ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" грудня 2024 р. справа № 300/7416/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про
визнання протиправним та скасування рішення від 23.08.2024 № 091630021279 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, в зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993;
зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII починаючи з 23.06.2024, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 02.12.1996 по 26.07.1999.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, в зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993, оскільки позивачем було подано всі необхідні документи для призначення вказаної пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, зокрема: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, серії НОМЕР_1 , довідку, видану виконкомом Рафалівської селищної ради про періоди проживання на території посиленого радіологічного контролю, трудову книжку. Зазначено, що пенсійним органом протиправно не було взято до уваги посвідчення потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії серії НОМЕР_2 , оскільки вказане посвідчення є основним документом який підтверджує право позивача на пільги, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення. Також, в рішенні протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи з 02.12.1996 по 26.07.1999, з обґрунтувань що в записах про прийняття та звільнення з роботи відсутні номери та дати наказів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області отримало копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.28).
Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.08.2024 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, та доданими до заяви документами.
Згідно посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії Серії НОМЕР_2 позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю (щільність забруднення ґрунту цезієм - 137 від 1 до 5 кі (км2) (а.с.9).
За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 23.08.2024 № 091630021279 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, в зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993.
Враховано страховий стаж 31 рік 4 місяці 16 днів.
Встановлено, що період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 відповідно до довідки від 13.06.2024 № 02-24/759 складає 2 роки 8 місяців 11 днів.
Відповідно до трудової книжки від 07.05.1990 до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.12.1996 по 26.07.1999, з обґрунтувань що в записах про прийняття та звільнення з роботи відсутні номери та дати наказів. Зазначено, що для зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду роботи необхідно надати уточнюючу довіку з посиланням на первинні документи та довідку про реорганізацію (а.с.21).
Згідно довідки від 13.06.2024 № 02-24/759 виданої виконкомом Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області позивач дійсно проживала в смт Рафалівка Вараського (Володимирецького) району Рівненської області у періоди: з 09.01.1974 по 03.10.1986, з 06.08.1987 по 28.08.1987, з 22.10.1990 по 20.03.2006. Смт Рафалівка згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 входить в перелік радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (ІV категорії) (а.с.19).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 у період з 02.12.1996 по 26.07.1999 позивач працювала на посаді бармена в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ФОП ОСОБА_2 , в записах про прийняття та звільнення з роботи відсутні номери та дати наказів. (а.с.11 зворот).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення врегульовані статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII.
Згідно абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: потерпілі від Чорнобильської катастрофи:
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку: 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII є факт проживання та (або) праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4-х років до 01.01.1993.
Відповідно до посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії Серії НОМЕР_2 позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю (щільність забруднення ґрунту цезієм - 137 від 1 до 5 кі (км2) (а.с.9).
Згідно пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (в редакції чинній на момент видачі позивачу посвідчення) громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.
Наявність у позивача посвідчення "громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю" категорії 4 серії B підтверджує факт проживання станом на 01.01.1993 на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років, оскільки наведена обставина є умовою для видачі такого посвідчення відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (в редакції чинній на момент видачі позивачу посвідчення).
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій у пункті 25 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі № 460/38580/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищенаведене, враховуючи приписи пункту 6 Порядку від 25.08.1992 № 501 оскільки позивач згідно посвідчення 4 категорії Серії НОМЕР_2 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4-х років до 01.01.1993, то позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII.
Отже, відповідач протиправно оскаржуваним рішенням від 23.08.2024 № 091630021279 відмовив позивачу призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, з мотивів відсутності необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993.
Таким чином, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на призначення з 23.06.2024 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII.
Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу період роботи з 02.12.1996 по 26.07.1999, суд зазначає наступне.
Згідно частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Також відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Як встановлено, оскаржуваним рішенням відповідно до трудової книжки від 07.05.1990 до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 02.12.1996 по 26.07.1999, з обґрунтувань що в записах про прийняття та звільнення з роботи відсутні номери та дати наказів. Зазначено, що для зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду роботи необхідно надати уточнюючу довіку з посиланням на первинні документи та довідку про реорганізацію (а.с.21).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 у період з 02.12.1996 по 26.07.1999 позивач працювала на посаді бармена в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ФОП ОСОБА_2 , в записах про прийняття та звільнення з роботи відсутні номери та дати наказів. (а.с.11 зворот).
Однак, вищевказані недоліки трудової книжки не можуть бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливала на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки, та не може нести негативні наслідки за окремі їх недоліки.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що період роботи з 02.12.1996 по 26.07.1999 слід зарахувати до страхового стажу позивача.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII починаючи з 23.06.2024 суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII починаючи з 23.06.2024, як передчасних.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. Слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в призначенні пенсії від 23.08.2024 № 091630021279; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу з 23.06.2024 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати позивачу до страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 період роботи на посаді бармена в кафе "Транзит" з 02.12.1996 по 26.07.1999. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в призначенні пенсії від 23.08.2024 № 091630021279.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 23.06.2024 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 період роботи на посаді бармена в кафе "Транзит" з 02.12.1996 по 26.07.1999.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.