18 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6231/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.В.
учасники справи:
позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ;
відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Блага Оксана Петрівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
27 вересня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), в якому просить суд: "1. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача ГУ ДПС у Закарпатській області від 10.04.2024 року №00031260705 про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 127050,00 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , у 2018 році позивач змінив місце проживання та реєстрації на АДРЕСА_3 . Відповідно до поданого позивачем ДПС повідомлення за формою 20 ОПП зареєстровано торгову точку, магазин за адресою: АДРЕСА_4 . Позивач зазначає, що відповідачем було застосовано до нього штрафну санкцію, оскільки у розрахункових документах були відсутні реквізити адреси господарської одиниці, при цьому позивач стверджує, що всі операції проводились через РРО та видавались покупцям розрахункові документи. У підтвердження посилається на копії фіскальних чеків, наявність яких не заперечується контролюючим органом. Проте, вказує, що висновки відповідача ґрунтуються лише на тому, що у чеках зазначена адреса м. Тячів, вул. Довженка, 6 замість м. Тячів, вул. Кошута, 65. Позивач, не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що, що на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України працівниками Головного управління ДПС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку магазину "Люкс меблі" за адресою: м. Тячів, вул. Кошута, 65, за результатами якої було складено акт, яким встановлено порушення статті 3 пункту 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР року, статті 38 пункту 28 Закону України "Про платіжні послуги" № 1591-ІХ від 30 червня 2021 року. Зокрема зазначив, що під час проведення фактичної перевірки позивача було встановлено, що в розрахункових документах були відсутні реквізити адреси господарської одиниці, оскільки адреса, яка зазначена в документах на користування господарської одиниці і зазначена в рядку 5 форми 20 ОПП повідомлення в ДПС, не відповідає адресі, зазначеній в чеках.
Під час розгляду справи позивач свої вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені у позові. Просив суд його вимоги задовольнити повністю.
Під час розгляду справи представник відповідача. Просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його вимог з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 11 листопада 2014 року позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, з адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , з основним видом діяльності: 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (а.с. 7).
Відповідно до поданого до ДПС 26 вересня 2024 року повідомлення за формою 20 ОПП позивачем було зареєстровано торгову точку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 29).
У період з 16 жовтня 2023 року по 28 грудня 2023 року позивач реалізував з торгової точки в АДРЕСА_4 меблів та приладдя покупцям на суму 257600 грн, а саме: 16 жовтня 2023 року "передпокій "Реприза"" на суму 7000 грн, 16 жовтня 2023 року "столик "Шанс"" на суму 4800 грн, 01 листопада 2023 року "матрац" на суму 6000 грн, 01 листопада 2023 року "матрац" на суму 6000 грн, 01 листопада 2023 року, "каркас на матрац" на суму 4100 грн, 04 листопада 2023 року "ліжко та приліжкові" на суму 20700 грн, 17 листопада 2023 року "спальню "Тедді"" на суму 39000 грн, 27 листопада 2023 року "диван коричневий" на суму 11400 грн, 30 листопада 2023 року "шафу-купе" на суму 11900 грн, 30 листопада 2023 року "комплект стіл стільці" на суму 16000 грн, 07 грудня 2023 року "кухню" на суму 40000 грн, 07 грудня 2023 року витяжку "Франке", "духовий шкаф "Вентолюкс", варочну поверхню "Вентолюкс" на суму 17900 грн, 15 грудня 2023 року "шафу-купе" на суму 11500 грн, 15 грудня 2023 року "спальню" на суму 34000 грн, 15 грудня 2023 року "ліжко" на суму 17500 грн, 28 грудня 2023 року "диван кофейний з дерев'яними ножками" на суму 9800 грн, та видано товарні чеки з індивідуально визначеними номерами та к'юаркодами про відпуск товарів та отримання позивачем готівки в касу, переведені в фіскальний режим та зареєстровані в Електронному кабінеті позивача, були зафіксовані відповідачем як фіскальні (а.с.а.с. 8-23).
Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 08 січня 2024 року за № 13-П "Про проведення фактичної перевірки" на підставі статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.10, статті 75 пункту 75.1 підпункту 75.1.3, статті 80 пункту 80.2 ПК України наказано провести у січня-лютому 2024 року фактичні перевірки згідно з переліком, зокрема ОСОБА_1 (а.с.а.с. 97-99).
На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС у Закарпатській області - видані направлення, зокрема за № 593/07-16-07-05 від 15 лютого 2024 року та за № 594/07-16-07-05 від 15 лютого 2024 року на проведення фактичної перевірки (а.с. 55).
За результатами фактичної перевірки вказаними посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт за № 2841/0716/13РРО/2944022810 (бланк № 001694) від 04 березня 2024 року (далі по тексту - акт перевірки) про результати фактичної перевірки (а.с.а.с. 30-33).
Висновками акту перевірки встановлено порушення статті 3 пункту 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР року (далі по тексту - Закон України № 265/95- ВР), статті 38 пункту 28 Закону України "Про платіжні послуги" № 1591-ІХ від 30 червня 2021 року.
У вказаному акті, зокрема встановлено, недотримання позивачем законодавства щодо забезпечення торгової точки можливістю здійснення безготівкових розрахунків та не видано чеки, а саме на момент перевірки в магазині "Люкс меблі" АДРЕСА_4 був відсутній банківський термінал, а також встановлено факт невидачі відповідного розрахункового документу.
