ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" грудня 2024 р. справа № 300/8074/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення про визнання придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє Саюк Назар Володимирович (надалі по тексту також - представник позивача), звернувся в суд до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач 1, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в якому просить скасувати рішення про визнання позивача придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 23.09.2024 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення придатності до військової служби, яка визнала його придатним на підставі статей 39в, 45б, 64в графи ІІ Розкладу хвороб, про що складено відповідний висновок Комісії у формі довідки від 23.09.2024 за №4/3285 (надалі по тексту також - довідка від 23.09.2024 за №4/3285, оскаржуване рішення, спірна довідка, оскаржувана довідка).
На переконання позивача, при постановленні коментованого висновку, відповідачем 1 не враховано наявність у ОСОБА_1 хронічних захворювань, не проведено необхідних досліджень, які могли б підтвердити або спростувати їх наявність, не забезпечено можливості надати Комісії консультаційні висновки та медичні виписки з історії хвороби, не враховано скарги останнього щодо його стану здоров'я.
У свою чергу, необхідність проведення вищезгаданих обстежень обґрунтована наявністю у позивача гіпертонічної хвороби, для визначення точного ступеня котрої, за доводами ОСОБА_1 , його мали направити на додаткове обстеження до профільного спеціаліста. Окрім цього, звернено увагу на порушення процедури здійснення медичного огляду, зокрема, в частині не проведення позивачу, серед іншого, загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові.
Як стверджує ОСОБА_1 , ним заявлялися клопотання про призначення більш детального, належного огляду та обстеження у вузькопрофільних спеціалістів в закладі охорони здоров'я, на котрі, тим не менш, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 не надано будь-якого реагування.
Вважаючи оскаржуване рішення Комісії про визнання позивача придатним до військової служби таким, що винесене з порушенням процедури прийняття рішення про придатність до військової служби та проведенням медичного огляду не в повному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Крім цього, одночасно в позовній заяві представник позивача заявив клопотання, в якому просив витребувати в ІНФОРМАЦІЯ_5 докази, які позивач просив надати відповідача: рішення військово-лікарської комісії щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби, а також інші наявні документи ОСОБА_1 , пов'язані з проходженням військово-лікарської комісії та мобілізації.
Також, представник позивача 28.10.2024 подав до канцелярії суду клопотання про витребування доказів від 28.10.2024, в якому вказав, що 14.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 надсилав адвокатський запит щодо отримання рішення за результатами проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, та інформації про мобілізацію позивача, однак запитувану інформацію відповідач так і не надав (а.с.59-67).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Клопотання представника позивача від 28.10.2024 про витребування доказів задоволено, водночас витребувано у сторін письмові докази, необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.68-69).
На виконання коментованої ухвали суду від 31.10.2024 позивачем скеровано письмові пояснення від 08.11.2024 із долученими до них письмовими доказами, реєстрація яких в канцелярії суду відбулась 08.11.2024 (а.с.73-102).
Представником позивача через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 08.11.2024 (а.с.103-104).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 вищезгадане клопотання представника позивача залишено без задоволення (а.с.105-107).
ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв'язку скерував клопотання за №9923 від 13.11.2024 про відкладення розгляду справи, що надійшло на адресу суду 18.11.2024 (а.с.113-114).
Ухвалою суду від 28.11.2024 в задоволенні вищезгаданого клопотання відповідача 2 відмовлено, витребувано повторно у ІНФОРМАЦІЯ_5 документи на пояснення (а.с.116-118).
ІНФОРМАЦІЯ_4 скористався правом подання відзиву за №10439 від 30.11.2024, який надійшов та зареєстрований в канцелярії суду 05.12.2024 (а.с.129-147). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини.
Посилаючись на приписи "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 (надалі по тексту також - Порядок №560) та "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 (надалі по тексту також - Положення №402), стверджує про порушення позивачем встановленого порядку оскарження рішення (постанови) ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі довідки від 23.09.2024 за №4/3285.
Окрім цього, звертаючи увагу на зміст підрозділу 3 розділу ІІ Положення №402, відповідач 2 виснує про проведення медичного огляду позивача у порядку та відповідно до встановленої процедури.
В межах долучених як додаток до коментованого відзиву пояснень за № НОМЕР_1 від 30.11.2024 (а.с.143-145), ІНФОРМАЦІЯ_4 не погоджується з доводами ОСОБА_1 в частині необхідності проведення позивачу, серед іншого, загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові, обґрунтовуючи зазначене відсутністю прямої вказівки на проведення вказаних аналізів під час мобілізації на особливий період.
Представником позивача через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 05.12.2024 скеровано відповідь на відзив (а.с.121-128), в межах якого останній спростовує доводи ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо відсутності прямої вказівки на проведення загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові під час мобілізації на особливий період, зокрема, посилаючись на зміст пункту 3.4 розділу ІІ Положення №402.
Серед іншого, звертає увагу, що долучена в якості додатку до відзиву на адміністративний позов копія картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 включає зазначення рентгенологічного (флюорографічного) обстеження органів грудної клітини від 23.09.2024 за №6748, проте такі ідентифікаційні дані збігаються із направленням на коментоване дослідження, водночас доказів проведення такого відповідачами не долучено.
Окрім того, наголошуючи на пункті 3.2 розділу ІІ Положення №402, за яким військовозобов'язаний за медичними показаннями оглядається лікарями інших спеціальностей, окрім визначених у такому пунктів, стверджує про протиправне не проведення огляду ОСОБА_1 саме лікарем-кардіологом.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов і відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно відомостей паспорту громадянина України серії " НОМЕР_2 , виданий 25.02.1998 Коломийським МВ УВМС Івано-Франківської області (а.с.7-13).
ІНФОРМАЦІЯ_6 23.09.2024 видано направлення за №480, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 , на медичний огляд військово-лікарською комісією для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я в "СВ" [Сухопутних військах] у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період (а.с.136).
Запис про коментоване направлення здійснено в Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_5 , розпочатий 19.07.2024. В межах внесених відомостей також міститься підпис ОСОБА_1 про отримання направлення на ВЛК та про ознайомлення з адміністративною та кримінальною відповідальністю за ухилення від проходження призову на військову службу за мобілізацією шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби (а.с.137-138).
Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 23.09.2024 проведено медичний огляд ОСОБА_1 для визначення ступеня придатності до військової служби.
За змістом картки обстеження та медичного огляду позивача (а.с.140), останній пройшов медичне обстеження наступними спеціалістами: терапевт, хірург, травматолог, невропатолог, офтальмолог, отоларинголог, дерматолог, психіатр, стоматолог. Окрім того, проведені додаткові методи обстеження, а саме рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки.
Графа 11 вищезгаданої картки "Інформація щодо стану мого здоров'я надана мною в повному обсязі. Попередження про надання неповної та недостовірної інформації" містить особистий підпис обстежуваного ОСОБА_1
В графі 12 "Діагноз та постанова ВЛК" викладено наступне: "(включаючи код, згідно чинного НК 025): Гіпертонічна хвороба І (першого) ступеня (І 10); Ускладнений сотеохондроз поперечного відділу хребта з незначним пор. (М 42); Викривлення носової перетинки з порушенням функції дихання (J 34.2).
На підставі статті 39в, 45б, 64в графи ІІ Розкладу хвороб, Таблиці додаткових вимог - Придатний до військової служби" (зворотній бік а.с.140).
До означеного документу долучено направлення ОСОБА_1 на флюорографію (рентген ОГК) за №67485 від 23.09.2024 та кардіограма позивача (а.с.139).
За результатами медичного обстеження ОСОБА_1 . Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії від 23.09.2024 за №4/3285 (а.с.141). На підставі статей 39в, 45б, 64в графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - придатний до військової служби.
Вважаючи оскаржуване рішення Комісії про визнання позивача придатним до військової служби таким, що винесене з порушенням процедури прийняття рішення про придатність до військової служби та проведенням медичного огляду не в повному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом, у якому просив скасувати рішення про визнання позивача придатним до військової служби, прийнятого у формі довідки.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі по тексту також - Закон №2232-XII).
Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За змістом частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону №2232-XII).
Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (надалі по тексту також - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, коментоване Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу, а також поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2 глави 1 розділу 1 Положення №402).
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (надалі по тексту також - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
При цьому, постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК, зокрема, такі скасовуються у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Слід зазначити, що члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об'єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
В контексті вищезгаданого, коментованим приписом також визначено обов'язки членів ВЛК, так, останні повинні добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов'язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов'язків.
Окрім цього, згідно пункту 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.
За змістом пункту 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Як визначено підпунктом "в" пункту 22.1 глави 22 розділу ІІ Положення №402, дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються: на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. У випадку діагностування у військовозобов'язаного, резервіста хвороби, зумовленої ВІЛ, діагноз та стаття Розкладу хвороб до військового квитка та облікової картки не записуються. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу.
Водночас, відповідно до пункту 22.7 глави 22 розділу ІІ Положення №402, постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі (пункт 22.3 глави 22 розділу ІІ Положення №402).
Так, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду (пункт 22.12 глави 22 розділу ІІ Положення №402).
При цьому, згідно пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов'язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Слід зауважити, що пунктом 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 передбачено наступне: медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Як вже встановлено судом вище, ІНФОРМАЦІЯ_6 23.09.2024 видано направлення за №480, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 , на медичний огляд військово-лікарською комісією для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я в "СВ" [Сухопутних військах] у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період (а.с.136).
Запис про коментоване направлення здійснено в Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_5 , розпочатий 19.07.2024. В межах внесених відомостей також міститься підпис ОСОБА_1 про отримання направлення на ВЛК та про ознайомлення з адміністративною і кримінальною відповідальністю за ухилення від проходження призову на військову службу за мобілізацією шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби (а.с.137-138).
Окрім того, зі змісту наведеного правового регулювання суд доходить висновку, що результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду мають наслідком прийняття постанови ВЛК, така, у випадку визначення придатності військовозобов'язаного до військової служби оформлюється довідкою ВЛК.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 23.09.2024 проведено медичний огляд ОСОБА_1 для визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії від 23.09.2024 за №4/3285 (а.с.141).
Порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних врегульований главою 3 розділу ІІ Положення №402.
Згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402, кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально.
Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду.
До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів".
В той же час, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Крім того, перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями (пункт 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402).
Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовозобов'язаного, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань, а також попереднього проведення медичних обстежень за визначеним переліком.
Перевіряючи дотримання процедури проведення медичного огляду позивача, суд зазначає, що у відповідності до Положення №402, огляд ОСОБА_1 здійснено наступними спеціалістами: терапевт, хірург, травматолог, невропатолог, офтальмолог, отоларинголог, дерматолог, психіатр, стоматолог, підтвердженням чого є відповідні записи у картці обстеження та медичного огляду позивача (а.с.141), котрі містять дату такого обстеження (23.09.2024), постановлені діагнози або ж характеристику стану останнього, як "здоровий", разом з підписами та відтисками мокрих печаток лікарів-членів ВЛК.
В той же час, графа 8 вищезгаданої картки "Результати додаткових методів обстеження" містить наступний перелік досліджень: загальний аналіз крові; біохімічний аналіз крові: вміст глюкози, вміст білірубіну, вміст АЛТ, вміст загального білка; серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); загальний аналіз сечі; рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки; електрокардіографічне дослідження; інші дослідження.
З наведеного переліку відмітка про проведення та результат медичного дослідження проставлена виключно до рентгенологічного (флюорографічного) обстеження органів грудної клітки із зазначенням дати проведення 23.09.2024, підписом лікаря та записом №6748.
Матеріали адміністративної справи містять направлення ОСОБА_1 на флюорографію (рентген ОГК) за №67485 від 23.09.2024 (а.с.139).
Коментоване направлення містить відтиск мокрої печатки та підписом лікаря-рентгенолога про те, що легені та серце в межах норми, а реквізити такого дозволяють суду констатувати, що картка обстеження та медичного огляду позивача не містить прямого зазначення про результати такого виду дослідження, натомість відсилає до заключення, вміщеного у направленні за №67485 від 23.09.2024.
Окрім того, суд зауважує, що графа 8, а саме "Електрокардіографічне дослідження" є незаповненою, натомість відповідачами долучено копію електрокардіограми позивача, проведеної 23.09.2024, що, на думку суду, підтверджує здійснення означеного виду дослідження.
Тим не менш, беручи до уваги пряму вказівку пункту 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 щодо обов'язковості проведення перед оглядом військовозобов'язаних загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначення групи крові та резус-належності, а також відсутність у картці ОСОБА_1 відомостей про проведення останніх, суд констатує допущене порушення процедури проведення медичного огляду позивача у цій частині.
Окремо суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , станом на дату проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби (23.09.2024) виповнилося 40 років, відтак Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягали проведенню також й вимір внутрішньоочного тиску та дослідження крові на цукор.
При цьому, в контексті доводів ОСОБА_1 про не врахування Комісією наявності у нього певних хронічних захворювань, не проведення необхідних досліджень, які могли б підтвердити або спростувати їх наявність, а також не надання можливості надати під час проходження медичного огляду та обстеження консультаційних висновків та медичних виписок з історії хвороби, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
В підтвердження вищезгаданих доводів до адміністративного позову ОСОБА_1 долучено наступні результати медичного дослідження, проведеного позивачем самостійно в Клінічному лікувально-діагностичному центрі "Сімедгруп", поза межами процедури проходження військово-лікарської комісії, обставина чого ним не заперечується, а саме: консультативне заключення ЛОРа [отоларинголога] від 01.10.2024 (а.с.15-16); висновок за наслідком проведення комп'ютерної томографії органів грудної клітки від 30.09.2024 (а.с.17); результат дослідження за №8206 від 01.10.2024 про визначення групи крові та резус-належності (а.с.18); результати дослідження загального аналізу крові за №8206 від 01.10.2024 (а.с.19-20); результати дослідження біохімічного дослідження крові за №8206 від 01.10.2024 (а.с.21); результати дослідження ліпідограми за №8206 від 01.10.2024 (а.с.22); результати дослідження гормонів щитоподібної залози за №8206 від 01.10.2024 (а.с.23); результати інфекційних досліджень за №8206 від 01.10.2024 (а.с.24); результати дослідження загального аналізу сечі за №8206 від 01.10.2024 (а.с.25); виписка з медичної карти стаціонарного хворого за №424 про знаходження ОСОБА_1 в умовах стаціонару для проведення комплексного обстеження з 30.09.2024 по 03.10.2024 (а.с.26-27); консультація кардіолога від 01.10.2024 (а.с.28); холтер звіт від 01.10.2024 (а.с.29-41); консультативне заключення невролога від 01.10.2024 (а.с.42); висновок за наслідком проведення магнітно-резонансної томографії поперекового відділу хребта від 02.10.2024 (а.с.43); висновок за наслідком проведення магнітно-резонансної томографії головного мозку від 30.09.2024 (а.с.44); висновок за наслідком проведення магнітно-резонансної томографії лівого колінного суглобу від 02.10.2024 (а.с.45).
Окрім того, до письмових пояснень від 08.11.2024, скерованих представником позивача на адресу суду (а.с.73-102), додано висновки за наслідком проведення відеоезофігогастродуоденоскопії від 01.10.2024 (а.с.81), колоноскопії (до куполу сліпої кишки) (а.с.82); результати ультразвукової діагностики органів черевної порожнини від 01.10.2024 (а.с.83), щитовидної залози від 01.10.2024 (а.с.84), дуплексного сканування екстракраніальних судин від 01.10.2024 (а.с.85).
Окремо позивачем наголошено, що за змістом виписки з медичної картки стаціонарного хворого за №424 про знаходження ОСОБА_1 в умовах стаціонару для проведення комплексного обстеження з 30.09.2024 по 03.10.2024 (а.с.26-27), останньому поставлено діагноз "Гіпертонічна хвороба І ст., 2 ст., ризик 4", при цьому, на переконання ОСОБА_1 , Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 не визначила відповідність даного діагнозу відповідній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби та не направила на додаткове обстеження до "профільного спеціаліста".
Так, довідка військово-лікарської комісії від 23.09.2024 за №4/3285 (а.с.141) містить наступні відомості стосовно діагнозу позивача: "(включаючи код, згідно чинного НК 025): Гіпертонічна хвороба І (першого) ступеня (І 10). Викривлення носової перетинки з порушенням функції дихання (J 34.2). Ускладнений остеохондроз поперечного відділу хребта з незначним порушенням функції (М 42)" .
На підставі статті 39в, 45б, 64в графи ІІ Розкладу хвороб, графи "-" ТДВ, ОСОБА_1 визнано таким, що "придатний до військової служби" (зворотній бік а.с.140).
Згідно правового регулювання, закріпленого пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (надалі по тексту також - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (надалі по тексту також - ТДВ) (додаток 3).
По-перше, варто відзначити, що у відповідності до абзацу 2 пункту 3.2 глави 2 розділу ІІ Положення №402, до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів кожним лікарем вносяться не тільки висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, але й подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз.
Окрім того, згідно абзацу 3 пункту 3.4 глави 2 розділу ІІ Положення №402, лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ [Електронної системи охорони здоров'я] та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ [Електронної системи охорони здоров'я] відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Суд звертає увагу, що вищезгадані у тексті судового рішення результати медичного дослідження, здійснені ОСОБА_1 за наслідком самостійного звернення до лікувально-діагностичного центру, саме у період з 30.09.2024 по 03.10.2024, тобто такі отримані після дати проведення медичного обстеження в межах проходження військово-лікарської комісії 23.09.2024, а, отже, очевидно не надавалися до ознайомлення лікарям-членам ВЛК та не могли бути ними враховані при формуванні висновку про придатність позивача до військової служби.
Також варто відзначити, що доводи ОСОБА_1 про не врахування ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 згаданих у таких медичних обстеженнях відомостей та/або діагнозів, а також заявлених клопотань про проведення більш детального огляду у окремих лікарів-спеціалістів, не знаходять свого документального підтвердження ані у Картці обстеження та медичного огляду позивача, ані шляхом подання ОСОБА_1 належних та достатніх доказів, котрі однозначно свідчили б про надання Комісії медичних документів, які характеризують його стан здоров'я, та, натомість, протиправно не взяті до уваги всупереч вимогам Положення №402.
Окремо слід зауважити, що в графі 11 вищезгаданої картки "Інформація щодо стану мого здоров'я надана мною в повному обсязі. Попередження про надання неповної та недостовірної інформації" містить особистий підпис обстежуваного ОСОБА_1 . Жодних відміток про зауваження щодо діагнозу, методів обстеження та їх результатів позивачем не зазначалось.
Більше того, до суду не надано інших доказів, котрі б вказували про позбавлення позивача права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у останнього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я.
По-друге, з приводу незгоди ОСОБА_1 щодо висновку про придатність останнього до військової служби, оформленого у формі довідки за №4/3285 від 23.09.2024, зокрема зауважень щодо встановленого ВЛК ступеню гіпертонічної хвороби, суд зауважує, що позивач не скористався правом оскаржити спірне рішення до ВЛК вищого рівня.
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК (абзац 1 пункту 20.2 глави 20 розділу II Положення №402).
Як визначено підпунктами 2.5.1 пункту 2.5, підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК та СП, що віднесена до позаштатних постійно діючих ВЛК, створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Так, ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (підпункт 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402).
Згідно пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
До штатних ВЛК, як встановлено пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402, належать Центральна військово-лікарська комісія (надалі по тексту також - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Відповідно до підпунктів 2.4.4, 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК регіону здійснює розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також, серед іншого, уповноважена приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК (пункт 3.3 глави 3 розділу I Положення №402).
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402).
Разом з тим, доказів, що позивач звертався до ВЛК обласної ТЦК та СП та/або до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду надано не було.
По-третє, аргументи позивача в частині необхідності врахування ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 окремих хворобливих станів ОСОБА_1 , а також хибну оцінку останніх, судом не приймаються, з огляду на те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16.
Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Більше того, суд наголошує, що в межах розгляду даної адміністративної справи, не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.
Вище по тексту судового рішення вже сформовано висновок про порушення відповідачем-1
процедури медичного обстеження та огляду в частині не проведення перед оглядом ОСОБА_1 загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначення групи крові та резус-належності, а також виміру внутрішньоочного тиску та дослідження крові на цукор, як це встановлено вимогами пункту 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402.
Разом із тим, суд відзначає, що не в праві оцінювати вплив наявності чи відсутності результатів означених медичних досліджень на підсумковий висновок про придатність ОСОБА_1 до військової служби, тим не менш вважає за необхідне зауважити відсутність порушень Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині решти проведення медичного огляду та обстеження позивача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом із тим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім цього, як передбачено частиною 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як вже було відзначено вище, суд вправі перевірити законність постанови ВЛК виключно в межах дотримання процедури прийняття такої, при цьому, враховуючи обставину відсутності у суду права надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання ОСОБА_1 таким, що придатний чи непридатний до військової служби, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти рішення на предмет придатності ОСОБА_1 до військової служби з урахуванням вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Усі інші аргументи і доводи відповідачів, викладені у відзиві та позов та письмових поясненнях, не змінюють сформованих судом висновків у даній справі.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача буде:
визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого довідкою від 23.09.2024 за №4/3285;
зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти рішення на предмет придатності ОСОБА_1 до військової служби з урахуванням вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжна інструкція №9725-1965-0744-1357 від 22.10.2024 (а.с.57).
