Провадження № 1-кп/243/699/2024
Справа № 243/3986/24
30 грудня 2024 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, та в режимі відеоконференції, під час трансляції, з приміщення державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024052510000277 від 18 березня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Івашки Золочівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, який не має на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
04 квітня 2024 року вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В своєму клопотанні прокурор зазначив, що необхідність продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, окрім тримання під вартою, не може запобігти зазначеним вище ризикам, тому необхідність продовження стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого підзахисного, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив судове засідання слухати у його відсутності.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
На сьогодні до суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» на сьогодні є можливість вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2024 року ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 діб до 03 червня 2024 року із визначенням розміру застави.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2024 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 діб по 29 липня 2024 року із визначенням розміру застави, який неодноразово був продовжений.
Строк дії останньої ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 12 січня 2025 року.
Вирішуючи питання про існування заявлених передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, чи наявність нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_3 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, характеризується посередньо.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов'язків, зокрема, усвідомлюючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, вказані обставини можуть спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливання на свідків з метою спонукання до зміни наданих небажаних для нього свідчень, а також надання бажаних свідчень у подальшому чи давання завідомо неправдивих показань, так як з ними він знайомий особисто.
Крім того, суд зважає, що прокурором доведено перед судом наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_3 раніше судимий, знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності, крім того, ОСОБА_3 ніде не працює, тому, перебуваючи без запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він зможе вчинити інше кримінальне правопорушення задля задоволення своїх соціальних потреб.
Суд при цьому відхиляє доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу до обвинуваченого на особисте зобов'язання, оскільки, враховуючи тяжкість обвинувачення, можливість переховуватися обвинуваченого від суду, спілкування обвинуваченого із свідками, та вчинення іншого кримінального правопорушення зміна запобіжного заходу на особисте зобов'язання не зможе запобігти вказаним ризикам.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на потерпілого та свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У зв'язку з чим, суд визначає заставу у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп., що з урахуванням матеріального становища обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов'язків, встановлених КПК України.
Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_3 застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов'язків.
В разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 194 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», строком на 60 (шістдесят) діб з 30 грудня 2024 року по 27 лютого 2025 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача(код ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_3 в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з місця проживання (перебування), без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, та підлягає негайному виконанню.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Повний текст ухвали проголошений 30 грудня 2024 року, о 14 год. 15 хв..
Головуючий суддя: ОСОБА_1