30 грудня 2024 рокуСправа №160/22163/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024 по оформлення відстрочки від призову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024 про оформлення відстрочки від призову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправною, як на його думку, поведінкою відповідача, який не прийняв рішення за наслідками розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з огляду на об'єктивну необхідність позивача здійснювати догляд за особою з інвалідністю І групи, що відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є підставою для надання відстрочки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/22163/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
09.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог та ввважає їх необґрунтованими. Так, відповідач вказує, що 05.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 поштовим оператором «Укрпошта» надійшов рекомендований лист з описом вкладення, де відправником значиться ОСОБА_1 , а поштове відправлення містило заяву Позивача на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу за загальною мобілізацією з підстав пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначена заява зареєстрована 05.07.2024 за вх. 8/428. В день надходження заяви Позивача було встановлено, що станом на 05.07.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 не перебуває. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів Позивач значиться таким, що зареєстрований у АДРЕСА_1 . В подальшому, 06.07.2024 за вих. 8/7377 засобами поштового оператора «Укрпошта» за адресою АДРЕСА_2 , яку зазначив ОСОБА_1 у своїй направлено лист, яким проінформовано останнього, що питання про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можливе після постановки на військовий облік за задекларованим місцем проживання. Таким чином, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України), проте, з метою з'ясування результатів розгляду заяви безпосередньо сам військовозобов'язаний ОСОБА_1 не звертався, жоден адвокатський запит з цього приводу також не надходив. Таким чином, права та законні інтереси Позивача жодним чином не порушувалися, а звинувачення щодо бездіяльності є безпідставними.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до наданої довідки від 05.11.2018 №1201-690403 став на облік внутрішньо переміщених осіб в місті Дніпро, задекларувавши своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до відомостей зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 12.02.2008 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Водночас, згідно, матеріалів справи, позивач на військовий облік військовозобов'язаних у АДРЕСА_1 не став.
В подальшому, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 04.07.2024 про надання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На виконання вимог, що містяться в Додатку 5 до постанови КМУ від 16.05.2024 №560, до заяви додано наступні документи: нотаріально засвідчена копія паспорта ОСОБА_1 (реєстровий №1143 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія РНОКПП ОСОБА_1 (реєстровий №1133 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія довідки від 05.11.2018 №1201-690403 про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 реєстровий №1132 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_1 (реєстровий №1126 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 (реєстровий №1129 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія паспорта ОСОБА_3 (реєстровий №1123 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія РНОКПП ОСОБА_3 (реєстровий №1122 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія довідки від 05.11.2018 №1201-690404 про взяття на облік ВПО Занько Т.В. (реєстровий №1120 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 (реєстровий №1118 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 (реєстровий №1127 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія паспорту ОСОБА_5 (реєстровий №1142 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія РНОКПП ОСОБА_5 (реєстровий №166 від 01.07.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія довідки від 24.09.2018 №1201-690285 про взяття на облік ВПО ОСОБА_5 (реєстровий №1135 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія висновку ЛКК від 09.05.2024 про необхідність постійного стороннього догляду ОСОБА_5 (реєстровий №1146 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №567907 від 10.05.2024 про необхідність постійного стороннього догляду ОСОБА_5 (реєстровий №1138 від 28.06.2024) - 1 прим.; нотаріально засвідчена копія Акта від 24.06.2024 №60 встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю І и ІІ групи ОСОБА_5 (реєстровий №1139 від 28.06.2024) - 1 прим.; заява ОСОБА_6 про вибір ОСОБА_1 для свого догляду (реєстровий №1155 від 29.06.2024) - 1 прим.; опії медичних документів на підтвердження обмежень щодо фізичних навантажень та стану здоров'я ОСОБА_3 .
Заяву від 04.07.2024 про отримання відстрочки з додатками ОСОБА_1 подав 04.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку, про що свідчить опис вкладення до цінного листа, накладна №4900507552655 та відповідний фіскальний чек.
За трекінговим номером накладної №4900507552655 із застосунку Укрпошта «Трекінг» слідує, що відправлення 05.07.2024 вручено: особисто.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.07.2024 за вих. №8/7377 повідомлено, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 06.07.2024 ОСОБА_1 не перебуваєте на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а тому розгляд питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, можливе тільки після постановки на військовий облік за задекларованим місцем проживання.
Вказаний лист було направлено на адресу фактичного мешкання позивача, вказану у заяві від 04.07.2024, а саме: АДРЕСА_3 .
Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 04.07.2024 по оформлення відстрочки від призову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 5:30 24.02.2022 введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією рф, який діє і дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього ж Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема, військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку) (п. 5 Порядку №1487).
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п. 22 Порядку № 1487).
Законом України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
для резервістів - військовий квиток.
З вищевикладеного можливо зробити висновок, що для реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
В силу п. 12 згаданого Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Водночас, статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно з абзацом 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
З урахуванням зазначеного, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, приймаються по відношенню до громадян України (призовників, військовозобов'язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 12.02.2008 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Разом з тим, позивач звернувся саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 04.07.2024 про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.07.2024 за вих. №8/7377, який було направлено на адресу проживання позивача, повідомлено, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 06.07.2024 ОСОБА_1 не перебуваєте на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а тому розгляд питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, можливе тільки після постановки на військовий облік за задекларованим місцем проживання.
Водночас під час розгляду справи позивач не спростував зазначену обставину та не надав до суду докази, які підтверджують факт перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
За таких обставин твердження представника позивача щодо протиправної бездіяльності в частині не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.07.2024 суд визнає спростованим фактичними доказами.
За відсутності ознак протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 в частині нерозгляду заяви 04.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відсутні й підстави для зобов'язання відповідача здійснити розгляд такої заяви.
Таким чином, відповідач виконав свій обов'язок щодо належного та своєчасного розгляду заяви, правомірно прийняв рішення, яким повідомив позивача про необхідність вчинення певних дій, у цьому контексті порушення права позивача не допущено.
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на них ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський