Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2024 року Справа №200/8086/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглядаючи клопотання представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про залучення до справи Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача 1 - Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Відповідача 2 - Державної судової адміністрації України, третя особа - Державна казначейська служба України, суд -,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача 1 - Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Відповідача 2 - Державної судової адміністрації України, третя особа - Державна казначейська служба України, в якій просила:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період: вересень - 17 жовтня 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 червня 2024 року по 31 серпня 2024 року в розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 вересня 2024 року по 17 жовтня 2024 року включно, на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 1 вересня 2024 року по 17 жовтня 2024 року включно;
- допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати суддівської винагороди в межах суми стягнення за один місяць.
25 листопада 2024 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Відповідача 1 - Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Відповідача 2 - Державної судової адміністрації України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/8086/24.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувано від Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області довідку про нараховану та фактично виплачену ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.09.2024 по 17.10.2024 включно.
Запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
До суду надійшов відзив на позовну заяву у якій, відповідач заявив клопотання про залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.
Розглядаючи вищезазначене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Статтею 50 КАС України встановлено наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відтак, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Положення про Державну судову адміністрацію України, затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19 (надалі Положення № 141/0/15-19).
Відповідно до п.п. 1-3 Положення № 141/0/15-19, державна судова адміністрація України (ДСА України) є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.
ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів.
Територіальними органами ДСА України є територіальні управління Державної судової адміністрації України (далі - територіальні управління).
ДСА України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, рішеннями Вищої ради правосуддя, з'їзду суддів України, а також цим Положенням.
Пунктом 5 Положення № 141/0/15-19 до основних завдань ДСА України віднесено організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.
Відповідно до п/п 1-3 п. 6 Положення № 141/0/15-19 ДСА України відповідно до визначених завдань: представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених законом; здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь; готує бюджетний запит.
Відповідно до ст. 19 Бюджетного Кодексу України, стадіями бюджетного процесу визнаються:
1) складання та розгляд Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення щодо них;
2) складання проектів бюджетів;
3) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
4) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
5) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Бюджетного Кодексу України, бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та проекту бюджету на плановий бюджетний період з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку.
Частинами 1 та 2 ст. 22 КАС України визначено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - […] Державна судова адміністрація України […].
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Бюджетного Кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до Бюджетної декларації та вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, звітів про виконання паспортів бюджетних програм, результатів оцінки ефективності бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, рішень Кабінету Міністрів України за результатами огляду витрат державного бюджету у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.
Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що бюджетний запит це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції до проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.
Водночас, відповідно до ст. 33 Бюджетного Кодексу України, Міністерство фінансів України щороку спільно з іншими головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку, складає Бюджетну декларацію - документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів.
Вища рада правосуддя до 1 березня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону України Про Кабінет Міністрів України від 27 лютого 2014 року № 794-VII (надалі Закон № 794-VII), діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.
Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів.
Згідно п/п 1 ч. 1 ст. 20 Закон № 794-VII, Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці розробляє та схвалює Бюджетну декларацію, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.
Частиною 4 ст. 37 Закон № 794-VII, Кабінет Міністрів України взаємодіє із Вищою радою правосуддя, іншими органами та установами системи правосуддя з питань, віднесених до їх компетенції.
Виходячи з системного аналізу викладених норм, суд дійшов висновку, ДСА України є безпосереднім учасником бюджетного процесу, який представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених законом, здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, вносить пропозиції щодо проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, формує бюджетні програми під час складання Бюджетної декларації та проекту бюджету на плановий бюджетний період.
З огляду на викладене, підчас виконання завдань ДСА України щодо фінансового забезпечення діяльності судів Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України безпосередньої участі не приймають, навпаки саме на ДСА України покладено обов'язок представляти суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України щодо здійснення належного фінансування, тому покликання відповідачів на те, що предмет спору у цій справи впливає на права та обов'язки Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України суд вважає необґрунтованими.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Керуючись положеннями КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про залучення третіх осіб на стороні Відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Направлення даної ухвали та позовної заяви з додатками здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя О.О. Галатіна