На підставі цього акту ГУ ДПС у Закарпатській області від 10 квітня 2024 року прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення № 00031260705, яким за порушення статті 3 пункту 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі статті 17 пункту 1 цього Закону та статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.3 Податкового кодексу України до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 127050 грн (а.с.а.с. 26-28).
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив таке в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 15 частини 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.4 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із статтею 75 підпунктом 75.1.3 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.9 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Відповідно до статті 80 пункту 80.2 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
За результатами фактичної перевірки позивача посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт за № 2841/0716/13РРО/2944022810 (бланк № 001694) від 04 березня 2024 року про результати фактичної перевірки, яким було встановлено порушення статті 3 пункту 2 Закону України № 265/95- ВР, статті 38 пункту 28 Закону України "Про платіжні послуги" № 1591-ІХ від 30 червня 2021 року (а.с.а.с. 30-33).
У вказаному акті, зокрема встановлено, недотримання позивачем законодавства щодо забезпечення торгової точки можливістю здійснення безготівкових розрахунків та не видано чеки, а саме на момент перевірки в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " АДРЕСА_4 був відсутній банківський термінал, а також встановлено факт невидачі відповідного розрахункового документу.
На підставі цього акту ГУ ДПС у Закарпатській області від 10 квітня 2024 року прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення № 00031260705, яким за порушення статті 3 пункту 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі статті 17 пункту 1 цього Закону та статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.3 Податкового кодексу України до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 127050 грн (а.с.а.с. 26-28).
Таким чином, ппозивача притягнуто до відповідальності за статтею 17 пункт 1 Закону України №265/95-ВР, яким передбачені фінансові санкції за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Між тим судом встановлено, що 11 листопада 2014 року позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, з адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , з основним видом діяльності: 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (а.с. 7).
В подальшому позивач змінив місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 , що не заперечується учасниками справи.
Крім того, відповідно до поданого до ДПС 26 вересня 2024 року повідомлення за формою 20 ОПП позивачем було зареєстровано торгову точку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 29).
Таким чином, судом встановлено, що позивач має два можливих об'єкти здійснення підприємницької діяльності, а саме за адресою: АДРЕСА_4 та за адресою: АДРЕСА_3 .
Підставою для застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 127050 грн у відповідності статті 17 пункту 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" слугувало те, що у чеках зазначена адреса м. Тячів, вул. Довженка, 6 замість АДРЕСА_4 , що не заперечувалось відповідачем під час розгляду даної справи.
З вказаними висновками контролюючого органу суд не може погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 3 пункту 2 Закону України № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до статті 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Статтею 8 Закону України № 265/95-ВР, передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі Положення 220/28350).
Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Фіскальний касовий чек на товари (послуги) " Положення фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об'єктів оподаткування" та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3).
Як вбачається із розрахункових документів, судом встановлено, що позивачем реалізовано в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " товари в АДРЕСА_4 та в АДРЕСА_3 (а.с.а.с. 8, 14, 18, 19).
Суд зауважує, що вказані розрахункові документи містять назву суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , назву господарської магазину LUX-mebel, також вказано РНОКПП НОМЕР_1 суб'єкта господарювання.
Суд вважає, що зміст долучених до справи розрахункових документів дає можливість чітко ідентифікувати суб'єкта підприємницької діяльності, який видав розрахунковий документ, назву одиниці господарювання, встановити суму сплачених коштів за товари. При цьому, неточність у відповідних розрахункових документах адреси АДРЕСА_3 замість АДРЕСА_4 , не спростовує того факту, що такі розрахункові документи видані покупцям, і в цих документах зазначена повна сума покупки.
А отже, лише сам факт зазначення в адресі одиниці господарювання АДРЕСА_3 замість АДРЕСА_4 , у фіскальних чеках не є достатньою підставою для застосування для позивача штрафної санкції на підставі статті 17 пункту 1 Закону України № 265/95-ВР, оскільки метою визначених цією нормою штрафних санкцій у таких значних розмірах, як і 100 та 150 відсотків від вартості проданих товарів (робіт/послуг), є перш за все боротьба з укриттям від обліку отриманих доходів під час продажу товарів, а не дотримання форми розрахункових документів. Тому нарахування позивачу на підставі статті 17 пункту 1 Закону України № 265/95-ВР штрафної санкції не відповідає вказаній меті.
Водночас слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 16 травня 2024 року у справі № 520/4564/23 наголосив, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту. Тобто, законодавець визначив обов'язок, за невиконання якого не встановив відповідальність, встановлену статтею 17 Закону № 265/95-ВР.
У цій же постанові Верховний Суд підкреслив, що до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за статтею 17 пунктом 1 Закону України № 265/95-ВР, а саме, як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Виключенням з цього правила можна вважати видачу такого фіскального чеку, в якому не зазначено тих обов'язкових реквізитів, що встановлені у Положенні №13, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції, та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.
Зазначений висновок узгоджується з правовим підходом, наведеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22.
За приписами статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Натомість, судом з'ясовано та відповідачем в цілому не заперечується та обставина, що позивач сплатив усі необхідні податки до бюджету. Тобто, наведені в акті фактичної перевірки обставини жодного впливу на реальність здійснення господарської операції як і на формування неправильних показників податкової звітності не мали.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог статті 3 пункту 2 Закону України № 265/95.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 10 квітня 2024 року № 00031260705 не відповідає вимогам статті 2 частини 2 КАС України, що є підставою для його скасування.
У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити.
керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 10 квітня 2024 року № 00031260705.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 18 грудня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 30 грудня 2024 року.
СуддяС.Є. Гаврилко