Ухвала від 30.12.2024 по справі 200/8900/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 грудня 2024 року Справа №200/8900/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії від 27.02.2020 №28;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.10.2024 №050750001051 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.02.2020, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1979 по 01.03.1993, з 01.03.1993 по 01.10.1993, з 01.10.1993 по 24.10.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 11.05.1979.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд доходить висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення ст.160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч.2 ст.122 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зі змісту позовної заяви суд вбачає, що позивач, крім іншого, просить визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії від 27.02.2020 №28 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.02.2020.

Проте, до суду з позовною заявою позивач звернувся через систему «Електронний суд» 20.12.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

В позовній заяві викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що 21.02.2020 позивач звернулась до Великоновосілківського ОУ ПФУ Донецької області. За сімейними обставинами позивачка після подачі заяви на призначення пенсії була вимушена повернутись до м. Макіївка Донецької області.

В березні 2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ, в подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» були встановлені карантин та відповідні обмежувальні заходи, пов'язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що стало на заваді своєчасного ознайомлення позивачки із прийнятим рішенням за наслідками розгляду її заяви про призначення пенсії за віком. Карантин був продовжений на всій території України до 31 грудня 2022 року.

Указом Президента України №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який ще триває.

Виїхати на підконтрольну уряду України територію позивач змогла лише у жовтні 2024 року. Про що отримала довідку про взяття на облік ВПО від 16.10.2024 року №1307-5003491625.

Позивач дізналась та мала можливість ознайомитися з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком лише в жовтні 2024 року, після отримання відповіді від 30.10.2024 №0500-0202-8/105386 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адвокатський запит від 28.10.2024.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 23.01.2023 у справі №202/6189/16-а(2-а/0202/187/2016), від 30.08.2022 у справі №460/2982/21, від 26.10.2022 у справі №808/1735/18.

У той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.01.2023 у справі №202/6189/16-а, в якій Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Втім, жодного обґрунтування неможливості оскаржити рішення від 27.02.2020 №28 у встановлений КАС України шестимісячний строк з посиланням на обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, позивач не наводить.

Щодо посилання представника позивача на запроваджений на території України карантин як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) запроваджено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.04.2023. Постановою від 25.04.2023 №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30.06.2023. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020) встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач хоч і посилається, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, на запроваджений на території України карантину, проте, взагалі не зазначає які саме безпосередні обставини та причини, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку із карантином, перешкодили йому вчасно звернутися до суду з цим позовом, хоча, приписами пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України наявність саме таких причин може стати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, натомість, за відсутності таких причин, сам по собі факт запровадження карантину не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду представник позивача також зазначає, що строк звернення до суду пропущено у зв'язку з введенням воєнного стану на території України.

Згідно зі ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону №389-VIII).

У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п.6).

Верховний Суд в ухвалі від 01.08.2022 по справі №802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мав обмеження для пересування, електронного зв'язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом у встановлений кодексом строк, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв'язок. Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов'язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, заява про поновлення строку звернення до суду також не містить.

Оскільки викладені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, не підтверджені доказами щодо конкретних обставин і фактів, які їй об'єктивно перешкодили звернутися до суду протягом шестимісячного строку, підстави для поновлення пропущеного строку не підтверджені.

Відтак, оцінивши обставини зазначені позивачем як підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд визнає їх неповажними.

Отже, у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Відтак, позивачеві необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу позивача на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

Частиною 3 ст. 169 КАС України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, про що зазначено в п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Загацька

Попередній документ
124159389
Наступний документ
124159391
Інформація про рішення:
№ рішення: 124159390
№ справи: 200/8900/24
Дата рішення: 30.12.2024
Дата публікації: 01.01.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.03.2025)
Дата надходження: 20.12.2024
Предмет позову: про зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії