30 грудня 2024 року о/об 11 год. 00 хв.Справа № 280/10075/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.07.2024 по 23.10.2024 включно заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600,00 грн.; 2) зобов'язати Офіс Генерального прокурора провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 01.07.2024 по 23.10.2024 включно на підставі ч.3, ч.4, ч.5 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028,00 грн., із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів; 3) визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 130 днів відпустки, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600,00 грн.; 4) зобов'язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані 130 днів відпустки, з яких 116 днів виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн., та 14 днів - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн., із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів.
У позовній заяві зазначено наступне: «… З 10 листопада 2008 року по 23 жовтня 2024 року (по день звільнення з органів прокуратури) я працював в органах прокуратури України на різних посадах, у т.ч. з 05 вересня 2022 року по 23 жовтня 2024 року - прокурором відділу в Офісі Генерального прокурора, що підтверджується копією трудової книжки, яка додається. Частиною 1 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частин 2, 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок. З 01 січня 2022 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: - дітей віком до 6 років - 2563 гривні; - дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні; - працездатних осіб - 3028 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; - осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривні. Усупереч вимогам ч. 1 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» у липні, серпні, вересні та жовтні 2024 року моя заробітна плата на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора обчислювалась не на підставі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн, а виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, 1600 грн. У зв'язку з цим мій місячний посадовий оклад становив 52 000 грн (25 х 1600 х коефіцієнт 1,3) , хоча мав становити 98 410 грн (25 х 3028 х коефіцієнт 1,3) . Крім того, у зв'язку зі звільненням з органів прокуратури з 23.10.2024, зі мною проведено розрахунок, а саме мені нараховано грошову компенсацію за невикористані дні відпустки тривалістю 130 календарних днів (116 днів за відпрацьований період з 15.06.2020 по 31.12.2023 та 14 днів за відпрацьований період з 01.01.2024 по 23.10.2024) на загальну суму 297 030, 50 грн, з урахуванням податків та інших обов'язкових платежів (підтверджується довідкою про невикористані дні відпустки та розрахунковим листом за жовтень 2024 року). При нарахуванні зазначеної суми компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки відповідачем при розрахунку посадового окладу також використано прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 грн. Вважаю, що застосування спеціального прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадового окладу прокурора є неправомірним та суперечить Конституції України, законам України «Про прокуратуру», «Про прожитковий мінімум», які не передбачають окремого розміру прожиткового мінімуму для обчислення заробітної плати прокурора. Через неправомірне застосування відповідачем розміру посадового окладу 1600 грн. у період з 01 липня 2024 року по 23 жовтня 2024 року включно мені нараховано та виплачено заробітну плату, а також компенсацію за невикористані відпустки при звільненні у меншому розмірі. Такі протиправні дії відповідача порушують гарантії незалежності прокурора, які встановлені нормами національного законодавства та міжнародного права; мають ознаки дискримінації за професійною ознакою; порушують принцип юридичної визначеності як складової принципу верховенства права. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Відповідно до статті 4 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) організація та діяльність органів прокуратури визначаються Конституцією України, цим та іншими Законами України. … Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, установлено, що 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури встановлено в розмірі 1600 гривень. … Таким чином, у даному випадку визначений законодавцем у законах про державний бюджет станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не суперечить вимогам Закону № 1697-VII та не свідчить про протиправну бездіяльність Офісу Генерального прокурора з огляду на те, що заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася і виплачувалася з урахуванням чинних законодавчих актів. … Таким чином, імперативом для Офісу Генерального прокурора є встановлені в законах України про державні бюджети норми, які не підлягають розширеному тлумаченню або застосуванню, як альтернативні. У зв'язку з цим Офіс Генерального прокурора позбавлений повноважень щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснення нарахування заробітної плати прокурорам, виходячи з розміру посадового окладу, передбаченого статтею 81 Закону № 1697-VII, який розрахований з іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж передбачено законами про державний бюджет для розрахунку посадового окладу прокурора окружної прокуратури. Наведене свідчить про відсутність з боку Офісу Генерального прокурора протиправних дій (бездіяльності) щодо ненарахування та невиплати заробітної плати ОСОБА_1 …».
Відповідач заперечував проти позовної заяви.
Судом вивчено відповідь позивача на відзив на позовну заяву, заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву, додаткові пояснення відповідача.
Ухвалою судді від 04.11.2024 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
За матеріалами справи, ОСОБА_1 працював на посаді прокурора відділу в Офісі Генерального прокурора у період з 05.09.2022 по 23.10.2024.
Судом досліджено всі документи, наявні у матеріалах даної адміністративної справи,
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
У ст.92 Конституції України зазначено: «Виключно законами України визначаються: … 14) судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури; …».
У ст.131-1 Конституції України зазначено: «… Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. …».
У ст.81 Закону України «Про прокуратуру» зазначено: «1. Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. 2. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. Заробітна плата прокурора - стажиста окружної прокуратури складається з посадового окладу, який установлюється в розмірі двох третин посадового окладу прокурора окружної прокуратури, та надбавки за вислугу років. 3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. 4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3. 5. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі: 1) Генерального прокурора - 1,7 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 2) першого заступника Генерального прокурора - 1,5 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 3) заступника Генерального прокурора - 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 6) керівника обласної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 7) першого заступника керівника обласної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 8) заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 9) керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 11) керівника окружної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 12) першого заступника керівника окружної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 13) заступника керівника окружної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 14) керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора окружної прокуратури. … 7. Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України. 9. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.».
Відповідно до п.4 ч.5 ст.7 Закону України «Про прокуратуру» єдність системи прокуратури України забезпечується: фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України.
Згідно з ч.1 ст.90 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. (…).
У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зазначено: «Установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: … працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; …».
У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» зазначено: «Установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: … працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; …».
У ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» зазначено: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку. Прожитковий мінімум, визначений для осіб, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню, збільшується на суму обов'язкових платежів.».
За ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Для оцінки рівня життя в регіоні, розроблення та реалізації регіональних соціальних програм, визначення права на призначення соціальної допомоги, що фінансується за рахунок місцевих бюджетів, органами місцевого самоврядування може затверджуватися регіональний прожитковий мінімум, не нижчий від установленого відповідно до цього Закону.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
Конституційним Судом України не визнано неконституційним положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у частині установлення з 01.01.2023 прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для «працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень».
Також, Конституційним Судом України не визнано неконституційним положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині установлення з 01.01.2024 прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для «працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень».
З матеріалів справи вбачається, що позивачу виплати заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні відпустки здійснювались відповідно до виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) та приписів бюджетного законодавства.
Матеріальний стан позивача у 2023 році, у 2024 році у порівнянні з минулими роками не погіршився.
Протилежного позивачем не доведено.
У суду відсутні зауваження до нарахування та виплати відповідачем позивачу заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні відпустки.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 30.12.2024.
Суддя О.О. Прасов