з питань визнання рішень, дій та бездіяльності боржника протиправними
30 грудня 2024 року Справа № 280/2057/21 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; місце реєстрації (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 39461 гривня 16 копійок із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 29 березня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4258 гривень 75 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258 гривень 75 копійок за період з 01 березня 2018 року по 29 березня 2020 року включно в сумі 106193 гривні 99 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення суду набрало законної сили 28 жовтня 2021 року.
08 січня 2024 року позивачу видані виконавчі листи.
29 серпня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , подана в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій ОСОБА_2 , зокрема, просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця обчислення січень 2008 року при виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №280/2057/21, постановити окрему ухвалу про притягнення до відповідальності командира військової частини НОМЕР_2 , який відповідальний за нарахування та виплату позивачу індексації при виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №280/2057/21.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач не виконує рішення суду та при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача враховув як базовий місяць січень 2016 року, що призвело до сплати лише 3306,29 грн.
Ухвалою суду від 30 серпня 2024 року заяву ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 18 травня 2021 року у справі № 280/2057/21 повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції представник позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №280/2057/21 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Адміністративна справа № 280/2057/21 надійшла на адресу Запорізького окружного адміністративного суду 24 грудня 2024 року.
Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, в адміністративній справі №280/2057/21, призначено до розгляду без виклику учасників справи у порядку письмового провадження, а також витребувано від Військової частини НОМЕР_2 детальний розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, проведеної на виконання судового рішення у справі № 280/2057/21.
26 грудня 2024 року на виконання вимог вказаної ухвали від представника Військової частини НОМЕР_2 на адресу суду надійшла довідка -розрахунок суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 квітня 2017 року по 29 березня 2020 року.
Відповідач письмових пояснень щодо вказаної заяви до суду не подав.
Суд розглянув заяву позивача по суті та зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду по справі № 802/1933/18-а від 21 листопада 2019 року.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд враховує сталу практику Верховного Суду, викладену у своїх рішеннях, за якою звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а).
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів, ані пред'явлення одержаних виконавчих листів по справі № 280/2057/21 до органів державної виконавчої служби, ані доказів того, що державним виконавцем, у разі відкриття виконавчого провадження, використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення. Відтак, звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача.
Також, суд звертає увагу заявника на те, що разом із заявою у якості додатків до неї та на підтвердження факту проведення неправильного розрахунку індексації грошового забезпечення позивача на виконання судового рішення у справі № 280/2057/21 ним до суду надано лист Військової частини НОМЕР_2 , яким адвоката Дяченка О.М, повідомлено про виконання судового рішення у справі № 280/2837/22 не у відношенні позивача, а його іншого клієнта. Довідка-розрахунок, додана до заяви також позивача жодним чином не стосується.
Керуючись статтями 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалу складено та підписано 30 грудня 2024 року.
Суддя Д.В. Татаринов