Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2024 року Справа №200/8225/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення від 31.07.2024 № 057250004474 про відмову в призначенні пенсії; - зобов'язати зарахувати до пільгового стажу роботи за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 за Списком робіт затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 01.09.1991 по 24.05.1995, з 07.12.1995 по 21.05.1997, з 11.07.1995 по 30.11.1995, з 11.01.2001 по 14.05.2002, з 10.03.2004 по 01.03.2005, з 04.02.2005, по 13.04.2005, з 04.05.2005 по 25.07.2005, з 17.08.2005 по 26.10.2005, з 07.12.2005 по 20.01.2006, з 16.02.2006 по 28.01.2007; - зобов'язати зарахувати до пільгового стажу роботи за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 на провідній посаді з повним робочим днем під землею періоди роботи з 05.02.2007 по 16.07.2007, з 20.08.2007 по 18.03.2009, з 24.10.2011 по 11.06.2018, з 09.10.2018 по 14.11.2018, з 28.11.2018 по 26.04.2019, з 28.05.2019 по 04.09.2023, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8; - зобов'язати призначити пенсію з 10 березня 2024 року.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається безпідставне відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 24.12.1997.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 280/2999/24 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 119655601) задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 15.03.2024 № 057250004474 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 23.11.2000 по 10.01.2001, з 04.05.2005 по 25.07.2005. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2024 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2024 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №280/2999/24.
У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 280/2999/24 зазначено, що «До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 15.03.2024 року № 057250004474 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 за Списком робіт затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 01.09.1991 по 24.05.1995, з 07.12.1995 по 21.05.1997, з 11.07.1995 по 30.11.1995, з 11.01.2001 по 14.05.2002, з 10.03.2004 по 01.03.2005 , з 04.02.2005, по 13.04.2005, з 04.05.2005 по 25.07.2005, з 17.08.2005 по 26.10.2005, з 07.12.2005 по 20.01.2006, з 16.02.2006 по 28.01.2007;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 на провідній посаді з повним робочим днем під землею періоди роботи з 05.02.2007 по 16.07.2007, з 20.08.2007 по 18.03.2009, з 24.10.2011 по 11.06.2018, з 09.10.2018 по 14.11.2018, з 28.11.2018 по 26.04.2019, з 28.05.2019 по 04.09.2023, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію з 10 березня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач працював на посадах передбачених списком робіт затверджених Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 та на провідних посадах, ОСОБА_1 , 10 березня 2024 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 15.03.2024 року № 057250004474 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_1 , через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 25 років передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В спірному рішенні зазначено, що до пільгового стажу роботи не враховано періоди роботи 23.11.2000 по 10.01.2001, з 04.05.2005 по 25.07.2005 через відсутність довідок передбачених Порядком затвердженим Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993. Крім того з розрахунку стажу здійсненого відповідачем вбачається, стаж роботи з 08.06.2022 по 05.09.2023 пораховано невірно, а період навчання з 01.09.1991 по 24.05.1995, період проходження військової служби з 07.12.1995 по 21.05.1997, періоди роботи з 11.07.1995 по 30.11.1995, з 11.01.2001 по 14.05.2002, з 10.03.2004 по 04.02.2005, з 01.03.2005 по 13.04.2005, з 17.08.2005 по 26.10.2005, з 07.12.2005 по 20.01.2006, з 16.02.2006 по 28.01.2007, з 31.07.2006 по 28.01.2007, з 05.02.2007 по 16.07.2007, з 20.08.2007 по 18.03.2009, з 24.10.2011 по 11.06.2018, з 09.10.2018 по 14.11.2018, з 28.11.2018 по 26.04.2019, з 28.05.2019 по 07.06.2022 враховано за Списком № 1, який дає право на призначення пенсії лише з 50 років яких позивач, ще не досяг, щодо врахування вказаних переодів роботи за списком робіт затверджених Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 та на провідних посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання відповідачем не вирішувалося. За розрахунком відповідача стаж роботи в підземних умовах складає 22 роки 7 місяців 18 днів. Позивач вааажає рішення про відмову в призначенні пенсії незаконним, у зв'язку з чим звернувся з даною позовною заявою до суду».
За наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.07.2024 № 057250004474.
З указаного рішення виливає, що воно прийняте на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 280/2999/24.
Аналіз позовної заяви в цій справі та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 280/2999/24 дає підстави вважати, що спір у цих справах стосується одного й того самого предмета і виник між тими самими сторонами та з тих саме підстав (у частині позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії).
Щодо оскарження рішення від 31.07.2024 № 057250004474 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу та ст. 382 КАС України.
Також відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст.ст. 382,383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі №440/1810/19.
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги в частині оскарження рішення від 31.07.2024 № 057250004474 стосуються саме порядку виконання судових рішень, а
Тому позивач, у випадку незгоди позивача з рішення від 31.07.2024 № 057250004474, він має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, у цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 3 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.
Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 22.08.2019 №522/10140/17. Слід зазначити, що у вказаній справі Верховний Суд закрив провадження у справі саме на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Суд роз'яснює, що позивач має право звернутися до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, також має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у порядку ст. 383 КАС України.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі № 200/8225/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Повний текст ухвали складено 30 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков