудової книжки читабельні, не містять виправлень/підчищень/закреслень, скріплені печаткою, зазначені реквізити наказів на підставі яких вони вносились. Відповідачем це не оспорюється.
На підставі викладеного, суд вважає, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження пільгового стажу позивача, який повинен бути врахований при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Довідкою ДП шахтоуправління "Червона Зірка" від 19.03.2024 №5 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів виданою ОСОБА_1 підтверджено те, що вона працювала повний робочий день на шахті №9 Капитальная шахтоуправління "Червона Зірка" виробничого об?єднання "Донецьквугілля" і за період з 09.11.1987 по 26.12.1997 виконувала гірничі роботи за професією апаратник хімволоочищення поверхні в елетромеханічному відділі, що передбачено Списком 2 розділом 1 підрозділом 1 код КП 2010100 а - 10065.
Суд зазначає, що в зазначеній довідці наявна інформація про характер роботи, період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період роботи.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (Далі Порядок №18-1).
Цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Разом з цим, суд звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі №423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17 та від 26.03.2020 у справі №264/2643/17.
Отже, враховуючи, що записами в трудовій книжці та уточнюючою довідкою підтверджено, що ОСОБА_1 працювала на посадах, що віднесені до професії із шкідливими і важкими умовами праці в період з 09.11.1987 по 26.12.1997, цей період є пільговими.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 09.11.1987 по 26.12.1997 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, належним та достатнім способом захисту прав позивача буде задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу позивача період роботи в ДП шахтоуправління "Червона зірка" з 09.11.1987 по 26.12.1997, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу позивача , що дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи в ДП шахтоуправління "Червона зірка" з 09.11.1987 по 26.12.1997" та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.01.2021 про призначення пенсії за віком згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, то судом не встановлено ухвалення відповідачем окремого рішення як акту індивідуальної дії. Водночас визнання протиправними дій відповідача є належним та достатнім способом захисту прав та інтересів позивача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Оскільки ухвалою суду від 25.08.2021 позивача звільнено від сплати судового збору, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи в ДП шахтоуправління "Червона зірка" з 09.11.1987 по 26.12.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи в ДП шахтоуправління "Червона зірка" з 09.11.1987 по 26.12.1997".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 24.01.2021 про призначення пенсії за віком згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.