30 грудня 2024 рокуСправа №160/22162/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 08.07.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 08.07.2024 та прийняти відповідне рішення, у відповідності до п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправною, як на його думку, поведінкою відповідача, який не прийняв рішення за наслідками розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з огляду на об'єктивну необхідність позивача здійснювати постійний догляд за хворою матір'ю, що потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, що відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є підставою для надання відстрочки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/22162/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
30.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх необґрунтованими. Так, відповідач вказує, що згідно з статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 9 пункту 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, відстрочка від призову під час мобілізації надається військовозобов'язаним, які перебувають на обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_4 . В той же час, позивач на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 не перебуває. Крім того, відповідач вказує, що відповідно до законодавства встановлено, що для оформлення відстрочки під час мобілізації військовозобов'язані особисто подають заяву встановленого зразка з документами, які дають право на відстрочку. Однак, позивачем заяву про відстрочку від мобілізації направлено засобами поштового зв'язку, що не передбачено законодавством. Також наголошує, що позивачем надано висновок ЛКК №1435 від 18.05.2024, який не відповідає встановленій формі. Таким чином, права та законні інтереси позивача жодним чином не порушувалися, а звинувачення щодо бездіяльності є безпідставними.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Відповідно до матеріалів справи, позивач на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває.
Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів №837214-03072024, на військовому обліку не перебуває.
08.07.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
09.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 засобом поштового зв'язку надійшла заява за вх. №8929/4 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від ОСОБА_1 , яка датована 08.07.2024 року.
На виконання вимог, що містяться в Додатку 5 до постанови КМУ від 16.05.2024 №560, до заяви додано наступні документи: копію паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 (1 прим. на 5 арк.); копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (1 прим. на 1 арк.); копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 (1 прим. на 1 арк.); копія паспорта громадянина України серія НОМЕР_4 (1 прим. на 5 арк.); копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 (1 прим. на 1 арк.); дублікат висновку ЛКК №1435 від 18.05.2024 (1 прим. на 1арк.); довідка про отримання (неотримання компенсації від 01.07.2024 №2286 (1 прим. на 6 арк.); копія роздруківки №837214-03072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (1 прим. на 1 арк.); ордер на надання правничої допомоги №б/н від 05.07.2024 (1 прим. на 1 арк.); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (1 прим, на 1 арк.).
Зазначену заяву з додатками позивач надіслав відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить опис до поштового вкладення 5003103117817, фіскальний чек від 08.07.2024.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.07.2024 за вих.№4/7878, який було адресовано позивачу на адресу зазначену у його адресі, та яким позивачу надано відповідь про те, що для отримання відстрочки згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від призову за мобілізацією на військову службу йому необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В подальшому, адвокатом Артеменко О.В., в інтересах позивача, 18.07.2024 направлено адвокатський запит до відповідача, в якому адвокат вимагала надати інформацію стосовно результатів розгляду заяви позивача про надання позивачу відстрочки від мобілізації.
Вищезазначений адвокатський запит відповідач отримав 19.07.2024, про що свідчить опис до поштового вкладення 5003103119224.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості щодо надання відповідачем відповіді на адвокатський запит адвоката Артеменко О.В., в інтересах позивача.
Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 08.07.2024 по оформлення відстрочки від призову на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 5:30 24.02.2022 введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією рф, який діє і дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього ж Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема, військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку) (п. 5 Порядку №1487).
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п. 22 Порядку № 1487).
Законом України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
для резервістів - військовий квиток.
З вищевикладеного можливо зробити висновок, що для реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
В силу п. 12 згаданого Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Водночас, статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
З урахуванням зазначеного, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, приймаються по відношенню до громадян України (призовників, військовозобов'язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів №837214-03072024, ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває, та взагалі відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів №837214-03072024, на військову обліку не перебуває.
Разом з тим, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 08.07.2024 року про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.07.2024 за вих.№4/7878, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу надано відповідь про те, що для отримання відстрочки згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від призову за мобілізацією на військову службу йому необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У безпосередньому зв'язку з цією обставиною суд визнає безпідставними доводи представника позивача про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягала у неприйнятті відповідного управлінського рішення за фактом звернення позивача, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2019 у справі №342/158/17, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Як встановлено судом, листом від 23.07.2024 за вих.№4/7878 відповідач надав роз'яснення позивачу, який не перебуває на військовому обліку, щодо необхідності особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в т.ч. для особистого написання заяви встановленого зразка для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".
Цим самим відповідач окреслив алгоритм дій для реалізації особою права, з приводу якого вона клопоче перед РТЦКСП.
За таких обставин твердження представника позивача щодо протиправної бездіяльності в частині неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.07.2024 суд визнає спростованим фактичними доказами.
Доводи представника позивача щодо протиправності вимог відповідача особисто ОСОБА_1 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 суд визнає необґрунтованими, оскільки вимога щодо особистої явки військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на облік прямо передбачена пунктом 81 Порядку №1487.
Так, відповідно до цього пункту взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Тож оскільки позивач особисто не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 та не надав відповідачу військово-обліковий документ, що посвідчує особу військовозобов'язаного і визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, відповідач не мав підстав для прийняття будь-якого рішення по суті звернення з приводу відстрочки.
За відсутності ознак протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 08.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відсутні й підстави для зобов'язання відповідача здійснити розгляд такої заяви.
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на них ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1
( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський