Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2024 року Справа№200/8321/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення від 19.11.2024 № 262540016050 про відмову у призначенні пенсії за віком; - зобов'язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 03.10.2024, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 18.08.1981 по 20.09.1992 і з 01.09.1993 по 23.12.1993, з урахуванням висновків суду.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів до страхового стажу.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що 28.06.2024 ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіі з заявою про попередній розрахунок пенсії. Згідно довідки попереднього розрахунку від 13.07.2024 страховий стаж становить 25 років 4 місяці 1 день. У наступному 18.09.2024 ОСОБА_1 за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду подала заяву про призначення пенсій за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. Заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянуто спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Відповідно до рішення від 25.09.2024 позивачу відмовлено в призначення пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж на дату розрахунку становить 25 років 4 місяці 1 день. Посилається на те, що 03.10.2024 ОСОБА_1 за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду подала заяву про призначення пенсій за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058. Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Зазначає, що 19.11.2024 (на заміну рішення від 10.10.2024) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України № 1058. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 24.09.2024, з 18.08.1981 по 20.09.1992 та 01.09.1993 по 23.12.1993, оскільки документи на підставі яких зроблено записи не надавалися. Посилається на те, що спірним в цій справі є наявність у останньої підтвердженого права страхового стажу (31 рік). Згідно документів наданих до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 Закону №1058-IV та індивідуальних відомостей страховий стаж на дату звернення становить 25 років 03 місяці 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Крім того, зазначає, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 24.09.2024, з 18.08.1981 по 20.09.1992 та 01.09.1993 по 23.12.1993, оскільки документи на підставі яких зроблено записи не надавалися. Також при ретельному аналізі поданої копії дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 24.09.2024 виявлено на першій сторінці відсутній підпис власника трудової книжки. Сам Дублікат виписано 24.09.2024. Вважає, що будь-яке порушення прав позивача на пенсійне забезпечення з боку Пенсійного фонду України відсутнє.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2024 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про витребування доказів відмовлено.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданого 28.07.1998.
Відповідно до спірного рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19 листопада 2024 року № 0513300038050 відповідач розглянув заяву позивачки від 03.10.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Указаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Зазначено, що вік заявниці 60 років 00 місяців. Страховий стаж особи становить 25 років 3 місяці 29 днів. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 24.09.2024 з 18.08.1991 по 20.09.1992, з 01.09.1993 по 23.12.1993, оскільки документи на підставі яких зроблено записи не надавалися. Роз'яснено, що дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату за досягнення 63-річного віку 08.09.2027.
Позивачем до суду надана копія дублікату трудової книжки № НОМЕР_1 від 24.09.2024, в якій наявні записи: - №№ 1-5 щодо роботи позивачки в період з 18.08.1981 на посаді учня електрослюсаря, з 10.12.1981 по 20.09.1992 на посаді електрослюсаря в Жданівському металургійному заводі «Азовсталь» імені Орджонікідзе; - №№ 6-7 щодо роботи позивачки в період з 01.09.1993 по 23.12.1993 на посаді мийниці посуду в Державному підприємстві громадського харчування «Морозиво».
На першому аркуші дубліката трудової книжки відсутній підпис власника книжки, але наявна печатка Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області і підпис в.о. керівника апарату суду В. Коломоєць.
Лопата О.Ю. надала до суду копію листа ПРАТ МК «Азовсталь» від 17.04.2027 № 03.03.01-397/к, в якому позивачу на її звернення щодо надання довідки про підтвердження наявного стажу роботи на підприємстві повідомлено про те, що внаслідок вторгнення Російської Федерації на територію України (24.02.2022 року) м. Маріуполь було окуповано. З цих причин майже всі документи підприємства, в тому числі листування, первинні та договірні, кадрові та архівні документи залишилися в будівлях підприємства на території окупованого м. Маріуполь. В інформаційних (автоматизованих) та інформаційно-комунікаційних системах підприємства відсутні відповідні дані відносно трудової діяльності в ПРАТ «МК «Азовсталь». Одночасно повідомлено про те, що одразу після отримання ПРАТ «МК «Азовсталь» контролю над виробничими приміщеннями підприємства, розташованими у місті Маріуполь, а також відновлення доступу до архіву, у підприємства з'явиться можливість перевірити відповідні документи та, за наявності, надати їх за її зверненням.
Також позивач надала до суду копії довідок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24.09.2024 № 03/42/4/24 і № 03/42/5/24, в яких зазначено, що позивач дійсно працювала в Орджонікідзевському районному суді міста Маріуполя Донецької області з 1 лютого 1999 року по 29 жовтня 2022 року. Також зазначено, що позивач дійсно працює в Орджонікідзевському районному суді міста Маріуполя Донецької області з 2 липня 2001 року по теперішній час.
Крім того, позивач надала до суду копію біографічної довідки Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області станом на 30.07.2024, в якій зазначено трудова діяльність ОСОБА_2 : період з 18.08.1981 по 20.08.1992 - електрослюсар ВАТ «ММК «Азовсталь»; період з 01.09.1993 по 23.12.1993 - мийник посуду ДП м. Маріуполя кав'ярня «Морозиво».
З форми РС-Право щодо розрахунку стажу позивачки випливає, що спірні періоди не зараховані до її страхового стажу, крім періоду 17.06.1987 до 16.06.1990 (включно) як догляд за дитиною до трьох років.
Спірні правовідносини у зв'язку із не зарахуванням спірних періодів роботи до страхового стажу під час вирішення питання про призначення пенсії.
Частиною 1 ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV установлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядок № 637 установлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників», передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Пунктом 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58), передбачено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
На першому аркуші дубліката трудової книжки позивачки відсутній підпис власника книжки, але суд вважає, що лише ця обставина не може бути підставою для неврахування відомостей пор спірні періоди роботи позивачки.
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 Інструкції № 58 передбачено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Суд зазначає, що в трудовій книжці позивачки наявні записи, які підтверджують стаж її роботи в спірні періоди.
Відповідачем не наведено аргументів, які б вказували на неправильні чи неточні записи в спірні періоди роботи.
У такому випадку суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що позивачкою не були надані документи на підставі яких зроблені записи в її трудовій книжці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення і наявність підстав для його скасування.
Також суд зазначає, що саме органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Водночас, як було встановлено судом, період 17.06.1987 до 16.06.1990 (включно) був зарахований до страхового стажу позивачки, а тому відсутні підстави для зобов'язання повторно зарахувати цей період до її страхового стажу.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 5127-2062-0218-6342 від 25.11.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 1211,20 грн.
Частинами 1, 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 605,60 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.11.2024 № 262540016050 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 03.10.2024 із зарахуванням до її страхового стажу періодів роботи з 18.08.1981 до 16.06.1987 (включно), з 17.06.1990 до 20.09.1992 (включно) і з 01.09.1993 до 23.12.1993 (включно), з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Повне рішення суду складено 30 грудня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков