30 грудня 2024 рокуСправа № 215/7135/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до головного спеціаліста з питань обліку, розподілу та приватизації житлового фонду виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Наталії Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності
12 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного спеціаліста з питань обліку, розподілу та приватизації житлового фонду виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Наталії Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності про:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні скарги від 20.02.2024 вх. С-78-П створювати штучні перешкоди для процедури визнання неправдивою інформацією документа згідно якого прийнято протокол №4 від 04.04.2013, який засвідчує виїзд його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю і зобов'язати видати завірену копію довідки про реєстрацію місця проживання його сім'ї в іншому населеному пункті.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справа № 215/7135/24 передана на розгляд судді Ніколайчук С.В. 10 грудня 2024 року.
Ухвалою від 13 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста з питань обліку, розподілу та приватизації житлового фонду виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Наталії Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності залишено без руху.
На виконання вимог ухвали від 13 грудня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, в якій позивач просить відкрити провадження у справі після усунення недоліків та звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з доходами у 2589 грн, які менше рівня прожиткового мінімуму 3028 грн.
Розглянувши заяву позивача про відкриття провадження у справі та звільнення від сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір".
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. Скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас позивач не надав суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
До матеріалів справи позивач долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за січень 2023 року по грудень 2023 року.
Розмір судового збору за подання до суду цього (1211,20) позову не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік з урахуванням таких відомостей (2589,00 грн).
В свою чергу позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн та інших належним чином завірених документів на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене, суд зробив висновок, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 13 грудня 2024 року.
Враховуючи, що провадження у справі на даний час не відкрито, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до головного спеціаліста з питань обліку, розподілу та приватизації житлового фонду виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Наталії Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності підлягає поверненню позивачеві, з підстав невиконання ним вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста з питань обліку, розподілу та приватизації житлового фонду виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Наталії Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук