25 листопада 2024 року № 320/43147/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,17156, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 31.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,17156, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003, застосувавши при цьому відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 31.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було протиправно відмовлено йому в перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,17156, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 31.08.2023. Вказане свідчить про порушення прав позивача.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області.
Позивач починаючи з 06.02.2014 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», шифр та вид пенсії - 431.
31.08.2023 за заявою позивача його було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на загальних підставах, шифр та вид пенсії - 101.
Розмір пенсії за віком позивачу обчислено з урахуванням страхового стажу 40 років 7 місяців 27 днів, стаж враховано по 30.06.2023. Коефіцієнт стажу складає 0,40583. Заробітна плата, визначена за період з 01.07.2000 по 30.06.2023. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески застосована в розмірі - 12 236, 71 гривень. Індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 1,88220.
Сплата страхових внесків, з яких розраховано середньомісячний заробіток, розпочата з 01.01.2006. При цьому, сплата страхових внесків страхувальником «Первомайська середня школа» за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 відсутня.
У відповідь на заяву Позивача, листом від 12.10.2023 №1000-0202-8/154657 Відповідач проінформував Позивача, що «…оскільки при призначенні пенсії страховий стаж враховано по даним трудової книжки, а страхувальником «Первомайська середня школа» не подано звітність за цей період, то заробітна плата для обчислення пенсії врахована по факту без сплати страхових внесків».
Тобто, Відповідач при призначенні пенсії Позивачу врахував заробітну плату за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003, хоча сплата страхових внесків страхувальником «Первомайська середня школа» за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 - відсутня.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із ст.9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачу було з 28.12.2017 року призначено пенсію за віком відповідно до п.2 ч.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Положеннями ст.27 Закону №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Зі змісту положень ч.2 ст. 40 Закону № 1058-ІV вбачається, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, до якої враховується коефіцієнт заробітної плати.
Показник індивідуального коефіцієнта заробітку прямопропорційний розмір пенсії.
Разом з тим, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислюється шляхом ділення суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески на суму середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Відтак слід дійти висновку про те, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислюється лише враховуючи ті періоди, за які особа отримувала заробітну плату та сплачувала страхові внески.
Однак, як встановлено судом, відповідач оптимізував пенсію позивача, шляхом вилучення із розрахунку періодів з 01.07.2000 по 31.12.2003.
Відповідно до додатків до протоколу про призначення пенсії позивача починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003 заробіток позивача дорівнює 0.
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, який був обчислений відповідачем на основі періодів, за які позивач не отримував заробітну плату та застосований для обчислення розміру пенсії позивача є протиправним та порушує права позивача.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови позивача в перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,17156, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 31.08.2023.
В той же час, враховуючи встановлення під час розгляду справ обставин порушення прав позивача, суд вважає, що належним способом їх відновлення є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,17156, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003, застосувавши при цьому відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 31.08.2023.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,17156, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 31.08.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,17156, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2003, застосувавши при цьому відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 31.08.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.