За відомостями Автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, за даним платіжним документом до бюджету проведено зарахування судового збору в сумі 1211,20 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , то саме з відповідача-1 підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 211,20 гривень.
Як визначено частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до котрих, в тому числі, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
ОСОБА_1 в адміністративному позові просить стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, станом на дату ухвалення рішення у справі №300/8074/24, в матеріалах адміністративного позову містяться:
ордер серії "АТ" за №1069062 від 22.10.2024, виданий ОСОБА_3 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги за №94/2024 від 11.10.2024 (а.с.54);
свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Саюка Назара Володимировича серії "ІФ" за №001087, виданий 12.08.2016 (а.с.49);
договір про надання правової допомоги за №94/2024 від 11.10.2024, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.50-53);
акт здачі-прийняття наданих послуг між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 22.10.2024 (а.с.56);
довідка про сплату вартості правничої допомоги від 22.10.2024 (а.с.55).
За змістом частини 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.
Згідно акту здачі-прийняття наданих послуг від 22.10.2024 (а.с.56), на виконання договору про надання правової допомоги за №94/2024 від 11.10.2024, адвокатом вчинено наступні дії:
надання консультації та розробка правової позиції (кількість витрачених годин склала 5 год., вартість становить 10 000,00 гривень);
підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів по справі (кількість витрачених годин склала 5 год., вартість становить 10 000,00 гривень.
Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 20 000,00 гривень.
В даному випадку, суд враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.".
Суд також звертає увагу на те, що рішенням Вищої Ради Правосуддя від 24.11.2020 за №3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді правосуддя України застосування показники середньої тривалості розгляду судовий справ при ухвалені судових рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ адміністративного судочинства становить 379 хв. (6,31 год).
Із вказаного слідує, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування для розгляду судами в цілому адміністративної справи визначено середню затрату часу в значенні 6,31 год., в той час як представником позивача у даній справі надання консультації та вивчення матеріалів справи, правової позиції, а також підготовка позовної заяви взагалі не окреслено затрати часу.
В будь якому випадку розмір гонорару адвоката повинен бути прив'язаний і обґрунтований, виходячи із складності справи, затраченого адвокатом робочого часу на відповідну допомогу та вартості послуг такого адвоката, який її оцінює як правило із розрахунку вартості однієї робочої години, зважаючи на його авторитет і ділову репутацію.
Не применшуючи значення і роль професійного фахівця у галузі права та не втручаючись у його право на самостійне визначення і оцінку вартості власних знань, здобутого досвіду і авторитету як представника у даній справі, надання в інтересах ОСОБА_1 консультації та розробка правової позиції, підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів по справі, на переконання суду, безумовно потребують певної затрати часу та зусилля, втім, беручи до врахування обсяг та складність справи, тривалість витраченого адвокатом часу, а також критерій якості й співмірності, суд вважає заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень не пропорційною із обсягом наданих послуг, складністю та характером даної справи.
При цьому, суд також враховує ту обставину, що із позовної заяви судом враховано не більш, як 20% правового та фактичного обґрунтування, в решті судом здійснено самостійно визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи відповідно до статті 9 КАС України.
Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, на переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 4000,00 гривень.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого довідкою від 23.09.2024 за №4/3285.
Зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти рішення на предмет придатності ОСОБА_1 до військової служби з урахуванням вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402, та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень (чотири тисячі гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 ;
представник позивача - адвокат Саюк Назар Володимирович (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії "АТ" за №1069062 від 22.10.2024; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії "ІФ" за №001087, виданий 12.08.2016), вул. Незалежності, буд. 4, оф. 515, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 1 - Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 суб'єкта владних повноважень при якому діє Комісія), АДРЕСА_2 ;
відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), АДРЕСА_3 .
Суддя Чуприна О.В.